ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-37/961-201221.03.12
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»
До Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»
Про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 19 867,71 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1. -дов № 4 від 03.01.12 р.
від відповідача: ОСОБА_2. -дов. № 13 від 03.01.12 р.
ОСОБА_3. -дов. № 2 від 03.01.12 р.
На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»про стягнення 19 867,71 грн. відшкодування в порядку регресу збитків, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 17.08.2011 р. на проспекті Московському в м. Київ за участю транспортних засобів «ГАЗ», державний номер НОМЕР_1, «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_3 та «Mazda», державний номер НОМЕР_4.
Ухвалою суду від 30.01.12 р. було порушено провадження у справі № 5011-37/961-2012 та призначено її розгляд на 22.02.12 р., зобов'язано сторін надати певні документи.
Представник позивача у судовому засіданні 22.02.12 р. надав суду для огляду в судовому засіданні оригінали документів, копії яких було додано до позовної заяви; документи на виконання вимог ухвали суду від 30.01.12 р., які було зареєстровано службою діловодства Господарського суду м. Києва та залучено до матеріалів справи; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 22.02.12 р. надав суду усні пояснення по суті спору; письмовий відзив на позовну заяву та додаткові документи на виконання вимог ухвали суду від 30.01.12 р., які було зареєстровано службою діловодства господарського суд м. Києва та залучено до матеріалів справи.
Суд оголосив перерву в судовому засіданні 22.02.12 р. до 14.03.12 р. о 09:45 год. для дослідження доказів у справі.
У судовому засіданні 14.03.12 р. представник позивача надав суду письмові пояснення, які було зареєстровано службою діловодства Господарського суду м. Києва та залучено до матеріалів справи; позовні вимоги повторно підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 14.03.12 р. надав суду усні пояснення по суті спору.
Судом було оголошено перерву в судовому засіданні 14.03.12 р. до 21.03.12 р. о 10:40 год. для дослідження доказів у справі.
У судовому засіданні 21.03.12 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 21.03.12 р. надав усні пояснення по суті спору.
Суд оголосив перерву у даному судовому засіданні до 21.03.12 р. о 11:30 год. для дослідження доказів у справі.
Представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача повторно надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги визнав частково.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
17.08.11 р. на проспекті Московський в м. Київ сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «ГАЗ», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_7., «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5., «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_4., та «Mazda», державний номер НОМЕР_4, яким керувала ОСОБА_6.
ОСОБА_7., керуючи транспортним засобом «ГАЗ», державний номер НОМЕР_1, залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки і стану транспортного засобу не дотримався безпечної дистанції, чим порушив ПДР України, в результаті чого відбулось зіткнення з автомобілями «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5., «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_4., та «Mazda», державний номер НОМЕР_4, яким керувала ОСОБА_6., що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Про наведене свідчать довідка ВДАІ та постанова Оболонського районного суду м. Києва від 30.09.11 року в адміністративній справі № 3-7571/2011 р., відповідно до якої ОСОБА_7. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди»відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.
Факти, які встановлені постановою Оболонським районним судом м. Києва від 30.09.11 року в адміністративній справі № 3-7571/2011 р., у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.
Вищезазначеною постановою ОСОБА_7. визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.
Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_4.
Відносини, пов'язані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування»(надалі -Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 -IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі -Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування -це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.
Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.
В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
В статті 16 Закону України «Про страхування»визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА»(страховик) та ОСОБА_4., яка є власником автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_3, (страхувальник) було укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 030414/4055/0000004 від 17.02.2011 р., у відповідності до умов якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, а саме - автомобілем марки «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_3. Вигодонабувачем за даним договором є ПАТ «Альфа-Банк».
Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обов'язковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).
Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється суб'єктами оціночної діяльності.
На виконання вищезазначених норм чинного законодавства, позивач з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_3, замовив Компанії «ДЕКРА-Експерт», проведення експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку, завданого власнику вищезазначеного автомобіля.
22.08.11 р. було складено протокол огляду транспортного засобу «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_3.
16.09.11 р. Компанією «ДЕКРА-Експерт»надано актуалізований звіт про оцінку автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_3 № 41/08/КВ5, складений оцінювачем ОСОБА_8 (вища освіта, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № НОМЕР_5 від 08.09.07 р., свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 5945 від 29.10.07 р.), відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.03 р. № 142/5/2092, Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003 року № 1440, згідно з яким визначено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_3, становить 21 968,26 грн.
Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА»на підставі заяви про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 17.08.11 р., листа ПАТ «Альфа-Банк»(вихідний № 709030230б/б від 27.09.11 р.) та рахунку СПД ОСОБА_9. № 0000000601 від 15.09.11 р. було виконано розрахунок страхового відшкодування та складено страховий акт № 00072955 від 22.09.11 р., у відповідності до якого позивачем було визначено заявлену подію страховим випадком та встановлено, що сума страхового відшкодування, яка підлягає виплаті, становить 19 867,71 грн.
Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Позивач повідомив суду, що він свої зобов'язання перед страхувальником за договором добровільного комплексного страхування на транспорті № 030414/4055/0000004 від 17.02.2011 р. виконав належним чином, перерахувавши згідно з наказом № 72955 від 29.09.11 р. платіжним дорученням № 032351 від 30.09.11 р. суму страхового відшкодування в розмірі 19 867,71 грн. власнику автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_3 -ОСОБА_4. на рахунок ФОП ОСОБА_9.
Враховуючи те, що постановою Оболонського районного суду м. Києва від 30.09.11 р. року в адміністративній справі № 3-7571/2011 р. ОСОБА_7., який керував автомобілем «ГАЗ», державний номер НОМЕР_1, визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася в результаті його наїзду на автомобіль марки «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_3, він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_3.
Відповідальність власника транспортного засобу «ГАЗ», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_7., якого визнано винним у скоєнні ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у відповідності до полісу № АА/2351599.
З огляду на те, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА»на підставі договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 030414/4055/0000004 від 17.02.2011 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 17.08.11 р. на проспекті Московський в м. Київ, виплачено страхове відшкодування ОСОБА_4. -власнику автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_3, позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме, до страхової організації, якою здійснено обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу «ГАЗ», державний номер НОМЕР_1, водія якого визнано винним у скоєнні ДТП, - Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія».
За таких обставин на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»про стягнення 19 867,71 грн. відшкодування в порядку регресу збитків, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 17.08.2011 р. на проспекті Московському в м. Київ за участю транспортних засобів «ГАЗ», державний номер НОМЕР_1, «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_3 та «Mazda», державний номер НОМЕР_4.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обов'язкових видів страхування, що здійснюються в Україні.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
В п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.
Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА»було направлено на адресу Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»регресну вимогу (вих. № 5355 від 20.10.11 р.) на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 19 867,71 грн.
Проте Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія»суму страхового відшкодування в порядку регресу сплачено не було.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Представник відповідача у судовому засіданні 21.03.12 р. визнав, що на даний час у нього немає сумнівів щодо обґрунтованості регресної вимоги в частині 16 934,56 грн., проте страхове відшкодування не було виплачене. Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач не погодився з сумою страхового відшкодування, визначеною в страховому акті № 00072955, оскільки позивачем в розрахунку не було враховано знос транспортного засобу.
Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, з урахуванням вірного коефіцієнту фізичного зносу, сума матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_3, повинна складати 16 934,56 грн.
У відповідності до п. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика -це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Полісом цивільно-правової відповідальності обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/2351599 передбачена франшиза за нульовою ставкою.
У відповідності до ч. 16 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування не може перевищувати прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Враховуючи вищенаведене, оцінивши всі надані сторонами докази, документи та пояснення в їх сукупності, Господарський суд м. Києві дійшов висновку про обгрунтованість вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»в частині стягнення 16 934,56 грн. суми страхового відшкодування у зв'язку з несплатою відповідачем суми матеріальної шкоди в порядку регресу, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 17.08.11 р. по проспекту Московський в м. Київ за участю транспортних засобів «ГАЗ», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_7., «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5., «Mitsubishi Lancer», державний номер НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_4., та «Mazda», державний номер НОМЕР_4, яким керувала ОСОБА_6.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 979, 993, 116, 1187, 1188, 1198 Цивільного кодексу України; 352, 354 Господарського кодексу України, 32, 33, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»(вул. Саксаганського, буд. 77, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»(вул. Рейтарська, 37, м. Київ, 01034, ідентифікаційний код 20033533) 16 934 (шістнадцять тисяч дев'ятсот тридцять чотири) грн. 56 коп. збитків у вигляді суми невиплаченого страхового відшкодування в порядку регресу та 1 371 (одна тисяча триста сімдесят одну) грн. 88 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. У решті позовних вимог відмовити.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Гавриловська І.О.
Повне рішення
складено 23.03.2012 р.