Справа № 2-3537/2011р.
10 лиcтопада 2011р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді - Ткаченко Н.В.
при секретарі - Омарбековій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ПАТ КБ „ПриватБанк” до ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
06.10.2009р. ПАТ КБ „Приватбанк” звернувся до суду з позовом до ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
20.10.2010р. до суду факсом надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Ткаченко Н.В. від 06.10.2009р. про відкриття провадження по справі (а.с. № 70-71), в подальшому 02.11.2010р. поштою до суду надійшла відповідна апеляційна скарга в текстовому варіанті (а.с. № 75).
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.02.2011р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилено, ухвалу судді Ткаченко Н.В. від 06.10.2009р. про відкриття провадження по справі залишено без змін (а.с. № 107).
В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві посилався на те, що 11.12.2006р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ZRSWGK00000094, відповідно до якого позичальник отримав кредит в розмірі 89385 грн., на придбання житла, з терміном повернення до 10.12.2026р. та зі сплатою щомісячно кредиту згідно графіку погашення та відсотків у розмірі 16,08% річних за користування кредитом. На забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № ZRSWGK00000094, 12.01.2009р. з ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус»укладено договір поруки № 467 та додаток №1 до нього, на виконання обов'язків за договором тільки у загальному розмірі 200грн. Зі свого боку, позивач виконав передбачені кредитним договором умови та передав відповідачу грошові кошти в розмірі 89385 грн., проте відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед банком. Станом на 02.07.2009р. заборгованість складала 82808,89 грн., з яких: за кредитом у розмірі 74567,41 грн.; по процентам за користування кредитом у розмірі 7738,74 грн.; по комісії за користування кредитом у розмірі 151,90 дол. США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 350,84 грн.
Представник позивача -ОСОБА_2 (яка діє на підставі доручення від 26.09.2011р.) в наданій суду 10.11.2011р. заяві просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а саме, стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості перед банком в розмірі 82808,89 грн., а також судові витрати в доход держави. З відповідачів ТОВ «УФА «Верус»та ОСОБА_1, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»стягнути солідарно 200грн. Крім того, в заяві від 10.11.2011р. представник позивача просила розглядати справу з винесенням рішення за її відсутності.
Представник відповідача - ТОВ «УФА«Верус»- ОСОБА_3 (яка діє на підставі довіреності від 10.06.2011р.) в судове засідання не з'явилась, про дату та час слухання справи була повідомлена належним чином. Своєю заявою від 10.11.2011р. позовні вимоги в межах стягнення солідарно з ТОВ «УФА «Верус»та відповідача 200 грн. визнала в повному обсязі, просила розглядати справу за її відсутності.
Відповідач -ОСОБА_1 -ні в попереднє судове засідання 07.04.2010р., ні в судове засідання 10.11.2011р. не з'явився, про час та місце розгляду справи кожного разу повідомлявся шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації, що підтверджується матеріалами справи та відповіддю ЦАС, в справі є поштові повідомлення про завчасне отримання відповідачем судової повістки, як в попереднє, так і в судове засідання, про причини неявки відповідач суд двічі не сповістив.
За таких обставин, суд вважає, що на підставі ч. 4 ст. 74, ч.1 ст. 76, ч.2 ст. 77 ЦПК України (зі змінами від 07.07.2010р.) відповідач вважається належним чином повідомленим про день та час судового засідання і таким, що відсутній без поважних причин, що є підставою для вирішення справи за відсутністю відповідача на підставі наявних в справі доказів.
Отже, на підставі ст. 169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін. З урахуванням того, що одним із відповідачів, а саме, ТОВ «УФА «Верус, по справі висловлена думка щодо визнання позовних вимог, суд вважає за можливе винести рішення на загальних підставах, встановлених ЦПК України.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, заявами сторін про підтримання позову, його визнання, розгляд справи за відсутністю сторін, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11.12.2006р. між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ZRSWGK00000094, відповідно до якого позичальник отримав кредит в розмірі 89385 грн., на придбання житла, з терміном повернення до 10.12.2026р. та зі сплатою щомісячно кредиту згідно графіку погашення та відсотків у розмірі 16,08% на рік за користування кредитом.
