Справа № 2107/2-173/11
іменем України
"21" лютого 2012 р. Генічеський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Хоменко В. Г.
при секретарі Молошенко В. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Генічеська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір, ОСОБА_3 Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок та земельна ділянка, розташовані в АДРЕСА_1. У встановлений законом строк він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. При зверненні до нотаріальної контори, з'ясувалося, що його матір, ОСОБА_3, в 1989 році склала заповіт, відповідно до якого заповіла йому будинок, а 23.12.2008 року змінила заповіт на користь відповідача. Вважає заповіт від 23.12.2008 року недійсним, вчиненим особою, яка не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними в силу свого віку -78 років, розвиту склерозу, почастішали випадки, коли вона не сприймала дійсні події та губилася в життєвій орієнтації. Просить суд визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_3 23.12.2008 року та посвідчений Генічеською державною нотаріальною конторою, на користь ОСОБА_2
В судовому засіданні позивач, представник позивача ОСОБА_4 заявлені вимоги підтримали, просять їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, заперечує проти його задоволення.
Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши надані докази по справі, суд вважає що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).
Відповідно до копій свідоцтв про народження ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.5а, 23).
В наданій суду копії спадкової справи № 415/10 наявна заява ОСОБА_2 про прийняття житлового будинку по АДРЕСА_1, у спадщину за заповітом, посвідченим 23.12.2008 року приватним нотаріусом Генічеського районного нотаріального округу Херсонської області за р. № 2401, а також заява ОСОБА_1 про прийняття житлового будинку по АДРЕСА_1, у спадщину за законом (а.с.19а, 20).
23.12.2008 року ОСОБА_3 усе належне їй мано, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалося, та все, що належатиме їй за законом, заповіла ОСОБА_2 (а.с.21). Під час складання заповіту нотаріусом була встановлена особа заповідача та перевірена його дієздатність.
Зазначені дії нотаріуса в частині складання заповіту і його посвідчення були правомірними та відповідали вимогам ст.1248 ЦК України.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ст.1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_3, складаючи оспорюваний заповіт, не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними в силу свого віку -78 років, розвиту склерозу, почастішали випадки, коли вона не сприймала дійсні події та губилася в життєвій орієнтації.
Проте, вказані твердження спростовуються актом посмертної судово-психіатричної експертизи № 17 від 12.01.2012 року, призначеної за клопотанням позивача, відповідно до якого, ОСОБА_3, 1929 р. н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на день складення заповіту -23 грудня 2008 року - хронічним психічним захворюванням не страждала, могла розуміти значення своїх дій та керувати ними (а.с.93-97); а також поясненнями в судовому засіданні свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 Пояснення в судовому засіданні свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 про стан психічного здоров'я померлої ОСОБА_3 суд оцінює критично, оскільки вони є непослідовними та неконкретними.
Суд вважає даний висновок експерта належним доказом у справі і приймає його до уваги при постановленні рішення, оскільки при проведенні експертизи експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку; дослідження проводились відповідно до чинних нормативних актів.
На підставі ст.1257 ЦК України заповіт може бути визнаний судом недійсним у разі, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Під час судового розгляду було встановлено, що волевиявлення ОСОБА_3 під час складання заповіту було вільним та відповідало її внутрішній волі.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 203, 225, 1234, 1247, 1248, 1257 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 81, 88, 212-215, 218 ч. 1 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Генічеська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя:В. Г. Хоменко