Справа № 2-2608/2011
07.09.2011 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя у складі: Головуючого, судді Харченко І.О., при секретарі Гуляєвій Г.В., за участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «Кримгаз» до ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання договору про надання послуг з газопостачання № 1459 від 17.03.2010 року недійсним; зустрічний позов ОСОБА_2 до ПАТ «Кримгаз» про відшкодування моральної шкоди в сумі 20000 грн. 00 коп.,
10.06.2011 року ПАТ «Кримгаз» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору про надання послуг з газопостачання № 1459 від 17.03.2010 року недійсним (а.с. 3-4). Свої вимоги мотивували тим, що 17.08.2010 року між ними та відповідачем було укладено типовий договір про надання послуг з газопостачання. Однак пізніше їм стало відомо проте, що відповідач не є власником домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Сімферополь і не мав право на його укладення. Власником домоволодіння є ОСОБА_4 До того ж Київський районний суд м.Сімферополя ухвалив рішення від 30.05.2011 року про виселення ОСОБА_2 з домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Сімферополь.
19.07.2011 року відповідачем ОСОБА_2 подано зустрічний позов до ПАТ «Кримгаз» про відшкодування моральної шкоди (а.с. 43-44). Свої вимоги мотивував тим, що він є наймачем домоволодіння № 40 по вул. Молодих підпільників в м.Сімферополь, а тому має право на укладення договору про надання послуг з газопостачання. Вважає, що ПАТ «Кримгаз» пред'явив до суду необґрунтований позов, у зв'язку з чим просить стягнути з нього на свою користь моральну шкоду у розмірі 20000 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 15.08.2011 року до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог залучено ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 61).
Представник позивача за первинним позовом ПАТ «Кримгаз» у судовому засіданні свої вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні. Вимоги за зустрічним позовом не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.
Позивач за зустрічним позовом та відповідач за первинним позовом ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 у судовому засіданні свої вимоги підтримали у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні, з мотивів та підстав, викладених у позові. Вимоги за первинним позовом ПАТ «Кримгаз» не визнали та просили відмовити у їх задоволенні. В судовому засіданні наполягали на тому, що ОСОБА_2 є наймачем будинку за адресою: АДРЕСА_1, а тому він мав право укладати з ПАТ «Кримгаз» договори стосовно надання послуг по газопостачанню. Факт найму житла також підтверджений рішенням Київським районним судом міста Сімферополя, яке набуло чинності. Моральну шкоду та її розмір позивач ОСОБА_2 обґрунтував тим, що в будинку був в цьому році (на підставі заяви ОСОБА_4.) відключений газ, а тому страждали від холоду він особисто та його родина.
Третя особа - ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову ПАТ «Кримгаз», а вимоги ОСОБА_2 за зустрічним позовом підтримала в повному обсязі. В своїх поясненнях підтвердила, що неправомірні дії ПАТ «Кримгаз» про відключенню в цьому році будинку від газопостачання призвели до хвороби ОСОБА_2 та їх сина.
Третя особа - ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, про слухання справи сповіщена належним чином, надала через канцелярію суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутністю. Позовні вимоги ПАТ «Кримгаз» підтримала та просила їх задовольнити, у задоволенні вимог за зустрічним позовом просила відмовити.
Вислухавши пояснення представника ПАТ «Кримгаз», ОСОБА_2, його представника ОСОБА_1, третю особу ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи та докази, надані сторонами суду відповідно до приписів статей 10, 60 Цивільно-процесуального кодексу України, суд дійшов до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що ПАТ «Кримгаз» здійснює діяльність по наданню населенню послуг з газопостачання.
17.08.2010 року між відповідачем ОСОБА_2 та ВАТ «Кримгаз» було укладено типовий договір № 1459 про надання послуг з газопостачання. 11.05.2011 року ВАТ «Кримгаз» було перейменовано в ПАТ «Кримгаз». Зараз ПАТ «Кримгаз» ставить перед судом питання щодо визнання цього договору недійсним на підставі приписів статті 230 Цивільного кодексу України, оскільки їм стало відомо про те, що відповідач не є власником домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Сімферополь, а тому не мав право станом на 2010 рік на його укладення. Власником домоволодіння є ОСОБА_4 До того ж Київський районний суд м.Сімферополя (суддя Кагітіна І.В.) ухвалив рішення від 30.05.2011 року про виселення ОСОБА_2 з домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Сімферополь.
Проаналізувавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи суд вважає, що вимоги позивача ПАТ «Кримгаз» не ґрунтуються на законі у зв'язку з таким.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2006 року № 938, затверджено Типовий договір про надання населенню послуг з газопостачання (а.с. 48-57). Такий договір може бути укладений з власником, орендарем та/або наймачем житла, приміщення тощо.
Згідно пояснень в судовому засіданні ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_1, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 на день укладання оспорюванного договору був наймачем домоволодіння АДРЕСА_1 в місті Сімферополі, а тому мав право на укладання такого договору. В обґрунтування цього факту вони послалися, в тому числі, на рішення Київського районного суду міста Сімферополя від 06.12.2010 року (а.с. 16-18), яке набуло чинності та яким встановлено цю обставину.
Відповідно до частини 3 статті 61 Цивільно-процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки рішення Київського районного суду міста Сімферополя від 06 грудня 2010 року, яким встановлено той факт, що ОСОБА_2 вселився та проживав у домоволодінні АДРЕСА_1 у місті Сімферополі в якості наймача, набрало законної сили, то суд визнає цю обставину встановленою та такою, що не потребує доказуванню.
З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для визнання договору про надання послуг з газопостачання № 1459, укладений 17.03.2010 року між ПАТ «Кримгаз» та ОСОБА_2 - недійсним з підстав, передбачених статтею 230 Цивільного кодексу України. З інших правових підстав позов ПАТ «Кримгаз» до ОСОБА_2 не подавався та не обґрунтовувався.
Щодо позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ «Кримгаз» про відшкодування моральної шкоди в сумі 20000 грн. 00 коп., суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно пунктів 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розділ шкоди, та якими доказами це підтверджується та відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно пояснень в судовому засіданні ОСОБА_2, його представника ОСОБА_1 та його дружини (третьої особи по справі) ОСОБА_3, моральні страждання позивача полягають у неправомірних діях представників ПАТ «Кримгаз» щодо відключення домоволодіння АДРЕСА_1 в місті Сімферополі в 2011 році від газопостачання на підставі заяви ОСОБА_4 Свою моральну шкоду позивач ОСОБА_2 оцінив в розмірі 20000 грн. 00 коп. Разом з тим ані позивачем ОСОБА_2, ані його представником ОСОБА_1, не надано суду обґрунтувань, в чому саме полягає моральна шкода. Ними не надано суду жодного належного та допустимого доказу спричинення ОСОБА_2 особисто або членам його родини моральної шкоди самим фактом зверненням ПАТ «Кримгаз» до нього з позовом про визнання договору недійсним з підстав, передбачених статтею 230 Цивільного кодексу України. Також позивачем не надано обґрунтування визначення розміру такої шкоди.
Одночасно суд вважає за необхідне роз'яснити, якщо ОСОБА_2 або члени його родини, претерпіли моральну шкоду у зв'язку з діями представників ПАТ «Кримгаз» по відключенню домоволодіння АДРЕСА_1 в місті Сімферополі від газопостачання, вони не позбавлені можливості компенсувати таку шкоду шляхом звернення до суду з такими вимогами в загальному порядку.
Суд розглядає цивільну справу не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі, доказів поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (стаття 11 Цивільно-процесуального кодексу України).
Розглянувши дану цивільну справу у рамках заявлених вимог, на основі дотримання принципів диспозитивності і справедливості судочинства, всебічного та повного дослідження обставин справи, перевірки їх наданими сторонами доказами, оцінивши їх у сукупності, виконавши вимоги процесуального закону, суд дійшов висновку, що у задоволенні первинного та зустрічного позовів слід відмовити в повному обсязі.
На підставі статей 23, 230, 630, 1167, 1172 Цивільного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України № 2246 від 09.12.1999 року, № 938 від 05.07.2006 року «Про затвердження Типового договору про надання населенню послуг з газопостачання», керуючись статями 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218 Цивільно-процесуального кодексу України, с у д -
У задоволенні позову ПАТ «Кримгаз» до ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання договору про надання послуг з газопостачання № 1459 від 17.03.2010 року недійсним - відмовити.
Позов ОСОБА_2 до ПАТ «Кримгаз» про відшкодування моральної шкоди в сумі 20000 грн. 00 коп. - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги
Суддя