Головуючий у 1 інстанції - Шишилін О.Г.
Суддя-доповідач - Лях О.П.
18 жовтня 2011 року справа №2а-1965/11/0550 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Лях О.П.
суддів Горбенко К.П. , Попова В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Приморського району Маріупольскої міської ради на постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 липня 2011 року у справі № 2а-1965/11/0550 за позовом Алєєва Фарваза Фетахметовича до Управління праці та соціального захисту населення Приморського району Маріупольскої міської ради про нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, -
Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 липня 2011 року позовні вимоги за вказаним позовом задоволено.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради нарахувати та виплатити на користь Алєєву Фарваз Фетахметовичу недоплачену суму щорічної одноразової допомоги, як учаснику бойових дій, відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії іх соціального захисту» в розмірі восьмі мінімальних пенсій за віком за 2011 рік, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком у 2011 році, з урахуванням фактично сплачених сум за вказаний період.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини 8 статті 1832, апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач має статус інваліда війни, що підтверджується посвідченням та перебуває на обліку у відповідача.
З заперечень відповідача вбачається, що позивачу виплачена грошова допомога до 5 травня в 2011 році у розмірі 580 грн.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Відповідно до частини 5 ст. 13 цього Закону щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком. Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з якої випливає, що мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року № 966-ХІV прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Абзацом 1 ст. 17 цього Закону встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Згідно абз. 1 ст. 17-1 щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач є органом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок по здійсненню виплат, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, в тому числі разової грошової допомоги.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами, колегія суддів виходячи з принципу верховенства права не приймає посилання апелянта на постанову КМУ від 04.04.2011 №341, оскільки відповідачем повинно було застосовано нормативний акт який має вищу юридичну силу тобто Закон.
Оскільки орган праці та соціального захисту населення порушив право позивача на отримання разової грошової допомоги, виплата якої встановлена Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, він звернувся за захистом порушеного права з позовною заявою, та суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Приморського району Маріупольскої міської ради на постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 липня 2011 року у справі № 2а-1965/11/0550 - залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 липня 2011 року у справі № 2а-1965/11/0550 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Колегія суддів : О.П. Лях
К.П. Горбенко
В.В. Попов