Головуючий у 1 інстанції - Харченко О.П.
Суддя-доповідач - Блохін А. А.
21 жовтня 2011 року справа №2а-4901/11/0503
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Блохін А. А.
суддів Міронової Г.М. , Компанієць І.Д.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську Донецької області на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 квітня 2011 року у адміністративній справі № 2а-4901/11/0503 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 квітня 2011 року у адміністративній справі № 2а-4901/11/0503 позов було задоволено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише в статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і частиною третьою цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом. Відповідач просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняту нову, якою у задоволенні позовних вимог позивачеві відмовити.
Судом першої інстанції справа розглянута в порядку скороченого провадження, тому відповідно до абз.4 частини восьмої статті 183-2 КАС України апеляційна скарга розглянута в порядку письмового провадження.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом 1 інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням, у зв'язку з чим відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” він має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За Преамбулою Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правовий статус дітей війни визначає основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, що встановлено Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Зокрема статтею 6 вказаного закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлено для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, колегія суддів вважає неправомірним висновок суду першої інстанції щодо визначення періоду, за який має задовольнятися позов, виходячи з наступного.
За приписами ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції з 30.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За таких умов позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року.
У разі відсутності підстав для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду та встановлення факту порушення права суд відмовляє у його захисті саме з підстав пропуску строку. При цьому такий висновок суду повинен міститися в постанові, прийнятій за результатами розгляду справи. Враховуючи те, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансування витрат, пов'язаних із застосуванням цього закону, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а відповідно до ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, тому невизначення судом першої інстанції кінцевої дати періоду, за який має бути здійснено перерахунок пенсії, є цілком правомірним та відповідає діючому законодавству. В межах бюджетного року визначається тільки розмір мінімальної пенсії за віком, як величини, з якої обраховується підвищення пенсії на 30%, а норма закону, що гарантує таку виплату, є незмінною.
Колегія суддів вважає безпідставним довід апеляційної скарги стосовно того, що саме Законом України «Про соціальний захист дітей війни» повинен визначатися прожитковий мінімум на одну особу з огляду на те, що швидкоплинні економічні умови сучасного життя регулюються бюджетним законодавством.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог, з урахуванням строку на звернення до суду з зазначеним позовом. В іншій частині позовні вимоги слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську Донецької області - задовольнити частково.
Постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 квітня 2011 року у адміністративній справі № 2а-4901/11/0503 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни-скасувати.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську Донецької області щодо ненарахування щомісячної соціальної допомоги як «дитині війни».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську Донецької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Г.М. Міронова
І.Д. Компанієць