Справа № 2112/335/2012
27.03.2012 Каланчацький районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Скригун В. В.
при секретарі Костилєві С.М.,
за участю представника
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Каланчак цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в особі уповноваженого представника ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Херсонської обласної дирекції ПАТ акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання правочину частково недійсним,-
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить умови пунктів «3.1.10», «3.1.11», «3.3.4», «3.3.12» і «4.1» укладеного сторонами 25 червня 2008 року спірного «Кредитного договору № 412» визнати недійсними.
Мотивуючи свої вимоги представник позивача вказує, що 25 червня 2008 року між позивачем ОСОБА_2, як позичальником, та відповідачем було укладено «Кредитний договір № 412». Умовами пункту 1.1 Договору визначено, що банк надає позичальнику кредит, в сумі 130000,00. Кредит надається на строк з 25 червня 2008 року по 24 червня 2015 року, або по день, визначений в п. 1.6 та/або в п. 3.3.11 цього договору, зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 19,00% річних. Згідно пункту 1.5 договору кредит надавався на придбання автомобіля FORD C-MAX, 2008 року випуску. Наразі позивач вважає, що окремі умови цього договору, на момент його укладення не відповідали вимогам чинного законодавства України, та, що цими умовами порушено його особисті права та інтереси, як споживача послуг даного банку. Чинною на момент укладення договору нормою частини 5 пункту 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» було встановлено, що відсоткова ставка за договором споживчого кредиту може змінюватися лише залежно від змін облікової ставки Національного банку України, а нормою статті 651 ЦК України, встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін. Проте умовою пункту 3.1.10 договору було встановлено, що на залишок простроченої заборгованості за кредитом проценти нараховуються, виходячи із процентної ставки, за значеної у п.1.1., збільшеної на 1 (один) процент, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості. Умовою пункту 3.1.11 кредитного договору було встановлено, що у разі порушення позичальником зобов'язань, встановлених п.п.3.3.12-3.3.16, цього договору процентна ставка за користування кредитом, встановлена п.1.1 цього договору, підвищується на 1%. Умовами пункту 3.3.4 договору позивача було, зокрема, зобов'язано у разі простроченої заборгованості за кредитом сплачувати проценти за користування креди том виходячи з процентної ставки, встановленої п.3.1.10 цього договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом, а також вказано, що у разі порушення п.п.3.3.12-3.3.16, цього договору сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки, встановленої п. 1.1 цього договору, підвищеної на 1%, починаючи з момен ту порушення/не дотримання позичальником відповідних пунктів цього договору. А умовами пункту 4.1 договору було, встановлено, що у випадку невиконання та/або не належного виконання позичальником умов цього договору банк має право на свій розсуд: розірвати цей договір в односторонньому порядку; внести зміни/доповнення до цього договору в односторонньому порядку внести зміни до умов зобов'язань своїх та/або Позичальника, включаючи зміну Позичальнику процентної ставки за користування кредитом та встановлення її на рівні 29,0% річних. Таким чином позивач вважає умови кредитного договору, а саме пункти «3.1.10», «3.1.11», «3.3.4» і «4.1» такими, що створюють істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача-позивача і тому несправедливими. Крім того позивач вважає умови договору такими, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції, зокрема умови пункту 3.3.12 договору, якими позивача зобов'язано одночасно з укладенням цього договору надати до банку укладені виключно у акредито ваних у банку страхових компаніях договори страхування автомобіля, вказаного в п.1.5 договору, за пакетом «повне КАСКО», цивільної відповідальності власника автомобіля, власного життя позичальника.
