ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-69/2731-201230.03.12
За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант Авто" в особі Центральної філії ПАТ УСК "Гарант Авто"
до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова"
про стягнення 6 219,21 грн.
Суддя Стасюк С.В.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_1 (дов. № 47-2-4/37 від 23.12.2011 року)
від відповідача ОСОБА_2 (дов. № 314/1 від 09.08.2011 року)
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30 березня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант Авто" в особі Центральної філії ПАТ УСК "Гарант Авто" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 6 219,21 грн., з яких 5 882,00 грн. відшкодування шкоди в порядку регресу, 337,21 грн. пені, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.11.2009 року у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) було пошкоджено автомобіль марки "MAZDA 3", державний номер НОМЕР_1, який застрахований у позивача. Останній виплативши страхове відшкодування, набув прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки, цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки "ЗАЗ", державний номер НОМЕР_2 за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві "Страхова компанія "Нова", то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів відповідальності покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5011-69/2731-2012, розгляд справи призначено на 16.03.2012 року.
Через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання 16.03.2012 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник позивача у судовому засіданні надав додаткові пояснення по суті спору, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2012 року розгляд справи було відкладено на 30.03.2012 року, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.
21.03.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позов та додаткові документи по справі на виконання вимог ухвали суду.
27.03.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи на виконання вимог ухвали суду.
В судовому засіданні 30.03.2012 року представник позивача надав пояснення по суті спору, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 30.03.2012 року заперечив проти задоволення позовних вимог.
12 травня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Дженералі Гарант" (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) був укладений поліс № 19 G - 0249742 добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності (надалі по тексту - поліс № 19 G - 0249742), відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "MAZDA 3", державний номер НОМЕР_1.
Відкрите акціонерне товариство "Дженералі Гарант" перейменовано у Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант Авто" (рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Дженералі Гарант" від 20.04.2011 року).
Відповідно до довідки ВДАІ з обслуговування Оболонського району міста Києва 24.11.2009 року о 13 год. 20 хв. у м. Києві на перехресті пр-ту Героїв Сталінграду - пр-ту Московського, сталась ДТП за участю автомобіля марки "MAZDA 3", державний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки "ЗАЗ", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 п. 13.1 Правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Оболонського районного суду міста Києва від 25.12.2009 року у справі № 3-13164.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "ЗАЗ", державний номер НОМЕР_2 за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві "Страхова компанія "Нова", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/0403770 від 20.07.2009 року.
Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "MAZDA 3", державний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.
Відповідно до Звіту № 5132 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 15.12.2009 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Естімейт", вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "MAZDA 3", державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 6 651,01 грн.
21.12.2009 року позивач, виходячи із Звіту № 5132 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 15.12.2009 року, рахунку-фактури № Ау-00002590 від 02.12.2009 року та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 6 392,00 грн., про що склав страховий акт № 95730.
Відповідно до умов полісу № 19 G - 0249742 від 12.05.2009 року, страхове відшкодування позивачем було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "Автолідер Україна" в розмірі 6 392,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №125 від 06.01.2010 року з призначенням платежу: страхове відшкодування по полісу № 19 G - 0249742 від 12.05.2009 року, (належним чином засвідчена копія додана до матеріалів справи).
Зважаючи на вищенаведене, 02.09.2011 року позивач з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1166, 1187, 1188 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з заявою № 95730/24 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 6 392,00 грн.
Відповідач отримав зазначену заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу 09.09.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (належним чином завірена копія міститься в матеріалах справи).
Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.
Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 5 882,00 грн. (суму страхового відшкодування сплаченого позивачем страхувальнику, за вирахуванням розміру франшизи (510,00 грн.), передбаченої полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/0403770 від 20.07.2009 року).
Відповідач проти позовних вимог заперечує, зазначаючи, що страховий платіж (страхова премія) за полісом № ВВ/0403770 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 20.07.2009 року до настання спірної ДТП страховику сплачений не був, а тому ця подія не є страховим випадком, а отже, у страховика не виникає обов'язку відшкодувати при настанні страхового випадку у встановленому порядку шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "ЗАЗ", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4, спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю марки "MAZDA 3", державний номер НОМЕР_1.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика у теорії називається суброгацією. При суброгації відбувається лише зміна особи у вже наявному зобов'язанні зі збереженням самого зобов'язання, тобто нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. У результаті страховик виступає замість потерпілого.
Даної правової позиції зокрема притримується Верховний Суд України у Аналізі судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування (схвалений на нараді суддів цивільної юрисдикції Верховного Суду України 11 липня 2011 року; витяг з Аналізу опублікований у журналі "Вісник Верховного Суду України" № 8 (132) за 2011 рік та розміщений на офіційному сайті Верховного Суду України).
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Вина водія який керував автомобілем "ЗАЗ", державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку, що підтверджується постановою Оболонського районного суду міста Києва від 25.12.2009 року у справі № 3-13164.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "ЗАЗ", державний номер НОМЕР_2 була застрахована у відповідача на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/0403770 від 20.07.2009 року (тип договору - 1). Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн., франшиза - 510 грн., строк дії полісу з 20.07.2009 року до 19.07.2010 року.
Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № ВВ/0403770) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, -визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.
Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися, зокрема, на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір 1-го типу) (підпункт 15.1 статті 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у редакції Закону чинній на момент укладання полісу № ВВ/0403770 ).
Доказів того, що ОСОБА_4 перебував у автомобілі на момент скоєння спірної ДТП не на законних підставах матеріали справи не містять. Зворотного відповідачем не доведено.
Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "MAZDA 3", державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/0403770 від 20.07.2009 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за полісом № 19 G - 0249742 добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності від 12.05.2009 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Позивач заявою № 95730/24 від 02.09.2011 року звертався до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 6 392,00 грн.
Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Проте, відповідач, в порушення вищенаведених норм чинного законодавства України, відповіді на направлені позивачем претензії не надав, страхове відшкодування Публічному акціонерному товариству "Українська страхова компанія "Гарант Авто" не сплатив.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Суд відхиляє заперечення відповідача щодо відсутності обов'язку у Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" відшкодовувати шкоду, яка була заподіяна у результаті спірного ДТП, з огляду на те, що в матеріалах справи наявна належним чином завірена копія полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/0403770 від 20.07.2009 року, з якого вбачається, що страхова премія була сплачена страхувальником у липні 2009 року, тобто до настання страхової події, яка мала місце 26.11.2009 року.
Враховуючи визначені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/0403770 від 20.07.2009 року розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 5 882,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 337,21 грн. за період з 09.10.2011 року по 20.02.2011 року.
Статтею 992 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Відповідно до пункту 37.2 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.
Як вбачається з повідомлення про вручення поштового повідомлення, відповідач отримав регресну вимогу (заяву № 95730/24 від 02.09.2011 року) 09.09.2011 року. Таким чином, враховуючи приписи пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідач зобов'язаний був виконати свій обов'язок щодо виплати страхового відшкодування до 09.10.2011 року.
Враховуючи те, що відповідач прострочив виконання свого зобов'язання, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 337,21 грн. підлягають задоволенню, згідно розрахунку позивача.
Витрати з судового збору покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, буд. 11, код ЄДРПОУ 31241449) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант Авто" в особі Центральної філії ПАТ УСК "Гарант Авто" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3; код ЄДРПОУ 25965081, п/р 26508532 в ПАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 300335) 5 882 (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 00 коп. заборгованості, 337 (триста тридцять сім) грн. 21 коп. пені, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.В. Стасюк
Дата підписання повного
тексту рішення 03.04.2012 року