ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 23/27303.04.12
За позовомпублічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут «Київенерго»
дотовариства з обмеженою відповідальністю «Явір-Житлобуд-2»
простягнення 60 634, 35 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники:
позивача: юрисконсульт ОСОБА_1 (довіреність № 93/2012/02/13-19 від 13.02.2012
року)
відповідача: представник ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 02.04.2012 року)
Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут «Київенерго»звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Явір-Житлобуд-2»60 634, 35 грн., (у тому числі 50 770, 94 грн. - сума основного боргу, 8 015, 35 грн. -інфляційні втрати та 1 848, 06 грн. -3 % річних).
Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином виконує зобов'язання за договором від 01.02.2008 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2010 року порушено провадження у справі № 23/273 та призначено її розгляд на 01.06.2010 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2010 року зупинено провадження у справі № 23/273 до остаточного розгляду справи № 8/131 Окружним адміністративним судом м. Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2012 року поновлено провадження у справі № 23/273, розгляд справи призначено на 03.04.2012 року.
Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України подала заяву, відповідно до якої просила змінити назву акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” на публічне акціонерне товариство “Київенерго”.
Ухвалою суду від 03.04.2012 року змінено назву акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” на публічне акціонерне товариство “Київенерго”.
Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник Відповідача у письмову відзиві проти позову заперечував, зазначаючи про те, що заборгованість погашена, посилаючись на акти звірки взаєморозрахунків.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 03.04.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
Позивачем та Відповідачем було укладено договір про постачання теплової енергії у гарячій воді № 810641 від 01.02.2008 року.
Відповідно до пункту 1.1 договору № 810641 від 01.02.2008 року Позивач зобов'язався виробляти та постачати теплову енергію Відповідачу для потреб опалення та гарячого водопостачання.
Відповідач відповідно до пункту 2.3.1 договору № 810641 від 01.02.2008 року зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку № 2.
Договір № 810641 від 01.02.2008 року на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання.
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі -енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до даних відомостей обліку використання теплової енергії за період з 01.10.2008 року по 01.04.2010 року, довідки про надходження грошових коштів за спожиту теплову енергію Позивач поставив Відповідачу теплову енергію вартістю 200 655, 36 грн.
Додатком № 2 до договору № 810641 від 01.02.2008 року сторони погодили, що Відповідач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок Позивача згідно з його розрахунком.
З наданої Позивачем довідки про надходження грошових коштів (за період з квітня 2010 року по лютий 2012 року) вбачається, що Відповідач до порушення провадження у справі сплатив грошові кошти у розмірі 15 000, 00 грн., тому Позивач безпідставно звернувся до суду з вимогою в цій частині.
Крім того, після порушення провадження у справі Відповідач частково сплатив суму основного боргу 33 515, 49 грн.
Таким чином, заборгованість Відповідача на момент прийняття рішення у справі становить 2 255, 45 грн.
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи, що Відповідачем не надано доказів повного погашення заборгованості за використану теплову енергію, позовна вимога про стягнення основного боргу у розмірі 2 255, 45 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Перевіривши відповідні розрахунки Позивача, суд встановив, що позовна вимога про стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 1 848, 06 грн. (за період з листопада 2008 року по квітень 2010 року) підлягає задоволенню у повному обсязі, а позовна вимога про відшкодування інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 7 850, 29 грн. (за період з листопада 2008 року по квітень 2010 року), оскільки Позивачем не враховано від'ємний інфляційний показник при здійснення розрахунку, зокрема, за липень та серпень 2009 року. Аналогічні висновки про застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України містяться у постанові Вищого Господарського суду України від 06.09.2011 року у справі № 23/94.
Посилання Відповідача, викладені у письмовому відзиві до уваги судом не приймаються, оскільки з наданих Відповідачем актів звірки не вбачається, що Відповідачем сплачувалися грошові кошти за спірний період.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені публічним акціонерним товариством “Київенерго” вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог та наявної на момент розгляду спору заборгованості.
На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Явір-Житлобуд-2»(04212, м. Київ, Оболонський район, вул. Малиновського, буд. 6-Б, ідентифікаційний код 33300605) на користь публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 2 255 (дві тисячі двісті п'ятдесят п'ять) грн. 45 коп. -сума основного боргу, 1 848 (одна тисяча вісімсот сорок вісім) грн. 06 коп. -3 % річних, 7 850 (сім тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. 29 коп. -інфляційні втрати, 604 (шістсот чотири) грн. 69 коп. -державного мита та 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 36 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Видати наказ.
СуддяТ.Ю. Кирилюк