Представник позивача, ОСОБА_1, в судовому засіданні позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі, та надав клопотання про поновлення строку позовної давності на подання цивільного позову, посилаючись на те, що 25 червня 2008 року між його довірителем, ОСОБА_2, та відповідачем було укладено кредитний договір № 412. Після підписання цього договору позивачем обидва оригінали примірників були залишені у відповідача, для їх підписання уповноваженою особою банку і реєстрації. Копію спірного договору позивач отримав лише після її надіслання на його адресу Каланчацьким районним судом у Херсонській області, у якості додатку до копії цивільного позову Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором. У зв'язку з цим просить поновити пропущений позивачем ОСОБА_2 строк позовної давності на оспорювання окремих частин кредитного договору № 412.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але надав в судове засідання клопотання про розгляд справи за його відсутності та надав заперечення на позов в якому вказує, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав. 25 червня 2008 року позивач уклав з відповідачем, кредитний договір № 412, за яким одержав кредит в сумі 130 000,00 грн. зі сплатою відсоткової ставки за користування кредитом 19,0 % річних терміном з 25 червня 2008 року по 24 червня 2015 року на придбання автомобіля. Згідно п. 3.3.1 кредитного договору позивач зобов'язався здійснювати повернення кредиту, сплату процентів за його використання та всіх комісійних платежів у передбачені кредитним договором строки. У разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом позичальник повинен сплачувати проценти за користування кредитом виходячи з процентної ставки зазначеної в п. 3.1.10. Кредитного договору (20,0 %), починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом та пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення. Крім того, вказує, що ПАТ АБ «Укргазбанк» не одноразово надсилав претензії та повідомляв позивача про істотні порушення умов кредитного договору та наявність заборгованості. Виконання зобов'язань за кредитним договором було забезпечено договором застави транспортного засобу від 25.06.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 2422. Предметом застави є: автомобіль FORD C-MAX, 2008 року випуску, кузов НОМЕР_2, колір - чорний, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить позивачу на праві власності, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3. виданого МВ РЕР смт. Каланах УДАІ МВС України у Херсонській області 24.06.2008 р. Відповідно до п.п. 3.3.4 договору застави позивач зобов'язався на період дії дійсного договор застрахувати заставлене майно за свій рахунок від всіх ризиків по даному виду страхування та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування. На даний час позивач не уклав договір страхування предмету застави, чим самим порушив умови договору застави. Згідно п. 4.2. договору застави за не виконання чи неналежне виконання п.п. 3.3.1.-3.3.5. дійсного договору позивач сплачує на користь відповідача штраф у розмірі 5% від заставної вартості предмета застави згідно п. 2.З. дійсного договору. Посилання позивача на нібито прояв недобросовісної конкуренції, який полягає у зобов'язанні позивача страхувати предмет застави у акредитованих у банку страхових кампаніях не відповідає дійсності, оскільки: позивачу надається великий вибір страхових компаній, а саме: ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», АТ «Українська пожежно-страхова компанія», ПАТ «Страхова група Ю.БІ.АЙ», ЗАТ «Український страховий дім», ПАТ «Страхова компанія «Статус», які завжди виконують зобов'язання. Так, 24.07.2008 року з позивачем стався страховий випадок з заставним автомобілем, внаслідок чого АТ «Українська страхова компанія» виплатила позивачу суму матеріального збитку на ремонт заставного автомобіля в розмірі 2 933,00 грн. (Лист АТ УПСК №387 від 25.07.2008 року, лист АБ «Укргазбанк» №08-01/649 від 28.02.2008 р.). З огляду на вищевикладене, відповідач вважає, вимоги позивача безпідставними. Також вказує, що посилання позивача на Закон України "Про захист прав споживачів" є не вірним, оскільки після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору зазначений закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування. Якщо кредитний договір був укладений і в ньому сторони досягли домовленості про те, що банк має право в односторонньому порядку змінити відсоткову ставку, то це вже є домовленістю сторін. Перед отриманням кредиту позивач підписав заяву, в якій вказує, що банк надав в письмовій формі та в повному обсязі інформацію передбачену п.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 01.12.2005 р. Оскільки позивач підписав договори з відповідачем, таким чином взяв на себе обов'язок виконувати всі умови даних договорів та висловив згоду з їх змістом. Відповідач зі своєї сторони виконав усі умови кредитного договору, а саме надав позивачу грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивач мав повернути кредит та сплатити проценти та застрахувати автомобіль відповідно до договору застави.
Судом встановлено, що 25 червня 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 412 від 25.06.2008 року (а.с. 5-9), відповідно до якого банк надав відповідачу кредит в сумі 130000,00 грн. Кредит надавався на строк з 25 червня 2008 року по 24 червня 2015 року зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 19,0 %. Згідно п.п. 3.1.10 та п.п. 3.1.11 на залишок простроченої заборгованості за кредитом проценти нараховуються, виходячи із процентної ставки, зазначеної у п. 1.1 договору збільшеної на 1 (один) процент, починаючи з дня виникнення заборгованості, уразі порушення позичальником зобов'язань, встановлених п.п. 3.3.12-3.3.16 договору, процентна ставка за користування кредитом, встановлена п. 1.1 договору, підвищується на 1%. Відповідно до п.п 3.3.1 кредитного договору позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені в п.1.5 дійсного договору цілі та здійснювати повернення кредиту, сплату процентів за його використання та всіх комісійних платежів у передбачені договором строки, в сумі 1 548,00 грн., а останній платіж сплатити в сумі 1 516,00 грн. не пізніше 24 червня 2015 р. Відповідно до п.