Відповідно до умов кредитного договору позичальник ОСОБА_1, повинен був в порядку та строки встановленими договором повертати кредитні кошти рівними частинами, що складаються із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди. Враховуючи те, що відповідач належним чином не виконував своїх обов'язків за договором, станом на 02.07.2009р. виникла заборгованість у розмірі 82808,89 грн., яка складається із заборгованості за: кредитом у розмірі 74567,41 грн.; по процентам за користування кредитом у розмірі 7738,74 грн.; по комісії за користування кредитом у розмірі 151,90 дол. США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 350,84 грн.
Як вбачається з наданої ПАТ КБ «Приватбанк»суду довідки, на день винесення рішення, тобто на 10.11.2011р., заборгованість відповідача перед ПАТ КБ «Приватбанк»не зменшилася, а навпаки, значно зросла та складає 109171,12 грн., в тому числі є прострочена заборгованість по сплаті кредиту в розмірі 694,74 грн. та відсотків 14569,35 грн., виходячи з чого, суд приходить до висновку, що на день винесення рішення зобов'язання по договору ОСОБА_1 належним чином не виконуються.
Згідно ст. 1054 ЦК України, обов'язком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.
Згідно ст. ст. 526, 530, 610 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням викладеного, дослідивши письмові матеріали справи, з огляду на те, що відповідач не виконує належним чином взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, має значну суму заборгованості (заборгованість зростає), обґрунтованих заперечень проти позову не надіслав, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк»до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за договором є обґрунтованими, заснованими на законі і такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк” підлягає заборгованість за кредитним договором № ZRSWGK00000094 від 11.12.2006р. станом на 02.07.2009р. в розмірі 82808 грн. 89 коп., оскільки уточнень (збільшення суми) позовних вимог на день винесення рішення від позивача до суду не надходило.
В розрахунках ціни позову (судових витрат) суд також буде враховувати первісну ціну позову, оскільки банк позовні вимоги не уточнював.
На забезпечення виконання зобов'язань позичальника за договором № ZRSWGK00000094, 12.01.2009р. з ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус»укладено договір поруки № 467 та додаток № 1 до нього, на виконання обов'язків за кредитним договором тільки у загальному розмірі 200грн.
Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником його обов'язку, а у випадку порушення такого обов'язку боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Але, приймаючи до уваги ті обставини, що договір поруки № 467 від 12.01.2009р., яким передбачено стягнення суми 200 грн. солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «УФА «Верус», не є трьохстороннім договором, суд вважає, що в задоволені частини позовних вимог, яка стосується стягнення з відповідачів солідарно 200грн. на користь ПАТ КБ „ПриватБанк” слід відмовити.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з огляду на те, що для позивача ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 06.10.2009р. була відстрочена сплата цих витрат, а даним рішенням позовні вимоги задоволено частково, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 828 грн. 09 коп. (1% від ціни позову з урахуванням змін щодо розміру судового збору, встановлених Законом України «Про судовий збір», що 01.11.2011р. набрав законної сили ), відмовивши у стягненні судових витрат з ТОВ „УФА „Верус”, оскільки даним рішенням в задоволені позовних вимог до цього відповідача відмовлено.
Щодо витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, то з огляду на те, що 01.11.2011р. набрав законної сили Закон України «Про судовий збір», згідно якого ст. 81 ЦПК України «Витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи»виключена з цивільно-процесуального кодексу України, суд не находить підстав для стягнення з відповідача на користь держави цих витрат, не дивлячись на те, що ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 06.10.2009р. стягнення витрат на ІТЗ було відстрочено до винесення рішення по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 553, 554, 610, 1054 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 60, 74, 76, 77, 88, 169, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ПАТ КБ „ПриватБанк” до ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»заборгованість по кредитному договору № ZRSWGK00000094 від 11.12.2006р. станом на 02.07.2009р. в розмірі 82808 грн. 89 коп. (вісімдесят дві тисячі вісімсот вісім грн. 89 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 828 грн. 09 коп.
В задоволені іншої частини позовних вимог ПАТ КБ „Приватбанк” -відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.
Суддя: Ткаченко Н.В.