ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-22/2139-201202.04.12
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»
до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»
про стягнення шкоди в порядку регресу
Суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 670-12 від 20.12.2011р.);
від відповідача: не з'явились;
В судовому засіданні 02.04.2012р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Товариство з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»(надалі ТДВ «Альянс Україна», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(надалі ПАТ «Європейський страховий альянс», відповідач) в порядку регресу страхового відшкодування в розмірі 2 161, 10 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що ТДВ «Альянс Україна»на підставі договору оформленого полісом добровільного комплексного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту № 0070066 від 10.07.2008р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Daewoo Nexia, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу -автомобіля Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ПАТ «Європейський страховий альянс»позивачем було направлено останньому регресну вимогу на виплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 2 161, 10 грн. в судовому порядку.
Відповідач надав відзив на позов у якому повністю відхиляв позовні вимоги у зв'язку з їх недоведеністю:
- представлений позивачем звіт суб'єкта оціночної діяльності відповідач вважав неналежним підтвердженням розміру завданого збитку, оскільки позивачем не було надано кваліфікаційного свідоцтва чи сертифіката суб'єкта оціночної діяльності щодо особи якою складено звіт про оцінку вартості майна № 598/11/08;
- постанова суду про накладення адміністративного стягнення, на думку відповідача, не може розглядатися страховиком як єдиний та обов'язковий доказ існування підстав для притягнення особи, відповідальність якої застрахована, до цивільно-правової відповідальності;
- позивачем не було надано доказів того, що особа винна у вчиненні ДТП не відшкодувала йому або потерпілій особі завдані збитки, у зв'язку з чим відповідач приходить до висновку про ненастання цивільно-правової відповідальності його страхувальника;
- позивачем не було надано жодних листів від органів державної влади, органів прокуратури, органів дізнання і досудового слідства чи інших органів державної влади, з підтвердженням того, що цивільна відповідальність особи, винної в настанні ДТП дійсно була застрахована у ПАТ «Європейський страховий альянс», а роздруківка не може вважатися належним доказом по справі.
Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -
За договором, що оформлений полісом добровільного комплексного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту № 0070066 від 10.07.2008р. у ТДВ «Альянс Україна», застраховано автомобіль Daewoo Nexia, державний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є ОСОБА_2, вигодонабувачем ВАТ «Райффайзен Банк аваль».
Згідно довідки відділу ДАІ та автомобільно-технічної інспекції з обслуговування м. Ужгорода при УДАІ УМВС України в Закарпатській області, 14.11.2008р. в м. Ужгороді сталась дорожньо-транспортна пригода -зіткнення за участю автомобіля Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4 та автомобіля Daewoo Nexia, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 вимог пункту 18.11 Правил дорожнього руху України якого визнано винним у вчиненні правопорушення постановою Ужгородського міськрайонного суду від 18.11.2008р., справа № 3-30860/08.
Враховуючи наведене відповідачем у відзиві на позов, суд відзначає, що при вирішенні даного спору, зазначена постанова суду є належним доказом вчинення відповідною особою адміністративного правопорушення, оскільки в силу положень ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Постанова суду не є єдиним доказом існування підстав для настання цивільно-правової відповідальності, та оцінюється судом виходячи також і з наступних обставин справи.
Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Daewoo Nexia, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту про оцінку вартості майнової шкоди, заподіяної ушкодженням транспортного засобу № 598/11/08, що складений 18.11.2008р. суб'єктом оціночної діяльності Золотарьовим О.М. становить 3 284, 10 грн..
Усі відомості щодо особи, якою виконувалась оцінка, зазначені у самому звіті, і жодного належного доказу у спростування наведених даних відповідачем у справі, при заявленні відповідних тверджень, суду не представлено.
В силу положень ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. На сторін процесуальним законом покладено саме обов'язок довести обставини на які вони посилаються належними засобами доказування, а не надавати оцінку доказам іншої сторони (ст. 33 ГПК України).
За страховим випадком -ДТП що сталась 14.11.2008р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 200-5563-08 від 26.03.2009р. по договору страхування що оформлений полісом № 0070066 від 10.07.2008р. визначено суму страхового відшкодування в розмірі 2 671, 10 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжним дорученням № 3858 від 31.03.2009р..
