Справа № 2107/2-95/11
іменем України
"24" січня 2012 р.
24 січня 2012 року м. Генічеськ
Генічеський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Калімбет Л.І.
при секретарі Синютка Т.О.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про повернення безпідставно набутого без достатньої правової підстави майна, відшкодування витрат пов'язаних з утриманням майна, вартості поліпшення майна, стягнення процентів за використання безпідставно набутих грошей,
ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в якому посилається на те, що 16.11.2007 р. між ними з ОСОБА_3 було досягнуто згоди щодо продажу житлового будинку АДРЕСА_1 Згідно домовленості, позивачка зобов'язалася сплатити ОСОБА_3 7000 доларів США, що в еквіваленті становить 35350 грн., нею в рахунок вартості будинку було сплачено ОСОБА_3 3500 доларів США, що в еквіваленті становить 17675 грн. При цьому вони домовилися, що іншу частину грошей вона сплатить після передачі їй документів на домобудівлю. З дозволу ОСОБА_3 вона вселилася в будинок зі своєю родиною, провела поліпшення у будинку: змінила вікна на металопластикові, двері, провела в будинок водопровід та каналізацію, весь час утримувала будинок, сплачувала за електроенергію, за водопостачання тощо. 12.03.2008 року між ними був укладений письмовий договір купівлі - продажу будинку та посвідчений нотаріально. Договір зареєстрований в реєстрі № 381. Але в порушення домовленості ОСОБА_3 не передає позивачу документи на домобудівлю, що перешкоджає зареєструвати договір в органах БТІ. В зв'язку з тим, що продавець не передає їй документи, тому вона має право відмовитися від договору купівлі -продажу та повернути товар продавцеві. Позивачка письмово повідомила ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відмову від договору та про необхідність їй повернути належні витрати на утримання будинку та гроші, сплачені за будинок. Але відповідачами не виконано її вимоги щодо повернення грошей, сплачених за будинок та понесених затрат, пов'язаних з утриманням майна. Позивачкою було проведене поліпшення майна, що полягає у замін вікон та дверей, проведення водопостачання у будинок. Поліпшення не можуть бути відокремлен від будинку без завдання йому шкоди, їх вартість складає 8756 грн. Також з моменту набуття житлового будинку, ОСОБА_2 були понесені витрати на йогс утримання - сплачувалися рахунки за електроенергію сплачено -414,09 грн., в період з березня 2008 р. по грудень 2008 р. сплачено - 378, 38 грн., та за водокористування -189,75 грн., для опалення будинку купувалось вугілля на загальну суму -2975 грн.. У зв'язку з вищевикладеним просить суд стягнути на її користь солідарно з відповідачів сплачені судові витрати в сумі 333, 88 грн., та витрати на правову допомогу в розмірі 4700 грн.. Таким чином всього стягнути з відповідачів -35422,10 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги, просять позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідачі, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи до судового засідання не з'явились, причин своєї неявки не повідомили, суд зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України..
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлені наступні обставини по справі.
Згідно ст. 60 ч.1 ч.4 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків установлених ст. 61 ЦПК України .
16.11.2007 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було досягнуто згоди щодо продажу житлового будинку АДРЕСА_1 Згідно домовленості позивачка зобов'язалась сплатити ОСОБА_3 7000 доларів США, при чому 3500 доларів США позивачка повинна оплатити одразу, а іншу половину грошей після передачі їй документів на будинок. Після оплати 3500 доларів США позивачка вселилась в зазначений будинок, з дозволу ОСОБА_3 Зазначені обставини не оспорюють ся сторонами, тому вважаються дослідженими та встановленими в судовому засіданні.
Факт отримання ОСОБА_3 грошей в сумі 3500 доларів США за будинок АДРЕСА_1 від ОСОБА_2 підтверджується розпискою від 10 грудня 2007 року (а.с. 8).
ОСОБА_2 провела поліпшення у будинку за власний рахунок, утримувала будинок за власний рахунок.
12 листопада 2007 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу будинку, зареєстрований в реєстрі № 381.
Згідно з вимогами ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Тобто момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.
Відповідно до п. 8 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Окрім того рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 17 травня 2010 року встановлено що договір від 12 листопада 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі № 381 не є укладеним. Грошові кошти в розумінні глави 83 ЦК України є майном, тому посилаючись на ст. 1212 ЦК України позивач вимагає у відповідача їх повернення. Тобто 3500 доларів США отримані ОСОБА_3 за будинок АДРЕСА_1 від ОСОБА_2 отримані безпідставно.
Відповідно до ч.ч.1.2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до ст. 99 Конституції України і Указу Президента України від 25 серпня 1996 р. № 762/96 «Про грошову реформу в Україні», грошовою одиницею і єдиним законним засобом платежу на території України є гривня. Згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України -гривня.
Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.
Рішенням Генічеського районного суду від 26.12.2008 р. та рішенням апеляційного суду Херсонської області від 01.07.2009 р. встановлена сума сплачена ОСОБА_5 ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у розмірі 15500 грн. У зв'язку з чим позовні вимоги позивача щодо стягнення сплачених грошей за договором в еквіваленті 17675 грн. підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 15500 грн.
