Справа №2-а-8698/11
2-а/2318/7935/11
25.10.2011 Уманський міськрайонний суд Черкаської області
в складі: головуючого - судді Іванова А.А.
при секретарі Власовій Т.Ю.
за участю представника позивача Яроміч О.В.
представника третьої особи Бобровської Я.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Сіріус» до посадової особи місцевого органу виконавчої влади - начальника Управління пенсійного фонду України в місті Умані Черкаської області - Кузнець А.М., Управління пенсійного фонду України в місті Умані Черкаської області про зобов'язання вчинити певні дії, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Уманська об'єднана державна податкова інспекція Черкаської області,
Позивач - Приватне Підприємство «Сіріус» звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з адміністративним позовом до посадової особи місцевого (територіального) органу центрального органу виконавчої влади - начальника Управління Пенсійного фонду України в м. Умань Кузнеця А.М., Управління пенсійного фонду України в місті Умані Черкаської області третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Уманська об'єднана державна податкова інспекція Черкаської області, у якому просить зобов'язати відповідача вчиняти в подальшому дії по зарахуванню суми вже існуючої та зарахованої переплати в рахунок майбутніх платежів страхових внесків.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що в листопаді 2010р., на виконання Указу Президента України від 03.07.1998р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», працівниками Державного казначейства України до Пенсійного Фонду України було перераховано 42% від загальної суми єдиного податку, сплаченого позивачем, внаслідок чого зі сторони Приватного Підприємства «Сіріус» перед Пенсійним фондом виникла переплата по страховим внескам. В 2010 році, діючи відповідно до частини 13 статті 20 Закону України №1058-ІV та п. 11.17 Постанови №21-1, відповідач - Кузнець А.М., ще в листопаді 2010 року, прийняв цілком законне рішення - не повертати позивачу суму надмірно сплачених коштів, а зарахувати їх в рахунок майбутніх платежів страхових внесків. Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VІ від 08.07.2010р., який почав діяти з 01.01.2011р. та яким частково змінено законодавство у сфері пенсійних правовідносин, яке діяло до 01.01.2011р., норма якого стосовно повернення або зарахування надмірно чи помилково сплачених сум страхових внесків або зарахування їх в рахунок майбутніх платежів залишена без змін.
Усупереч цьому відповідач з січня 2011р. відмовляється зараховувати надміру сплачені кошти в рахунок сплати єдиного внеску та відмовляється повернути ці кошти Приватному підприємству «Сіріус».
В підтвердження вищезазначеного, у січні 2011р. між Управлінням Пенсійного фонду України у місті Умань та Приватним підприємством «Сіріус» було підписано Акт звірки стану взаєморозрахунків між Управлінням Пенсійного фонду України у місті Умань та ПП «Сіріус» станом на 01.01.2011р., яким було встановлено, що заборгованість - залишок надмірно сплаченої та зарахованої в рахунок майбутніх платежів страхових внесків - Пенсійного фонду України перед Приватним підприємством «Сіріус» станом на 01.01.2011р. складає 8 164,26 (вісім тисяч сто шістдесят чотири гривні двадцять шість коп.) гривень.
У ході судового засідання позивач уточнив позовні вимоги, мотивуючи це тим, що на час розгляду справи у суді ним вже вичерпана сума здійсненої у листопаді 2010 року переплати, а тому просить суд зобов'язати відповідача зарахувати здійснену ним в 2010 році переплату грошових коштів за період з 01 січня 2011 року по 01 вересня 2011 року в рахунок єдиного соціального внеску, так як подальші платежі позивачем вже здійснюються у відповідності до діючого законодавства.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд задовольнити позов повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, доказів в підтвердження своїх заперечень до суду не надала, вважає, що провадження у справі слід закрити, в зв'язку з непідсудністю даної справи місцевому суду як адміністративному, а також заявила суду клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог Уманську Об'єднану Державна Податкову Інспекцію Черкаської області.
Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, всебічно та повно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини:
Відповідач перебуває у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, що підтверджується копією Довідки з реєстру № 308154 від 07.10.2010 року (а.с. 24 ) та до 01.01.2011р. знаходився на єдиному податку.
