Справа № 0426/2173/2012
Провадження № 8-а/0426/280/2012
Іменем України
27.02.2012 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Рибакова В.В., розглянувши заяву Управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради про перегляд постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.04.2009 року за нововиявленими обставинами, -
В провадженні Нікопольського міськрайонного суду знаходилась адміністративна справа № 2а-583/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, стягнення допомоги.
29.04.2009 року у справі було винесено постанову, якою позовні вимоги було задоволено частково. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2010 року вищезазначену постанову скасовано, а у задоволенні позовних вимог -відмовлено.
17.02.2012 року Управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради звернулося до суду з заявою про перегляд постанови Нікопольського міськрайонного суду від 29.04.2009 року за нововиявленими обставинами посилаючись на наступне. 26.12.2011 року було винесено рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2011, згідно з яким розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, гарантоване статтею 48 Конституції України. У рішенні Конституційного Суду України № 20-рп/2011 від 26.12.2011 року одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Конституційний Суд України виходить із того, що додержання конституційних принципів соціальної і правової держави, верховенства права (стаття 1, частина перша статті 8 Основного Закону України) обумовлює здійснення законодавчого регулювання суспільних відносин на засадах справедливості та розмірності з урахуванням обов'язку держави забезпечувати гідні умови життя кожному громадянину України. У рішеннях від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004, від 24 березня 2005 року N 2-рп/2005, від 20 червня 2007 року N 5-рп/2007 Конституційний Суд України сформулював правові позиції стосовно такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність). Крім того, згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні від 17 березня 2005 року N 1-рп/2005 у справі про надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, держава зобов'язана відповідним чином регулювати економічні процеси, встановлювати і застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян. Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений. Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»(в редакції на 2007 рік), Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751, постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми»допомога виплачувалась у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України. Крім того, заявник посилається на те, що дізнався про застосування рішення Конституційного суду України від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 та подання до відповідного суду заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами на нараді, яка відбувалась в Головному управлінні праці та соціального захисту населення Дніпропетровської облдержадміністрації 20.01.2012 року. А тому вважає, що відповідна заява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами було подана у строк, передбачений ст. 247 КАС України.
Враховуючи те, що постанова Нікопольського міськрайонного суду від 29.04.2009 року, яку Управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради просить переглянути за нововиявленими обставинами, скасована апеляційною інстанцією, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 250 КАС України, -
Відмовити Управлінню праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради у відкритті провадження у справі за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.04.2009 року.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя:В. В. Рибакова