ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-3/3298-201203.04.12
За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
До Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
Про стягнення 10 298,71 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
Від позивача ОСОБА_2. -по дов. № 93/2012/02/13-29 від 13.02.2012
Від відповідача не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго»про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 10 298,71 грн. боргу за самовільно спожиту електричну енергію.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/3298-2012 та призначено її до розгляду на 03.04.2012.
Позивач в судовому засіданні 03.04.2012 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судове засідання 03.04.2012 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 19.03.2012 не виконав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відповідно до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду надсилалась відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме : АДРЕСА_1, яка згідно довідки та спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом є місцем проживання відповідача.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 03.04.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
Згідно ст. 1 Закону України «Про електроенергетику»споживачі енергії це -суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 затверджено Правила користування електричною енергією (далі - Правила).
Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).
Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Відповідно до п. 5.1. Правил затверджених договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Крім того, відповідно до п. 6.41. Правил визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
Уповноваженими представниками позивача було зафіксовано порушення Правил Фізичною особою - підприємцем Клименко Ларисою Володимирівною, а саме перевіркою на місці за адресою м. Київ, вул. Кустанайська, 10 встановлено про самовільне підключення струмоприймачів кафе до електричних мереж АК «Київенерго», про без договірне та безоплатне користування електроенергією, про що було складено акти порушень Правил за № 02442 від 27.04.2010, № 05003 від 12.11.2010 та № 05057 від 29.01.2011.
Зазначені акти складено в присутності відповідача або його представника та підписані вказаними особами.
Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем самовільно спожито електричну енергію за період з 24.11.2010 по 10.03.2011, що є підставою для стягнення її вартості в розмірі 10 298,71 грн. у відповідності до ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 27 Закону України «Про електроенергетику»визначає відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику. Зокрема, до правопорушень в електроенергетиці відносять: крадіжку електричної і теплової енергії та самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
Відповідно до п. 6.42 Правил на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
За результатами розгляду актів порушень Правил № 02442 від 27.04.2010, № 05003 від 12.11.2010 та № 05057 від 29.01.2011 оформлені протоколи засідань комісій № 625 від 21.06.2010, № 912 від 23.11.2010 та № 1108 від 25.03.2011.
Дані протоколи складені за участю відповідача або його представника та підписані відповідачем або його представником.
Також на підставі вищезазначених актів складені наступні рахунки : № 94002442/акт 02442, який отримано відповідачем 21.06.2010, № 94002442/акт 05003, який отримано відповідачем 23.11.2010 та № 94002442/акт 05057, який отримано представником відповідача 13.04.2011.
Так, рішенням комісії з розгляду актів порушень Правил прийнято провести нарахування за актом № 05057 від 29.01.2011, згідно п. 2.6 Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (із змінами та доповненнями на момент складання акту № 05057 від 29.01.2011) виходячи з сили струму навантаження при підключенні усіх наявних струмоприймачів на підставі виконаних замірів фактичного максимального навантаження (режим роботи 7 днів/тиждень 12 годин/день, со8ф=0,9 з дати попереднього відключення по наряду 1959 від 23.11.2010 до відключення 10.03.2011. (корінець наряду на відключення № 1431 від 10.03.2011)
Згідно з розрахунком вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору) до акту № 05057 від 29.01.2011, нарахування за період 24.11.2010-10.03.2011 становить 10 298,71 грн.
В матеріалах справи наявний гарантійний лист відповідача від 23.11.2010, в якому відповідач гарантувала провести оплату за актом порушень Правил № 02442 від 27.04.2010 та просила не проводити відключення від мережі електропостачання гарантуючи оформлення тимчасового договору.
Згідно п. 6.43 Правил споживач зобов'язаний оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
Винятком з цього положення, (Вісник господарського судочинства (3/2011 стор. 55), є лише звернення до суду, оскільки лише у такому разі протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживач має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку, тому оформлене протоколом рішення комісії, прийняте за результатом розгляду акта про порушення Правил, за своєю правовою природою є обов'язковим для виконання ненормативним актом (актом індивідуальної дії).
Стаття 530 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо строк (термін) виконання зобов'язання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що 20.10.2011 позивачем на адресу відповідача було направлено лист від 19.10.2011 № 048/642-882 з вимогою сплатити вартість спожитої електроенергії та направлено копії акту № 05057 від 29.01.2011; протоколу засідання комісії з його розгляду № 1108 від 25.03.2011, розрахунку за актом № 05057 від 29.01.2011, а також рахунки № 94002442/акт 02442, № 94002442/акт 05003 та № 94002442/акт 05057для сплати.
Позивачем 30.12.2011, згідно фіскального чеку № 1463 та списку згрупованих поштових відправлень відповідачу направлено вимогу № 048-71-17581 від 29.12.2011 про сплату заборгованості за самовільно спожиту електроенергію в розмірі 10 298,71 грн.
Пунктом 6.4.2 Правил передбачено, що споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.
Доказів того, що відповідачем рішення комісії з розгляду актів порушень у судовому порядку оскаржено не подано, як і не подано доказів сплати вартості самовільно спожитої електроенергії в розмірі 10 298,71 грн.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, що набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, згідно ч. 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України.
Пункт 1 Правил визначає, що електрична енергія (активна) це - енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Дана норма кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
З огляду на вищевикладене, позові вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго»обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 10 298 (десять тисяч двісті дев'яносто вісім) грн. 71 коп. вартості самовільно спожитої електричної енергії, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
СуддяВ.В.Сівакова
Рішення підписано 06.04.2012.