У січні 2011 року між Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Умань та Приватним Підприємством «Сіріу» було проведено планову звірку щодо сплати зобов'язань зі збору та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2010 року по 01.01.2011 року, по результатам якої було складено акт звірки (а.с.10).
У вказаному акті зазначено, що згідно стану розрахунків зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування між Управлінням Пенсійного фонду України в м. Умань та Приватним Підприємством «Сіріус» за період з 01.01.2010 року по 01.01.2011 року, станом на 01.01.2011 року переплата по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду становить 8 164,26 грн.
Позивач звернувся з заявами № 357 від 18.02.2011 року, №396 від 18.03.2011р., № 361 від 09.06.2011р. (а.с. 11,14,18 ) до УПФ м. Умань у яких просив продовжувати щомісячне зараховування суми переплати нарахувань на заробітну плату і утримання із заробітної плати найманих працівників в рахунок єдиного соціального внеску.
Відповідач, листами від 11.03.2011 року за № 4385/02, від 31.05.2011. за №10407/02, від 17.06.2011р. за №11530/02 (а.с. 12,16) повідомив позивачу, що кошти які надійшли від органів Державного казначейства на рахунки Фонду в результаті розщеплення єдиного податку, на думку відповідача, вже не являються страховими внесками, а тому органи Пенсійного фонду не можуть порушувати податкове законодавство, тобто повертати єдиний податок, який розрахований згідно Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», так як припинила діяти відомча постанова, якою встановлювався порядок дій відповідача в цьому питанні.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за № 1058-ІV від 09.07.2003 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) зі змінами і доповненнями, Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року за № 21-1 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), зі змінами і доповненнями.
Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3, ст. 18 КАС України справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.
Згідно ст. 5 Закону України, «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», цей же Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 14 цього ж Закону, страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно ст. 15 цього ж Закону, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 цього ж Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно ст. 20 цього ж Закону України, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно п. 3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до Державного бюджету України - 20 відсотків; до місцевого бюджету - 23 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.
Відповідно до ч.13 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду.
Зазначений порядок регулювався п.11.17 Інструкції. Але постановою правління Пенсійного фонду України від 22.10.10 №25-1, розділ 11 виключений в цілому, у тому числі п.11.7.
Таким чином в теперішній час відсутній порядок повернення платникам страхових внесків надмірно сплачених сум, визначений правлінням Пенсійного фонду.
Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
За таких обставин, враховуючи що Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прямо передбачено право страхувальника на повернення надмірно сплачених страхових внесків або зарахування їх за згодою страхувальника в рахунок майбутніх платежів страхових внесків, суд вважає, що відсутність в теперішній час визначеного правлінням Пенсійного фонду України порядку не може бути підставою для відмови в поверненні страхувальнику цих коштів або для відмови у їх зарахуванні в рахунок майбутніх платежів страхових внесків.
Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Судом враховуються пояснення позивача щодо підставності позовних вимог, оскільки надміру сплачені кошти в сумі 8 164,26 грн. (переплата яких встановлена актом звірки) підлягають поверненню або зарахуванню в рахунок майбутніх платежів.
Відповідачем належних та допустимих доказів повернення вказаних коштів або їх зарахування в рахунок майбутніх платежів не надано, а відтак, відповідач не діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем не зроблено.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, з врахуванням ст. 162 КАС України, позовні вимоги Приватного Підприємства «Сіріус» про визнання відмови у зарахуванні або поверненні надміру сплачених коштів нечинною, зобов'язати зарахувати надміру сплачені кошти, підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задоволити повністю.
2. Визнати протиправною відмову начальника Управління Пенсійного фонду України в м. Умань у зарахуванні надміру сплачених коштів в рахунок єдиних соціальних внесків.
3. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Умань зарахувати надміру сплачені кошти в сумі 8 164,26 грн. в рахунок єдиних соціальних внесків Приватного Підприємства «Сіріус» у період з 01.01.2011р. по 01.09.2011р.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10-ти днів з дня її проголошення або з моменту отримання копії постанови.
Суддя: .