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Представленим до матеріалів справи витягом з централізованої бази даних Моторного транспортного страхового бюро України транспортний засіб -автомобіль Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Daewoo Nexia, державний номер НОМЕР_1, взято на страхування ПАТ «Європейський страховий альянс»про що укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВА/2389163.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина водія який керував автомобілем Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_2 підтверджується постановою Ужгородського міськрайонного суду від 18.11.2008р..
Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
В редакції закону, яка є чинною з 19.09.2011р. та відповідно застосовується до врегулювання страхових випадків, які стались після вказаної дати, у п. 36.4 закону, також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Відповідачем на вимоги суду (ухвала від 23.02.2012р.) не представлено договору (полісу ВА/2389163) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів що укладений з власником автомобіля Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_2 за участю якого сталась ДТП 14.11.2008р., а факт укладення зазначеного договору підтверджено матеріалами справи (витягом з централізованої бази МТСБУ).
Жодних належних доказів, що такого договору не існує, чи за вказаним договором застраховано цивільну відповідальність іншої особи, що вказаний договір укладений не у відношенні відповідальності водія визнаного винним у ДТП 14.11.2008р. відповідачем суду не надано, про наявність таких - у спростування вимог позивача протягом досить тривалого часу розгляду справи (з 23.02.2012р.) суд не повідомлено.
Положення ГПК України не передбачають вчинення з боку суду дій спрямованих на примусове вилучення документів, які не надаються сторонами, а всі можливі дії, спрямовані на встановлення зазначених обставин саме при безпосередньому дослідженні доказів необхідних для вирішення спору, судом були вчинені.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Daewoo Nexia, державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВА/2389163), а до ТДВ «Альянс Україна»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування що оформлений полісом № 0070066 від 10.07.2008р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ПАТ «Європейський страховий альянс»як особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийнятті рішення у справі, є обов'язкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.
Згідно положень ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи відповідача з приводу недоведеності заявлених до нього вимог з підстав можливого відшкодування збитків потерпілому, чи страховику -особою винною у ДТП суд відхиляє, як такі що не підтверджені належними доказами.
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене, що відповідно спростовує доводи відповідача наведені ним з цього приводу у відзиві на позов про
В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Daewoo Nexia, державний номер НОМЕР_1.
Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Положення наведеної статті закону передбачають, що для страховика, який виплатив страхове відшкодування право вимоги на відшкодування збитку з особи відповідальної за заподіяний збиток, обмежене розміром виплаченого страхового відшкодування.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Тобто, для застосування положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.
Сума заявлена до стягнення з відповідача є сумою страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.
Фактичні витрати страхової компанії по виплаті страхового відшкодування підтверджені по розміру збитків, завданому транспортному засобу -автомобілю Daewoo Nexia, державний номер НОМЕР_1 у ДТП 14.11.2008р., що визначений звітом про оцінку вартості майнової шкоди, заподіяної ушкодженням транспортного засобу № 598/11/08 складеним 18.11.2008р суб'єктом оціночної діяльності, та заявляються до стягнення з відповідача в межах ліміту відповідальності страховика згідно полісу ВА/2389163.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно даним бази МТСБУ, за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВА/2389163) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза -510 грн..
Доводи позивача відповідачем не спростовані що є підставою для стягнення з відповідача суми збитку в розмірі 2 161, 10 грн. (2 671 грн. -510 грн. франшиза) виходячи із загальної суми понесених позивачем витрат на виплату страхового відшкодування потерпілому.
Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.
Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.
Регресна вимога на виплату страхового відшкодування за вих. № Н-201/02 від 09.02.2011р. міститься в матеріалах справи, направлена відповідачу 10.02.2011р., що підтверджено поштовим чеком № 1413 від 10.02.2011р., реєстром на відправлення рекомендованої кореспонденції.
Враховуючи відсутність здійснення виплати на користь позивача згідно вказаної регресної вимоги, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача про сплату судового збору в розмірі 1 609, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(04050, м. Київ, вул. Глибочицька 33-37, ідент. код 19411125) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»(юрид. адреса: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська 8/10, ідент. код 32253696) 2 161, 10 грн. (дві тисячі сто шістдесят одну гривню 10 копійок) страхової виплати в порядку регресу, 1 609, 50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 копійок) судових витрат.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 05.04.2012