Головуючий у 1 інстанції - Нікіфоров М.Ю.
Суддя-доповідач - Геращенко І.В.
16 грудня 2011 року справа №2а-14789/11/0550 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Геращенка І.В.
суддів Арабей Т. Г. , Губської Л.В.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Харцизької міської ради Донецької області на постанову Харцизького міського суду Донецької області від 22 листопада 2011 року у справі № 2а-14789/11/0550 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Харцизької міської ради Донецької області про стягнення разової грошової допомоги до 5 травня, встановленої інвалідам війни,-
ОСОБА_2 звернувся до Харцизького міського суду Донецької області з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Харцизької міської ради Донецької області про стягнення разової грошової допомоги до 5 травня, встановленої інвалідам війни.
Постановою Харцизького міського суду Донецької області від 22 листопада 2011 року у справі № 2а-14789/11/05500 позовна заява задоволена у повному обсязі.
Стягнуто з відповідача на користь позивача суму недоотриманої разової грошової допомоги за 2011 рік у розмірі 5532,00 грн.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального права.
Наголошує на правомірності своїх дій.
Представники осіб, які брали участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Враховуючи наведене колегія суддів розглядає апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила.
Позивач є ліквідатором наслідків ЧАЕС І категорії, інвалідом 2 групи, у зв'язку з чим користується правами та пільгами, встановленими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ.
Фактично позивач отримав від відповідача у квітні 2011 року допомогу до 5 травня у розмірі 580,00 грн., при цьому відповідач керувався положенням Законів України Про Державний бюджет України на відповідний рік та Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, в апеляційній скарзі відповідач посилається на невірне застосування норм матеріального права, оскільки при виплаті зазначених сум він діяв в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правовий статус ветеранів та інвалідів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Абзацем 1 ст. 17 цього Закону встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Згідно абз. 1 ст. 171 щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач є органом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок по здійсненню виплат, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, в тому числі разової грошової допомоги.
Відповідно до підпункту першого пункту першого Постанови Кабінету Міністрів України № 341 від 04.04.2011 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань"» встановлено, що виплата у 2011 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та "Про жертви нацистських переслідувань” (далі - разова грошова допомога), здійснюється у таких розмірах: ветеранам війни із числа осіб, які брали участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни і війни з Японією, особам, які у неповнолітньому віці були призвані чи добровільно вступили до лав Радянської Армії і Військово-Морського Флоту під час військових призовів 1941-1945 років, жертвам нацистських переслідувань, учасникам війни, а також членам сімей загиблих у період Великої Вітчизняної війни і війни з Японією та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни і війни з Японією: інвалідам війни I групи - 1000 гривень; інвалідам війни II групи - 900 гривень; інвалідам війни III групи - 800 гривень; колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: інвалідам I групи - 1000 гривень; інвалідам II групи - 900 гривень; інвалідам III групи - 800 гривень; учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 630 гривень; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 1000 гривень; членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни і війни з Японією, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій в період Великої Вітчизняної війни і війни з Японією, учасників Великої Вітчизняної війни і війни з Японією та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами, які не одружилися вдруге, - 320 гривень; учасникам війни, нагородженим орденами та медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни та війни з Японією, учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 120 гривень
Відповідно до вимог ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003, № 1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Суми прожиткового мінімуму на 2011 рік встановлено Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 р. № 1646-VI, а також Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2011 р. № 2857-VI, який застосовується з 1 січня 2011 року.
До статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” вносилися зміни у 2007 та у 2008 роках.
Але положення пункту 13 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким на 2007 рік зупинено дію частини п'ятої ст. ст. 12, 13, 14, 15 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України у справі № 6-рп від 09.07.2007 р.
Також, зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в ст. 13 “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” про виплату разової грошової допомоги у розмірі визначеним Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
Інших змін до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на день розгляду справи судом протягом 2008-2011 років не вносилося.
Статтею 2 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” визначено, що законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього закону та інших актів законодавства України; права та пільги для ветеранів війни, встановлені раніше законодавством України, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни; нормативні акти органів державної влади, які обмежують права і пільги ветеранів, передбачені цим законом є недійсними.
Крім того, ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод»
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягає стаття 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не постанова Кабінету Міністрів України № 341 від 04.04.2011 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань"», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Посилання відповідача на ту обставину, що виплата вказаної грошової допомоги здійснена в межах фінансування, передбаченого Державним бюджетом на 2011 рік та Постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 р. є безпідставним, оскільки факт відсутності коштів не є сам по собі підставою для звуження змісту існуючого у позивача права на отримання грошової допомоги і не є підставою для звільнення відповідача від виплати допомоги у передбаченому законом розмірі.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.
На підставі викладеного керуючись Конституцією України, Законом України “Статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст. 2, ст.160, ст. 167, ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Харцизької міської ради Донецької області на постанову Харцизького міського суду Донецької області від 22 листопада 2011 року у справі № 2а-14789/11/0550 - залишити без задоволення.
Постанову Харцизького міського суду Донецької області від 22 листопада 2011 року у справі № 2а-14789/11/0550 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Харцизької міської ради Донецької області про стягнення разової грошової допомоги до 5 травня, встановленої інвалідам війни - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий І.В.Геращенко
Судді Т.Г.Арабей
Л.В.Губська