п. 3.3.4 договору щомісячно, один раз на місяць, не пізніше 10-го числа місяця наступного за місяцем користування кредитом та в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.1. та/або п. 1.6 цього договору, а також в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, в тому числі у зв'язку з порушенням виконання умов цього договору, або в день дострокового розірвання цього договору, з врахуванням п. 4.1 цього договору, сплачувати комісію за обслуговування кредиту згідно з п.1.3 цього договору та проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки зазначеної в п. 1.1. цього договору. У разі виникнення прострочення заборгованості за кредитом сплачувати проценти за користування кредитом виходячи з процентної ставки, встановленої п. 3.1.10 договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом та пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення. У разі порушення п.п. 3.3.12-3.3.16 цього договору сплачувати проценти за користування кредитом виходячи з процентної ставки, встановленої п. 1.1 договору, підвищеної на 1 %, починаючи з моменту порушення/не дотримання позичальником відповідних пунктів цього договору. П.п. 3.3.12 кредитного договору передбачено, що одночасно з укладенням цього кредитного договору необхідно надати до банку укладені виключно у акредитованих у банку страхових компаніях договори страхування: автомобіля, вказаного в п.1.5 цього договору, за пакетом «повне КАСКО»; цивільної відповідальності власника автомобіля; власного життя позичальника. У випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником умов кредитного договору (в тому числі, несвоєчасного виконання грошових зобов'язань (з простроченням їх виконання більше, ніж на один банківський день), що випливають з цього договору, зокрема: несплата процентів та/або несвоєчасного повернення кредиту або його частини та/або будь-якої іншої заборгованості, що може виникнути згідно з умовами цього договору) банк має право на свій розсуд: припинити свої зобов'язання в односторонньому порядку щодо подальшого кредитування позичальника (для кредитних договорів, згідно яких кредит надається частинами), розірвати цей договір в односторонньому порядку, внести зміни/доповнити до цього договору в односторонньому порядку (внести зміни до умов зобов'язань своїх та/або позичальника, включаючи зміну позичальнику процентної ставки за користування кредитом та встановлення її на рівні 29,0% річних).
Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору. Свобода договору полягає передусім у вільному виявленні сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку інших осіб. Свобода договору включає в себе й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки. Згідно ст.629 ЦК України договір, який укладений сторонами з дотриманням вимог, необхідних для чинності правочину, має обов'язкову силу для сторін.
Відповідно до ст.203 ЦК України встановлюється загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: законність змісту правочину, наявність у сторін необхідного обсягу цивільної дієздатності, наявність об'єктивно вираженого волевиявлення учасника правочину та його адекватність внутрішній волі учасника правочину,відповідність форми вчиненого правочину вимогам закону, спрямованість волі учасників правочинів на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату.
Відповідно до ст.360 ЦПК України рішення Верховного Суду України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.
Відповідно до Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин від 7 жовтня 2010 року, в редакції від 01.12.2012 року, якщо кредитний договір був укладений до 10 січня 2009 і в ньому сторони досягли домовленості про те, що банк має право в односторонньому порядку змінити відсоткову ставку, то це вже є домовленістю сторін. Як вбачається з умов кредитного договору жодних змін до нього не вносилося, а підвищення відсоткової ставки по кредитному договору відбулося внаслідок порушень позивачем своїх обов'язків, що передбачено умовами кредитного договору який був підписаний позивачем. Той факт, що позивач неналежно виконував взяті на себе зобов'язання підтверджується претензіями № 985265/21-3241 від 19.09.2011 року та № 06-1/2504 від 24.03.2011 року, які згідно поштових повідомлень позивачем були отриманні.
Крім того, при підписанні кредитного договору позивач підписав заяву, яка підтверджує той факт, що банк надав йому в письмовій формі та в повному об'ємі інформацію передбачену п. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».
Посилання представника позивача на ті підстави, що позивач не був належним чином ознайомлений з умовами договору та не отримав примірник договору в судовому засідання не знайшли свого підтвердження, оскільки як вбачається з наданої копії договору позичальник мав можливість ознайомитися з умовами договору, про що ним проставлено підписи на кожному аркуші кредитного договору. Крім того вказано, що примірник даного договору позивачем отримано 25.06.2008 року, про що свідчить його підпис. Таким чином позивач взяв на себе зобов'язання виконувати всі умови кредитного договору та погодився на його умови.
Визнання позивачем умов кредитного договору несправедливими суд не може взяти до уваги на тій підставі, що з моменту підписання кредитного договору, позивач виконував узяті на себе зобов'язання, що свідчить про прийняття ним усіх умов даного договору. А вимоги про визнання цих умов недійсними, позивачем заявлені з огляду на те, що він припинив належно виконувати взяті на себе даним договором зобов'язання, що і призвело до застосування до нього санкцій передбачених оскаржуваними пунктами договору. Таким чином суд вважає, що немає підстав визнати оскаржувані пункти і кредитний договір № 412 від 25.06.2008 року, недійсним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.
Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України,-
В задоволені позову ОСОБА_2 в особі уповноваженого представника ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Херсонської обласної дирекції ПАТ акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання правочину частково недійсним - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області, через Каланчацький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, або в порядку ч. 1 ст. 294 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлено 28 березня 2012 року.
Суддя: Скригун В. В.