Справа № 2107/2-627/11
іменем України
"18" січня 2012 р.
18 січня 2012 року м. Генічеськ
Генічеський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Калімбета Л.І.
при секретарі Синютка Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у роботі підприємства та стягнення упущеної вигоди, матеріальної та моральної шкоди,
Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом до відповідача, в якому посилаються на те, що вона є власницею кондитерського цеху в будинку АДРЕСА_1. ОСОБА_2, що проживає на другому поверсі зазначеного будинку, пред'явила ряд претензій, а саме про те, що нібито при роботі цеху існує шум, який їй заважає. Було прийнято заходи для усунення шуму, а саме запрошено СЕС з приладом для визначення шуму в квартирі ОСОБА_2, відповідно до висновку якого шуму не виявлено. Але від відповідачки надходили скарги іншого характеру. 08.05.2010 р. відповідачка увірвавшись в приміщення цеху почала принижувати всіх працівників цеху. Внаслідок чого спеціалісти-кондитери відмовляються працювати в цеху по АДРЕСА_1. Таким чином в результаті таких дій відповідача, підприємство несе збитки через відсутність можливості випускати продукцію, а з початку 2010 р. цех припинив свою роботу, в наслідок чого припинив роботу і магазин, розташований поруч з цехом, чим спричинено упущену вигоду в сумі 150 000 грн., так як приблизна сума виручки за день -500 грн, за місяць -15000 грн., за 10 місяців -150000 грн.. У зв'язку з вищевикладеним позивачка просить визнати дії ОСОБА_2, що проживає по АДРЕСА_1 неправомірними, встановити заборону на проникнення ОСОБА_2 в приміщення кондитерського цеху розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Крім того просить стягнути з ОСОБА_2 матеріальний збиток -упущену вигоду на користь кондитеоського цеху ПП ОСОБА_1 в сумі -150 000 грн., моральну шкоду в сумі -10000 та судові витрати
Позивачка та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги просять суд їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідачка в судовому засіданні не визнала позовні вимоги, пояснила, що від роботи цеху постійний шум, неприємні запахи, у зв'язку з чим вона неодноразово скаржилась у СЕС, у задоволенні позову просить відмовити.
Суд, вислухавши учасників процесу, свідків, дослідивши письмові докази та оцінивши досліджені докази у їх сукупності, вважає що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею кондитерського цеху в будинку АДРЕСА_1, де мешкає і відповідач ОСОБА_2, що не заперечується сторонами.
Відповідно до копії повідомлення Генічеському міському голові від головного державного санітарного лікаря району, від 02.08.2010 р., фахівцями ДЗ «Генічеська районна санепідстанція»19.07.2010 р. проведена рперевірка кондитерського цеху по АДРЕСА_1 по дотриманню санітарного законодавства. За результатами проведеного обстеження винесена постанова від 19.07.2010 р. № 02-3/120 про тимчасову заборону функціонування кондитерського цеху до усунення недоліків. Даний факт підтверджується і копією відповіді міського голови ОСОБА_2 від 05.08.2010 р.
Згідно з копією листа голови виконкому міської ради від 04.03.1993 р., виконкомом міськради було проведено перевірку за скаргою ОСОБА_2 з виходом на місцевість. В результаті замірів проведених санстанцією в зазначених квартирах виявлено явне перевищення рівня шуму.
Копіями листів міського голови від 08.12.2009, 22.09.2008 р. підтверджено факт неодноразового звернення ОСОБА_2 зі скаргами на роботу кондитерського цеху розташованого в жилому будинку.
Копією листа від 20.07.2010 р. підтверджено факт звернення жильців АДРЕСА_1 до голови Херсонської обласної державної адміністрації зі скаргами на шум, неприємний запах від роботи кондитерського цеху ОСОБА_1, що розташований під їхніми квартирами.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, пояснили, що мешкають у буд. АДРЕСА_1, де розміщений кондитерський цех ОСОБА_1 Через роботу даного цеху, у їхніх квартирах був постійний шум від тістомішалки, неприємні запахи гарі, які доносяться особливо влітку при відкритих вікнах, а в ночі взагалі неможливо заснути через нічну роботу цеху, крім того в цеху розвелись мищі, неприємний запах від яких доносився і до їхніх квартир. В результаті чого вони неодноразово писали скарги в СЕС, міському голові, в результаті чого діяльність цеху припиняли.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи
бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Але позивачем не доведено що саме неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача завдана їй матеріальна шкода.
Покази допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які пояснили, що раніше працювали в кондитерському цеху ОСОБА_1, ніякого шуму від роботи цеху не було, а ОСОБА_2 постійно на них скаржилась, суд оцінює критично, так як вони не є мешканцями квартир розташованих над зазначеним цехом, а тому не можуть об'єктивно оцінювати шумову обстановку, та умови проживання в даних квартирах під час роботи цеху, крім того їх покази спростовуються показами мешканців квартир розташованих над цехом, а саме допитаних у судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Суд не приймає в якості доказів протокол № 322 від 02.10.2008 р., наданий ОСОБА_1, так як він спростовується наявною в матеріалах справи копією повідомлення Генічеському міському голові від головного державного санітарного лікаря району, від 02.08.2010 р., про те, що фахівцями ДЗ «Генічеська районна санепідстанція»19.07.2010 р. проведена перевірка кондитерського цеху по АДРЕСА_1 по дотриманню санітарного законодавства. За результатами проведеного обстеження винесена постанова від 19.07.2010 р. № 02-3/120 про тимчасову заборону функціонування кондитерського цеху до усунення недоліків..
Також суд не приймає в якості належних доказів протоколи проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку від 26.10.2007 р., та 02.10.2008 р., так як вони не містять номерів, що викликає сумніви у їх законності, та у зв'язку з тим, що вони складені до винекнення спірних відносин, бо сама позивачка мотивує свій позов тим, що робота цеху була зупинена з 2010 р., та крім того зазначені протоколи спростовуються наявною в матеріалах справи копією повідомлення Генічеському міському голові від головного державного санітарного лікаря району, від 02.08.2010 р., про те, що фахівцями ДЗ «Генічеська районна санепідстанція» 19.07.2010 р. проведена рперевірка кондитерського цеху по АДРЕСА_1 по дотриманню санітарного законодавства. За результатами проведеного обстеження винесена постанова від 19.07.2010 р. № 02-3/120 про тимчасову заборону функціонування кондитерського цеху до усунення недоліків.
Згідно зі ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті
У постанові Пленуму Верховного суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності (п. 3).
У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується (п. 4).
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5).
Всупереч наведеному позивач, стверджуючи про те, що відповідач завдав моральної шкоди у розмірі 10 000 грн., не обґрунтував її розмір належними та допустимими доказами. Крім того в судовому засіданні також не встановлено що саме діями чи бездіяльністю відповідача завдана їй матеріальна шкода.
Так, згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Тобто позивач повинен довести, що з вини відповідачки він не отримав прибуток, на який мав право розраховувати.
Згідно зі ст. ст. 58, 60 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, та про відмову у задоволенні позову у цій справі в повному обсязі, як безпідставному, так як в судовому заіданні не встановлено наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
У зв'язку з тим, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, позовні вимоги стосовно відшкодування на користь позивача судових витрат задоволенню не підлягають.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.22, 1166, 1167 ЦК України, ст. 11, 58, 60, 213- 215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у роботі підприємства та стягнення упущеної вигоди, матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду до Генічеського районного суду Херсонської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:Л. І. Калімбет