2-2536/11
13.07.2011 Московський районний суд м. Харкова
в складі головуючого судді Марченка О.М.
при секретарі Глущенко М.С.,
розглянувши цивільну справу за позовом Прокурора Фрунзенського району міста Харкова в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області до ОСОБА_1, про стягнення суми боргу
встановив:
Прокурор Фрунзенського району м. Харкова звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області 2 654 грн. 11 коп. збитків завданих невиконанням умов контракту, 81 грн. 72 коп. зайве сплаченого грошового забезпечення та 1 088 грн. 06 коп. за перевикористану відпустку, разом 3 823, 89 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 08.07.2008 року між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області (далі-Управління) та відповідачем був укладений контракт з кандидатом про проходження курсів початкової підготовки для служби в органах внутрішніх справ України. Відповідно до умов зазначеного контракту, Управління взяло на себе зобов'язання оплатити в повному обсязі училищу вартість навчання відповідача, а також призначити його на посаду для проходження служби в ОВС України. А відповідач, в свою чергу, зобов'язався пройти у повному обсязі навчання в училищі, по закінченню навчання прибути на роботу до Управління та відпрацювати на призначеній посаді два наступних роки. Однак, відповідач порушив умови контракту та звільнився зі служби в ОВС України за власним бажанням 30.03.2010 року, фактично відпрацювавши 01 рік 04 місяця 16 днів. Пунктом 3.4. Контракту був передбачений обов'язок відповідача відшкодувати Управлінню витрати на проведення навчання у випадку дострокового звільнення з роботи. Управлінням на навчання відповідача було витрачено 8 464 грн. Збитки були розраховані пропорційно відпрацьованому часу. Крім того, на момент звільнення відповідач використав щорічну відпустку за 2010 рік, але не відпрацювавши рік, звільнився, тому в нього виник борг за 25 календарних днів перевикористаної відпустки. Також, відповідачу було нараховане та виплачено грошове забезпечення, яке здійснюється щомісяця з 20 по 25 число за поточний місяць. Оскільки відповідача було звільнено 30.03.2010 року, позивач вважає, що у відповідача виник обов'язок перед Управлінням повернути заяво нараховане грошове забезпечення за два дні.
Позивач у судове засідання не з'явився, але від помічника прокурора Фрунзенського району м. Харкова ОСОБА_2 надійшла заява про проведення заочного розгляду справи без її участі, в якій, також, було зазначено про повне підтримання позовних вимог.
Представник особи, в інтересах якої подано позов - ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, але надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила розглядати справу у її відсутність.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Про час та день слухання справи був повідомлений належним чином. Тому суд, з дозволу позивача розглядає справу в порядку ст. 224 ЦПК України: на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню по наступних підставах.
Судом встановлено, що 08.07.2008 року між Управлінням та ОСОБА_1 був підписаний контракт з кандидатом про проходження курсів початкової підготовки для служби в органах внутрішніх справ України.
Відповідно до пунктів 2 та 3 вказаного контракту його учасники домовились, що Управління за свій рахунок направляє ОСОБА_1 до навчального закладу для проходження курсів початкової підготовки, після закінчення яких ОСОБА_1 зобов'язаний прибути до Управління та відпрацювати два роки з дня закінчення курсів початкової підготовки. У разі звільнення зі служби за власним бажанням до закінчення визначеного контрактом строку, ОСОБА_1 має компенсувати Управлінню всі витрати, які були здійснені, у зв'язку з навчанням.
Із додатку до диплома кваліфікованого робітника серії НОМЕР_1 видно, що ОСОБА_1 навчався в Рівненському ВПУ ДДСО при МВС України з 21 липня 2008 року по 13 листопада 2008 року.
Відповідно бухгалтерській довідці, за період навчання Рівненському училищу сплачено 8 464 гривень. Невідпрацьовані по договору з 14.11.2008 року - 229 днів, за які було сплачено 2 654, 11 гривень.
Факт перерахування грошових коштів підтверджується рахунками-фактурами та платіжними дорученнями (а.с. 9-12)
Згідно витягу із наказу УДСО при ГУМВС України в Харківській області № 81 о/с від 08.07.2008 року, ОСОБА_1 призначено молодшим інспектором супроводження Служби інкасації, охорони та перевезення валютних цінностей (на правах окремого батальйону) Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області.
30.03.2010 року, відповідно до витягу із наказу УДСО при ГУМВС України в Харківській області № 56 о/с від 30.03.2010 року, ОСОБА_1 з займаної посади звільнено за власним бажанням.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
В судовому засіданні було встановлено, що відповідач не допрацював по контракту 229 днів, чим завдав Управлінню збитків, тому має їх відшкодувати.
04.02.2010 року ОСОБА_4 подав рапорт на відпустку за 2010 рік з 15.02.2010 року.
16.02.2010 року Наказом начальника № 78-п від 16.02.2010 року ОСОБА_1 надана чергова відпустка за 2010 рік тривалістю 30 календарних днів, з 15.02.2010 р. по 17.03.2010 р., з урахуванням 1-го святкового дня (08.03.2010).
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про відпустки»у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 використав повну відпустку за 2010 рік, який був ним невідпрацьований.
Згідно розрахунку, зробленому бухгалтерією Управління, борг ОСОБА_1 при звільненні перед Управлінням складається: з суми компенсації за перевикористану відпустку за 25 календарних днів в розмірі 1 035, 38 грн. + зайве нараховане грошове забезпечення в розмірі 81, 72 грн., що дорівнює сумі 1 117, 10 грн., на яку були нараховані обов'язковий збір до Пенсійного фонду та внески ФСС на випадок безробіття в сумі 29, 04 грн., яка підлягає поверненню. Таким чином, борг ОСОБА_1 складає 1 088, 06 грн. (1035,38 + 81, 72 -29, 04 = 1 088, 06).
Судовий збір стягується з відповідача на користь держави відповідно до ст.. 88 ЦПК України.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 11, 57, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.. 526, 611 ЦК України, ЗУ «Про відпустки», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України,
Позовну заяву задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області збитки, завдані невиконанням умов Контракту від 08.07.2008 року в розмірі 2 654, 11 гривень, зайве сплачене грошове забезпечення та компенсацію за пере використану відпустку в сумі 1 088, 06 грн., разом 3 742, 17 грн. (три тисячі сімсот сорок дві грн.. 17 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави держмито в розмірі 374 грн. 21 коп. та витрати на інформаційне -технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 117 грн. 43 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10-ти днів з дня отримання копії судового рішення.
Суддя О.М.Марченко