ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-62/2028-201228.03.12
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Київ, ЄДРПОУ 20474912 в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Запоріжжя, ЄДРПОУ 26183400
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м.Київ, ЄДРПОУ 20474912
про стягнення 4365,67 грн.
Суддя Любченко М.О.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Київ в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Запоріжжя звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м.Київ про стягнення 4365,67 грн., у тому числі: суми страхового відшкодування у розмірі 3866 грн., пені в сумі 418,64 грн., трьох процентів річних у розмірі 81,03 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на виплату ОСОБА_1 стахового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту №4655-а/093П від 20.11.2009р., внаслідок чого до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»перейшло право вимоги до відповідача.
Клопотанням №285-12 від 07.03.2012р. позивач просив розгляд справи здійснити без участі представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування».
Відповідач будь-яких пояснень по суті спору не надав, у судові засідання 14.03.2012р., 28.03.2012р. не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень №19010485, №19404548. Про обізнаність Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про розгляд господарським судом справи №5011-62/2028-2012 також свідчить наявне у матеріалах справи клопотання б/н та дати, яке надійшло на адресу господарського суду 13.03.2012р., відповідача про відкладення судового засідання, призначеного на 14.03.2012р., на іншу дату.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Згідно із 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Одночасно, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач у судові засідання 14.03.2012р., 28.03.2012р. не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а його неявка не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:
Згідно із ст.16, ч.3 ст.18 Закону України «Про страхування»договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Як свідчать матеріали справи, 20.11.2009р. між позивачем (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) було підписано договір добровільного страхування наземного транспорту №4655-а/09ЗП, відповідно до якого застраховано наступний транспортний засіб:
марка/модель: Daewoo Fso Lanos TF69Y,
реєстраційний номер: НОМЕР_2,
кузов/шасі: НОМЕР_3,
рік випуску -2007.
За змістом п.3 вказаного договору вигодонабувачем визначено ОСОБА_1.
Пунктом 21 договору №4655-а/09ЗП від 20.11.2009р. встановлено, що договір набуває чинності з моменту надходження першого страхового платежу на поточний рахунок чи до каси страховика та діє до настання строку сплати третього страхового платежу. Договір поновлює дію з моменту надходження третього та кожного наступного страхового платежу на поточний рахунок чи до каси страховика та діє до строку сплати наступного страхового платежу. Після сплати останнього страхового платежу договір діє до 24:00 години 25 жовтня 2015р. У випадку ненадходження другого страхового платежу на поточний рахунок чи до каси страховика в строк згідно із п.12 договору, останній припиняє дію з 00:00 годин дня наступного за датою, вказаною в розділі 12 договору як строк сплати відповідного чергового страхового платежу, сплата якого прострочена.
Приймаючи до уваги, що дійсність вказаного договору не є предметом розгляду у цій справі, враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази визнання договору №4655-а/09ЗП від 20.11.2009р. недійсним або неукладеним у визначеному законом порядку, приймаючи до уваги, що позивачем було вчинено дії, направлені на виконання договору №4655-а/09ЗП від 20.11.2009р. у вигляді проведення оплати страхового відшкодування, суд дійшов висновку, що його положення були чинними на момент існування спірних правовідносин.
Виходячи зі змісту довідки №8633598 про обставини дорожньо-транспортної пригоди, 15.06.2010р. о 10 годині 50 хвилин на вул.Гудименко, 15 у м.Запоріжжя відбулось зіткнення транспортних засобів 1. Легковий ЗАЗ ДЕО, номерний знак НОМЕР_1, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Папірус», водій ОСОБА_2, 2. Легковий ДЕО, номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1, який був за кермом.
Наявність вини ОСОБА_2 у зіткненні автомобілів підтверджена постановою від 15.07.2010р. Дарницького районного суду м.Києва по справі №3-6587/10.
16.06.2010р. страхувальник повідомив позивача про настання страхового випадку, внаслідок чого позивачем було оформлено акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 16.06.2010р. та досліджено пошкодження Deewoo Fso Lanos TF69Y, номерний знак НОМЕР_2.
За змістом аварійного сертифікату від 18.08.2011р., складеного аварійним комісаром ОСОБА_3, вартість відновлювального ремонту автомобіля Deewoo Fso Lanos TF69Y, номерний знак НОМЕР_2, пошкодженого 15.06.2010р., на момент його пошкодження складає 4669,05 грн.
Відповідно до рахунку №79 від 16.06.2010р. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 ремонт автомобіля з урахуванням вартості запчастин становить 4568 грн.
Одночасно, за змістом страхового акту №1890-а/10ЗП від 18.06.2010р. позивачем було погоджено суму страхового відшкодування у розмірі 4376 грн. (4568 грн. -210 грн. франшизи).
