Справа № 2-1590/2011
29.04.2011 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді - Кагітіної І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Якушевої Г-М.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі відділення «Кримська регіональна дирекція» ПАТ«ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
ПАТ «ВТБ Банк» звернулась до суду в особі відділення «Кримська регіональна дирекція» ПАТ«ВТБ Банк» із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №138-02-08 від 28.02.2008 року, за яким він отримав кредит у розмірі 6000,00 грн. строком на 36 місяців. Проте ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з урахуванням 3% річних та інфляційних виплат у розмірі 21 681,03 грн. та судові витрати.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій зазначила, що позов підтримує у повному обсязі. Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, заперечень проти позову не надав.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази і матеріали справи у їх сукупності, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Спірні відносини регулюються кредитним договором №138-02-08 від 28.02.2008, укладеним між сторонами по справі, статтями 625, 1048, 1050, 1054 -1055 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Предметом кредитного договору є грошові кошти в національній або іноземній валюті. Згідно зі статтею 525 ЦК України (2003 року) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судовим розглядом встановлено, що відповідно до укладеного кредитного договору № 138-02-08 від 28.02.2008 року ОСОБА_1 отримав кредит на 36 місяців у розмірі 6000,00 грн. зі сплатою 30% річних шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок, відкритий ВАТ «ВТБ Банк». В свою чергу ОСОБА_1 зобов'язався виконати погашення кредиту в порядку, сумах і в терміни, передбачені п.п.4.1., 4.4. кредитного договору.
Відповідно до п.8.2 договору погашення кредиту здійснюється щомісячно рівними частинами в розмірі 166,67 гривень, починаючи з березня 2008 року.
Сплата банку процентів за користування кредитом в розмірі, встановленому п.1.1 кредитного договору, у відповідності до п.8.1, здійснюється щомісячно, починаючи з лютого 2008 року.
Погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється позичальником на рахунок НОМЕР_1 щомісячно в строк з 25 числа по останній робочий день кожного місяця згідно із Додатком 1 до цього договору (Графік повернення кредиту і сплати процентів та розрахунок вартості супутніх послуг).
Відповідно до п.8.5. при несплаті процентів та/або частини кредиту в період визначений в п.п.8.1., 8.2, 8.3. вони вважаються простроченими.
Згідно до п.9.1. кредитного договору у випадку прострочення позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та/або сплати процентів, а також комісій позичальник сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,5 % в день від суми невиконаних зобов'язань.
Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зі змісту ч.1 ст. 527 ЦК України убачається, що боржник зобов'язаний виконувати свій обов'язок, а кредитор - прийняти та виконати особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання, чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 України наслідками порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Банком за договором було виконано обов'язок щодо надання кредиту ОСОБА_1 шляхом надання грошової суми у розмірі 6000,00 гривень. У свою чергу, відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 22.02.2011р. виникла заборгованість по кредиту в сумі 21681,03 грн., яка складається з наступних сум: 5 047,68 грн. - прострочена заборгованість за кредитом з урахуванням інфляційних витрат та 3% річних; 3 005,81 грн. - заборгованість за процентами з урахуванням інфляційних витрат та 3% річних; 13 627,54 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Доданий позивачем до позовної заяви розрахунок вищевказаних сум заборгованості за кредитним договором приймається судом до уваги як письмовий доказ по справі на підтвердження обґрунтованості позовних вимог і у суду сумніву не викликає, не оспорений сторонами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що зобов'язання за кредитним договором виконані не були, що у сукупності з вищевикладеним вказує на обґрунтованість вимоги банку.
Згідно з положеннями частини 1 статті 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 216,81 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.
На підставі вищевикладеного, відповідно кредитного договору №138-02-08 від 28.02.2008р., керуючись статтями 553 -554, 611, 625, 1050, 1054 -1055 ЦК України та статтями 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218, 224 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором №138-02-08 від 28.02.2008 року у розмірі 21 681,03 (двадцять одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривня 03 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» витрати на інформаційно - технічне забезпечення у розмірі 120,00 (сто двадцять) гривень 00 копійок та судовий збір у розмірі 216,81(двісті шістнадцять) гривень 81 копійка.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя