ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-67/3008-201204.04.12
За позовомХмельницького обласного підприємства по заготівлі і постачанню палива населенню, комунально-побутовим підприємствам і установам «Облпаливо»
ДоДержавного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»
Простягнення 7 828,83 грн.
Суддя Куркотова Є.Б.
Представники:
Від позивача:ОСОБА_1. -представник за довіреністю
Від відповідача: ОСОБА_2. -представник за довіреністю
Хмельницьке обласне підприємство по заготівлі і постачанню палива населенню, комунально-побутовим підприємствам і установам «Облпаливо»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»про стягнення з відповідача 7046,25 грн. вартості недостачі вугілля та 782,58 грн. завданих збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що залізницею було прийнято для перевезення 69 тон вугілля за залізничною накладною №51843233, проте комерційним актом АА №042282/607 від 10.12.2011 був встановлений факт недостачі 6,5 тон вугілля по прибутті вагону на станцію призначення, у зв'язку з чим настала відповідальності залізниці за незбереження прийнятого нею для перевезення вантажу.
Відповідач проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.03.2012 порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 04.04.2012.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд
03.10.2011 між Хмельницьким обласним підприємством по заготівлі і постачанню палива населенню, комунально-побутовим підприємствам і установам «Облпаливо»(далі - позивач) та Приватним підприємством «Камтопсервіс»було укладено договір №34 поставки вугільної продукції, відповідно до якого позивач купує вугільну продукцію в асортименті та обсязі, які узгоджуються сторонами у відповідних специфікаціях.
07.12.2011 ПП «Углесорт» (вантажовідправником) було відвантажено на адресу позивача (Чорноострівський паливний склад, який знаходиться за адресою: вул.. Піонерська, с. Марянівка, Хмельницький район, Хмельницька область) вугілля марки АМ (13-25) в кількості 69 тон за залізничною накладною №51843233 в вагоні №67668756, в якій вказано одержувачем вантажу ОП «Облпаливо».
Під час перевезення вантажу 10.12.2011 на станції «Нижнеднепровский узел»Придніпровської залізниці складено комерційний акт АА №042282/607, згідно з яким встановлено невідповідність фактичної ваги з даними, зазначеними у залізничній накладній, відповідно до якої маса нетто вантажу 69000 кг, при перевірці встановлено нетто вантажу 62500 кг, нестача становить 6500 кг. По прибутті вагона на станцію «Чорний острів»дана недостача також підтверджена, про що існує запис в комерційному акті.
Відповідно ст. 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають, зокрема у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу: одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Накладна, вантажна, багажна і вантажобагажна квитанції та комерційний акт подаються лише в оригіналі.
29.12.2011 позивачем на адресу ДТГО «Південно-західна залізниця»(далі-відповідач) була відправлена претензія вих.. №54/449 про відшкодування вартості недостачі вантажу, яку відповідач листом №А-1/12 від 27.01.2012 залишив без задоволення з підстав ненадання позивачем оригіналів залізничної накладної та комерційного акту, а також документу, що підтверджує вартість вантажу.
Відповідно до ст. 924 ЦК України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яких перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Аналогічні положення містять ч. 5 ст. 306 та ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України.
Згідно ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Аналіз змісту зазначених норм права свідчить про встановлення відповідальності залізниці саме за збереження прийнятого нею для перевезення вантажу.
Судом встановлений факт недостачі вантажу, яка виникла під час його перевезення залізницею, що підтверджується складеним комерційним актом АА №042282/607 від 10.12.2011.
Відповідно до ст.114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу -у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.
Відповідно до ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість та вартість відправленого товару.
Відповідно до п.2.7 Роз'яснення Президії ВГС України від 29.09.2008 №04-5/225 у разі коли договори купівлі-продажу або поставки укладаються між посередниками, а договір перевезення укладається між першим продавцем-вантажовідправником і залізницею на доставку вантажу кінцевому покупцеві - вантажоодержувачу, документи посередників про кількість та ціну, за якими вони продали продукцію, не можуть визнаватися належними доказами вартості і ціни відвантаженої продукції, оскільки відповідно до статей 114 та 115 Статуту залізниця несе обмежену матеріальну відповідальність, виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника.
Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Оскільки з наданої позивачем накладної №51843233 вбачається, що вантажовідправником по даному перевезенню є ПП «Углесорт», а на підтвердження вартості вантажу позивачем було надано суду видаткову накладну №РН-0000732 від 07.12.2011 Приватного акціонерного товариства «Камтопсервіс», яке не є стороною перевезення вантажу за вказаною накладною, позивачем не було дотримано вимог ст.114 та 115 Статуту.
За таких обставин, у суду немає підстав вважати надану позивачем видаткову накладну постачальника ПАТ «Камтопсервіс»належним доказом підтвердження вартості вантажу, оскільки у даному випадку вартість вантажу не було визначено вантажовідправником, яким є ПП «Углесорт».
Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 664, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах, якщо вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.
З залізничної накладної №51843233 вбачається, що вантаж було навантажено у вологому стані, таким чином здійснений позивачем розрахунок понаднормової нестачі (69,0 т. * 0,35 %) не відповідає вимогам чинного законодавства.
Враховуючи те, що розрахунок вартості нестачі вугілля, здійснений позивачем без урахування відповідних вимог законодавства, належних доказів вартості вантажу суду не надано, у зв'язку з чим розрахувати суму недостачі вантажу неможливо, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення 7046,25 грн. вартості недостачі вугілля із врахуванням вимог ч. 2 ст. 114 та ст. 115 Статуту залізниць України необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача 782,58 грн. вартості провізної плати, оскільки вага втраченого та фактично неперевезеного вантажу становить 6,5 тон., а тому перевізнику оплачені послуги перевезення, які не надавались в повній мірі.
Відповідно до ч.3 ст.114 Статуту залізниць України поряд із відшкодуванням збитків у разі втрати вантажу залізниця відшкодовує стягнуту за цей вантаж провізну плату, якщо вона не включається у вартість втраченого вантажу.
При цьому відповідно до п.3.13 Роз'яснення Президії ВГС України від 29.09.2008 №04-5/225 згідно ст. 114 Статуту залізниця зобов'язана відшкодувати сплачену за перевезення цього вантажу провізну плату лише у випадку повної втрати вантажу. Відшкодування провізної плати у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу Статут не передбачає.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 782,58 грн. вартості провізної плати не підлягають задоволенню, оскільки у даному випадку судом встановлений факт недостачі але не повної втрати вантажу.
Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 7046,25 грн. вартості недостачі вугілля та 782,58 грн. завданих збитків задоволенню не підлягають.
Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Є.Б. Куркотова
Рішення підписано 05.04.2012