03.04.12р.Справа № 3/5005/1623/2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада", смт Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська обл.
до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції, м. Дніпропетровськ
про припинення правовідношення за договором
Суддя Юзіков С.Г.
Представники:
позивача - ОСОБА_1, дов. від 03.01.12р.
відповідача - ОСОБА_2, дов. від 25.06.10р.
Позивач просить припинити правовідношення, які виникли з договору поруки №014/3101/158 від 15.09.06р., укладеного Акціонерним поштово пенсійним банком "Аваль" (правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (Відповідач) з ТОВ "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" (Позивач).
Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач є конкурсним кредитором і повинен був подати письмову заяву до господарського суду з вимогами до ТОВ "МБК "Україна-Канада", в тридцятиденний строк від дня опублікування оголошення в офіційному друкованому органі про порушення провадження у справі про банкрутство останнього. Відповідачем не подано суду та розпоряднику майна письмової заяви з грошовими вимогами до Позивача, що випливають з Договору поруки. У зв'язку з тим, що Відповідач не скористався своїм правом подання грошових вимог у справі про банкрутство у передбачений строк, Позивач вважає, що вимоги вважаються погашеними та такими, що не підлягають задоволенню за рахунок Позивача. Отже, правовідношення Позивача з Відповідачем, які виникли за Договором поруки, на думку Позивача, є припиненими відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, у зв'язку з їх погашенням на підставі ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що ані договором, ані законом не передбачено припинення зобов'язання на підставах викладених Позивачем у своїй позовній заяві.
Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні, що відбулось 20.03.12р. оголошувалась перерва до 03.04.12р.
У судовому засіданні 03.04.12р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
15.09.06р. сторонами укладено Договір поруки №014/3101/158 (далі Договір поруки).
Відповідно до п. 1.2 Договору поруки, сторони домовились, що Поручитель (Позивач) на добровільних засадах зобов'язався перед Кредитором (Відповідачем) відповідати за зобов'язаннями Боржника -ОСОБА_3, які виникли з кредитного договору № 014/111613/3101/74 від 15.09.06р. (надалі -"Кредитний договір"), в розмірі суми отриманих Боржником за кредитним договором коштів, відсотків за користування кредитними коштами та неустойки (надалі - "основне зобов'язання").
Відповідно до п. 2.1. Договору поруки сторони договору визначили, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник за повернення суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитними коштами та неустойки, передбачених кредитним договором.
Згідно з п. 3.1. Договору поруки сторони договору встановили, що у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги, у відповідності до ч. 1,2 ст. 254 ЦК України.
Відповідно до п. 3.2 Договору поруки днем виникнення зобов'язання поручителя погасити заборгованість боржника, вважається день направлення поручителю вимоги кредитора про необхідність виконання зобов'язання за цим договором у разі порушення боржником зобов'язань, передбачених кредитним договором та цим договором.
Дніпропетровська обласна дирекція ВАТ "Райффайзен Банк" направила Позивачеві претензію -вимогу №20-20/1043 від 09.06.09р. про погашення боргу, в якій просить у зв'язку з невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, на підставі Договору поруки, перерахувати на рахунок кредитора грошові кошти на виконання зобов'язань за кредитним договором.
Вищезазначену претензію-вимогу Відповідачем направлено Позивачеві 10.06.09р., що підтверджує відбиток поштового штемпеля із зазначенням дати відправки на конверті.
Позивач вимогу залишив без відповіді.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.09р. у справі №Б29/334-09 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "МБК "Україна-Канада" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.09р. у справі №Б29/334-09 введено процедуру розпорядження майном боржника - ТОВ "МБК "Україна-Канада".
10.11.09р. в офіційному друкованому засобі масової інформації - газеті "Голос України" опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "МБК "Україна-Канада".
Позивач вважає, що Відповідач є конкурсним кредитором і повинен був подати письмову заяву до господарського суду у справі №Б29/334-09 з вимогами до ТОВ "МБК "Україна-Канада", в тридцятиденний термін від дня опублікування оголошення в офіційному друкованому органі про порушення провадження у справі про банкрутство.
Відповідачем не подано господарському суду Дніпропетровської області чи розпоряднику майна письмової заяви з грошовими вимогами за Договором поруки до ТОВ "МБК "Україна-Канада".
У зв'язку з тим, що Відповідач не скористався своїм правом подання грошових вимог у справі про банкрутство у передбачений строк, Позивач вважає, що вимоги вважаються погашеними та такими, що не підлягають задоволенню за рахунок Позивача. Отже, правовідношення Позивача з Відповідачем, які виникли за Договором поруки, на думку Позивача, є припиненими відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, у зв'язку з їх погашенням на підставі ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
Цією нормою визначено перелік способів судового захисту, одним із яких є припинення правовідношення.
Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Правовідносини поруки врегульовані параграфом 3 глави 49 (ст. 553-559) ЦК України.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Статтею 559 ЦК України визначені підстави припинення поруки, а саме: порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.
Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.
Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
У п. 4.1. Договору поруки сторони погодили, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та втрачає свою дію з моменту укладання іпотечного договору між боржником та кредитором на будинок, який буде збудований та перейде у власність боржника згідно з договором №24/06-ПД/ЗК підряду на будівництво індивідуального житлового будинку від 26.07.06р.
Також порука припиняється, якщо кредитор в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя (п.4 ст. 559 ЦК України).
Іпотечний договір між боржником та кредитором на будинок, який мав би збудувати поручитель не укладений, оскільки поручитель (Позивач у справі) свої зобов'язання за договором підряду не виконав -будинок не збудував.
Трирічний термін з дня настання строку виконання зобов'язання не минув, оскільки кредитний договір укладений Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" з фізичною особою ОСОБА_3 до 15.09.2026р. (п. 1.2. Кредитного договору), крім того, договір діє до повного погашення кредитної заборгованості. Докази погашення кредитної заборгованості відсутні.
Отже, зобов'язання як за Кредитним договором, так і Договором поруки не припинені.
Дія ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, не поширюється на зобов'язання майнового поручителя боржника, оскільки у даній справі майновий поручитель несе солідарну відповідальність, настання якої не пов'язується із заявленням кредитором вимоги до основного боржника у справі про банкрутство (правова позиція висловлена Верховним Судом України в Постанові №10/1946 від 24.10.2011р.).
Згідно з ч. 1 ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду країни, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням викладеного, суд погоджується з позицією Відповідача та вважає, що відсутні правові підстави для припинення правовідношень, які виникли з Договору поруки, тому позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Позивача.
Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У позові відмовити.
Судові витрати у справі покласти на Позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.
Суддя С.Г. Юзіков
Рішення підписане ____________