Позовні вимоги про стягнення з відповідачів процентів за користування грошовими коштами підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними. За ст.. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В даному випадку необхідно виходити з положень ст. 625 ЦК України для розрахунку процентів, визначених у ст. ст. 1214, 536 ЦК України.
Спірні правовідносини не врегульовані законом який встановлює розмір відсотків, а відтак, судом в частині визначення розміру процентів, як форми цивільно-правової відповідальності за користування майном застосовуються положення ст. 625 ЦК України, яка передбачає сплату трьох процентів річних.
З огляду не зазначене, вимоги позивача про стягнення процентів, передбачених ч. 2 ст. 1214 ЦК України, підлягають задоволенню. Отже, оскільки ОСОБА_2 05.04.2008 року направила відповідачам по первісному позову вимогу про повернення безпідставно отриманих грошей, то строк безпідставного утримання складає 17 місяців, тому сумма сстягнення складає ((3%/12 місяців) х 17 місяців=4,25%), а тому 15500х 4,25%= 658, 75 грн. (шістьсот пятдесят вісім гривень) 75 коп.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 390 ЦК України, добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування витрат у сумі, на яку збільшилась його вартість.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»відповідно до частини п'ятої статті 12 ЦК добросовісність набувача презюмується.
Висновку про добросовісність володіння позивача в користуванні будинком відповідачки суд першої інстанції дійшов на підставі визнаних сторонами обставин щодо їх домовленості про укладення договору купівлі-продажу будинку, передачі позивачці ключів та відповідачці частини коштів.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 провела поліпшення у будинку за власний рахунок, а саме: змінила вікна на металопластикові, двері, що підтверджується договором про надання послуг № 51 (а.с. 10), провела в будинок водопровід.
Вартість проведених поліпшень складає 8756 грн (установка вікон 6050 грн. + установка дверей 2000 грн + матеріали на водопровід 706 грн (а. с. 11, 12, 13 16) та зазначена вартість поліпшень в силу ст.. 390 ЦК України підлягає стягненню на користь ОСОБА_2
Відповідно до ч.3 ст.390 ЦК України добросовісний набувач (володілець) має право вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна. З матеріалів справи вбачається, що позивачкою з моменту, коли вона заселилась в спірний будинок з березня 2008 року по грудень 2007 року були понесені витрати на утримання будинку 3543,13 грн., а саме за електроенергію 378, 38 грн, водопостачання 189,75 грн, купувалося вугілля на суму 2975 грн. (а.с. 17, 18, 19, 20, 87, 88, 89, 90, 91). Отже дані витрати на утримання майна підлягають стягненню на користь ОСОБА_2
Відповідно до ст.. 79 ЦПК України витрати на правову допомогу відносяться до судових витрат. За ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Тобто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 5033,88 грн. (п'ять тисяч тридцять три гривні вісімдесят вісім копійок), які складаються з витрат на правову допомогу 4700 грн (чотири тисячі сімсот), які підтверджуються угодою про надання правової допомоги № 5 від 8 квітня 2008 року (а.с. 23,24) та витрат на судовий збір і витрат на інформаційне забезпечення розгляду справи в суммі 333,88 грн. (триста тридцять три гривні вісімдесят вісім копійок), які підтверджуються квитанцією № 11 від 16 квітня 2008 року, квитанцією № 10 від 16 квітня 2008 року та квитанцією № К4/L16 від 21 січня 2009 року (а.с. 1, 2, 84)
На підставі ст.ст. 210, 390, 533, 536, 625, 640, 657, 1214 ЦК України, , керуючись ст.ст.60, 79, 88 ЦПК України суд, п. 8, 10 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст. 99 Конституції України, Указом Президента України від 25 серпня 1996 р. № 762/96 «Про грошову реформу в Україні», п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про повернення безпідставно набутого без достатньої правової підстави майна, відшкодування витрат пов'язаних з утриманням майна, вартості поліпшення майна, стягнення процентів за використання безпідставно набутих грошей - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, що мешкає в АДРЕСА_2 та ОСОБА_4, що мешкає в АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_2, що мешкає в АДРЕСА_1, грошові кошти в сумі:
- гроші сплачені за будинок в сумі 15500 грн. (п'ятнадцять тисяч пятьсот грн.),
- вартість проведеного поліпшення майна в сумі 8 756 грн. (вісім тисяч сімсот п'ятдесят шість),
- проценти за користування грошима в сумі 658, 75 грн. (шістьсот пятдесят вісім гривень) 75 коп.
- судові витрати в сумі 5033,88 грн (п'ять тисяч тридцять три гривні вісімдесят вісім копійок.
Всього солідарному стягненню з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 підлягають грошові кошти в сумі 29948, 63 гривень (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот сорок вісімсімсот) гривень 63 коп.
В іншій частині позову -відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:Л. І. Калімбет