Як встановлено судом, на підставі платіжного доручення №5171 від 18.06.2010р. позивач виконав свої зобов'язання за договором страхування №4655-а/09ЗП від 20.11.2009р. та перерахував на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, як виконавця відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу, страхове відшкодування у розмірі 4376 грн.
За таких обставин, приймаючи до уваги здійснення виплати страхового відшкодування, позивач звернувся до відповідача з заявою №1447-10 від 27.08.2010р., яка отримана відповідачем 07.04.2011р., про перерахування страхового відшкодування у розмірі 3866 грн. (4376 грн. -510 грн. франшизи) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування».
Як зазначає позивач, відповідач встановлений законом обов'язок по компенсації, виплаченого позивачем відшкодування не здійснив, внаслідок чого Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»заявлено, зокрема, вимоги про стягнення суми майнової шкоди у розмірі 3866 грн.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та ст.993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»встановлено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Згідно із ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль ЗАЗ TF55Y, номерний знак НОМЕР_1, яким було спричинено дорожньо-транспортну пригоду 15.06.2010р., що потягнуло заподіяння шкоди застрахованому у позивача автомобілю Deewoo Fso Lanos TF69Y, номерний знак НОМЕР_2, прийнятий на страхування Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/6052015).
Крім того, при прийнятті цього рішення судом враховано наступне:
Частиною 2 ст.1192 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 990 вказаного кодексу встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
Відповідно до ст.25 Закону України «Про страхування»здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Згідно із ст.29 Закону України «Про страхування»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
За таких обставин, до позивача, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, перейшло право вимоги, яке ОСОБА_1 має до винної особи, а в даному випадку до особи, що в силу вимог ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» має відшкодовувати заподіяну ОСОБА_2 шкоду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.11.2008р. у справі №11/406-07, постановах Вищого господарського суду України від 05.07.2010р. у справі №41/676, від 02.02.2010р. у справі №25/54, від 11.11.2010р. у справі 28/32-10-976, від 05.10.2010р. у справі №10/78, від 13.04.2011р. у справі №20/309.
При цьому, законом встановлено, що підставою для здійснення страхових виплат є заява страхувальника і страховий акт (аварійний сертифікат). Тобто, у разі здійснення страхового відшкодування страховиком на підставі зазначених документів у нього виникає право відшкодування у порядку регресу понесених витрат.
Приймаючи до уваги вищенаведене, враховую зміст заяви б/н від 16.06.2010р. страхувальника про настання страхового випадку, акту огляду транспортного засобу (дефектної відомості) від 16.06.2010р. Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», суд дійшов висновку про наявність підстав для виплати страхового відшкодування ОСОБА_1.
Таким чином, з огляду на приписи вказаних вище норм закону, враховуючи, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»здійснило виплату страхового відшкодування згідно із вимогами договору №4655-а/093П від 20.11.2009р., за висновками суду, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, та як наслідок до страховика такої особи, внаслідок чого позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування у розмірі 3866 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені в сумі 418,64 грн., трьох процентів річних у розмірі 81,03 грн. також підлягають задоволенню, з огляду на таке:
За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
В силу ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).
Статтею 36.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
За таких обставин, позивач нарахував та пред'явив до стягнення за період з 08.05.2011р. по 18.01.2012р. пеню у розмірі 418,64 грн.
Крім того, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на положення зазначеної статті, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»за період з 08.05.2011р. по 18.01.2012р. нарахувало та пред'явило до стягнення три відсотки річних в сумі 81,03 грн.
При перевірці судом проведених позивачем розрахунків пені та трьох процентів річних встановлена їх арифметична вірність, внаслідок чого позовні вимоги про стягнення пені в сумі 418,64 грн., трьох процентів річних у розмірі 81,03 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Таким чином, приймаючи до уваги, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, враховуючи, що у матеріалах справи відсутні документи стосовно погашення відповідачем суми шкоди, заподіяної ОСОБА_2, з огляду на те, що виконання зобов'язання з оплати страхового відшкодування Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»у визначені законом строки виконано не було, позовні вимоги про стягнення з відповідача 4365,67 грн., у тому числі: суми страхового відшкодування у розмірі 3866 грн., пені в сумі 418,64 грн., трьох процентів річних у розмірі 81,03 грн., підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає віднесенню на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Київ в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м.Київ про стягнення 4365,67 грн., у тому числі: суми страхового відшкодування у розмірі 3866 грн., пені в сумі 418,64 грн., трьох процентів річних у розмірі 81,03 грн., задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м.Київ, Голосіївський район, вул.Жилянська, буд.75, ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м.Київ, Полільський район, вул.Іллінська, буд.8, ЄДРПОУ 20474912) страхове відшкодування у розмірі 3866 грн., пеню в сумі 418,64 грн., три проценти річних у розмірі 81,03 грн., а також судовий збір в сумі 1609,50 грн.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
У судовому засіданні 28.03.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суддя М.О.Любченко
Повне рішення складено 02.04.2012р.