ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-64/985-2012
30.03.12
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Лігал Едвайс»
про визнання договору застави майнових прав № 28/ПЮ/09/76/З від 25.08.2011 року недійсним.
Суддя Зеленіна Н.І.,
при секретарі судового засідання Наумкіній П.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
Суть спору:
30.01.2012 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Володимирський»(далі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Лігал Едвайс»(далі -відповідач) про визнання договору застави майнових прав № 28/ПЮ/09/76/З від 25.08.2011 року недійсним.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до ст.ст. 203 та 215 ЦК України договір застави майнових прав № 28/ПЮ/09/76/З від 25.08.2011 року повинен бути визнаний судом недійсним у зв'язку із тим, що його було укладено без дозволу Національного банку України.
Ухвалою суду від 02.02.2012 року порушено провадження у справі № 5011-64/985-2012, розгляд справи призначено на 15.02.2012 року.
У судовому засіданні 15.02.2012 року судом було оголошено перерву у розгляді справи до 21.03.2012 року в порядку ст. 77 ГПК України.
У судовому засіданні 21.03.2012 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі у зв'язку із тим, що здійснення оспорюваної позивачем операції не було відчуженням (купівлею-продажем) активів банку (у розумінні ст. 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), а навпаки, проводилось виконання умов договорів застави майнових прав згідно з Законом України «Про заставу»в частині позасудового звернення стягнення на заставлені майнові права, і така операція жодним чином не обмежена та не заборонена законодавством для банків, які знаходяться в умовах тимчасової адміністрації.
У судовому засіданні 21.03.2012 року судом було оголошено перерву у розгляді справи до 30.03.2012 року в порядку ст. 77 ГПК України.
У судове засідання 30.03.2012 року представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.
У судове засідання 30.03.2012 року представник відповідача не з'явився, надав суду заяву про відкладення слухання справи.
У судовому засіданні 30.03.2012 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.
13.05.2009 року укладеного Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Володимирський»(за договором -Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮК «Лігал Едвайс»(за договором -Клієнт) було укладено договір банківського рахунку № 28/ПЮ/09/76, відповідно до якого Клієнтом було розміщено в Банку грошові кошти у розмірі 27000000,00 грн.
В забезпечення виконання умов зазначеного договору 25.08.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Володимирський»(за договором -Заставодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮК «Лігал Едвайс»(за договором -Заставодержатель) було укладено договір застави майнових прав № 28/ПЮ/09/76/З розміщено в банку грошові кошти у розмірі 27000000,00 грн.
Предметом застави за зазначеним договором застави майнових прав є права вимоги по наступних кредитах на загальну суму гривневого еквіваленту заборгованості 97771000, 90 грн., а саме:
- Кредитного договору №31/840-ЛФ/0066 від 11.02.2008 року;
- Кредитного договору №016-В/02 від 11.08.2006 року, №К/031/2601. від 02.04.2007 року, К/140/2601 від 07.12.2007 року;
- Кредитного договору №0264702 від 07.03.2007 року;
- Кредитного договору №020-В/02. від 12.09.2006 року;
- Кредитного договору №К/057/0302 від 26.12.2007 року;
- Кредитного договору №К/28/0301-ф07 від 14.12.2007 року;
- Кредитного договору №К/63/2601 від 22.11.2007 року;
- Кредитного договору №046-В/02. від 15.11.2006 року;
- Кредитного договору №К/17/2009 від 25.07.2008 року;
- Кредитного договору №09/КФ/08/40 від 06.05.2008 року;
- Кредитного договору №09/КФ/08/05 від 30.01.2008 року;
- Кредитного договору №К/35/0701. від 17.07.2008 року;
Відповідно до ч. 5 ст. 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність»тимчасовий адміністратор зобов'язаний отримати дозвіл Національного банку України на відчуження активів банку, балансова вартість яких перевищує розмір, встановлений Національним банком України.
Відповідно до п. 8.1. глави 8 розділу V постанови Правління НБУ від 28 серпня 2001 року № 369 «Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства»тимчасовий адміністратор для продажу активів банку має отримати дозвіл, який оформляється рішенням Комісії Національного банку.
Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Отже, відповідно до вимог діючого законодавства купівля-продаж активів це операція за якою одна сторона (банк) передає або зобов'язується передати активи банку у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти активи банку і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до положень ст. 1 «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Аналіз укладеного договору застави майнових прав № 28/ПЮ/09/76/З від 25.08.2011 року свідчить про передачу у заставу певного кола майнових прав, а не відчуження (купівлю-продаж) активів банку, як помилково вважає позивач.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно із ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин суд вважає, що позивачем не доведено на вимогах чинного законодавства того, що договір застави майнових прав № 28/ПЮ/09/76/З від 25.08.2011 року повинен бути визнаний судом недійсним у зв'язку із тим, що його було укладено без дозволу Національного банку України, оскільки на передачу в заставу майнових прав видача такого дозволу законом не вимагається.
За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Лігал Едвайс»про визнання договору застави майнових прав № 28/ПЮ/09/76/З від 25.08.2011 року недійсним -відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н.І. Зеленіна