Справа № 2-9164/11
іменем України
"21" березня 2012 р. Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді: Волошина В.О.
при секретарі: Пелеху В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В червні 2011 р. позивач ПАТ АБ «Укргазбанк»звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідачки ОСОБА_1, в якому просив суд: стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором №10-Ф/07-16 від 06 вересня 2007 р. в розмірі 9 363,17 дол. США та 4 897,71 грн., а також судові витрати.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 06 вересня 2007 р. між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та відповідачкою було укладено кредитний договір №10-Ф/07-16 (далі по тексту -кредитний договір), відповідно до якого відповідачці було надано кредит на суму 13 025,0 дол. США на придбання автомобіля марки Skoda, модель Fabia, 2007 р. випуску. Кредит був наданий на строк з 06 вересня 2007р. по 05 вересня 2014р. зі сплатою процентів за користування кредитом виходячи з 11,9% річних.
Відповідачка свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, щомісячні платежі за договором і в термін, встановлений договором, не здійснюються, решта заборгованості не повертається. Станом на 30 березня 2011 р. заборгованість відповідачки за кредитом та процентами за користування кредитом становить 9 363,17 дол. США та 4 897,71 грн. пені та складається з: 6 515,0 дол. США строкової заборгованості по кредиту; 2 083,53 дол. США простроченої заборгованості по кредиту; 85,78 дол. США строкової заборгованості по процентах за користування кредитом; 678,86 дол. США простроченої заборгованості по процентах за користування кредитом; 3 805,44 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 1 092,27 грн. пені за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитом.
В свою чергу відповідачка звернулася до суду з зустрічним позовом до ПАТ АБ «Укргазбанк»про визнання недійсними кредитного договору.
Свої позовні вимоги позивачка за зустрічним позовом обґрунтовувала тим, що їй, як споживачу, не було надано повну, своєчасну, достовірну інформацію про умови кредитного договору на порушення вимог ч.2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»до його укладення, також позивачці за зустрічним позовом не було повідомлено, що саме на неї покладаються валютні ризики при взятті кредитних коштів не в національній, а в іноземній валюті, тобто при укладенні договору відповідачку за первісним позовом фактично було введено в оману, стосовно істотних умов кредитного договору. Окрім того, позивачка за зустрічним позовом вважає, що положення п.1.2 та п.3.3.2 кредитного договору є нікчемними оскільки суперечать пп.17 ч.1 , ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління НБУ за № 168 від 10 травня 2007р., п.1-4, 11 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, та ведення рахунків, що належать до класів 2203, 2208, 3600 є обов'язком банку, а не послугою, що надається споживачу і за яку може стягуватись плата. Позивачка також вважає несправедливими умови кредитного договору, оскільки умовами договору встановлено жорсткі обов'язки споживача, а відповідальність банку за не виконання чи неналежне виконання умов кредитного договору не передбачена.
В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом первісний позов підтримала в повному обсязі, з підстав викладених в ньому, просила суд первісний позов задовольнити, в задоволенні зустрічного позову відмовити, надала суду письмові заперечення проти зустрічного позову.
Відповідачка за первісним позовом, позивачка за зустрічним позовом просила суд в задоволенні первісного позову відмовити, оскільки вважає, що укладений між сторонами кредитний договір є недійсним, просила суд задовольнити зустрічний позов.
Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються первісний і зустрічний позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.
У відповідності з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 57 ЦПК України).
Частиною 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 06 вересня 2007 р. між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та відповідачкою було укладено кредитний договір №10-Ф/07-16, відповідно до п. 1.1. цього договору позивач надав відповідачці кредит у тимчасове платне користування у сумі 13 025,0 дол. США, строком з 06 вересня 2007 р. по 05 вересня 2014 р. або по день визначений в п.3.3.11 кредитного договору із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 11,9% річних.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п.3.1.1 кредитного договору банк зобов'язувався відкрити позичальнику (відповідачу 1) позичковий рахунок №НОМЕР_1 та видати кредит в сумі зазначеній в п.1.1 кредитного договору з позичкового рахунку шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника №НОМЕР_1, відкритий у ВАТ АБ «Укргазбанк».
Відповідачка зобов'язана була повертати заборгованість по кредиту та процентах за користування кредитом, виходячи з процентної ставки зазначеної в п.1.1 кредитного договору, щомісячно з 1-ого по 10-е число кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/84 від суми отриманого кредиту, що становить 155,0 дол. США, а останній платіж сплачується в сумі 160, 0 дол. США (п. 3.3.3, 3.3.4 кредитного договору).
06 вересня 2007р. відповідачка отримала кредитні кошти у розмірі 13 025,0 дол. США, що підтверджується меморіальним ордером №TR.14744.1.1192 від 06 вересня 2007р. (а.с. 23) та випискою по особовому рахунку №НОМЕР_1 з 06 вересня 2007р до 30 березня 2011р. (а.с. 17).
Згідно п.3.3.3 кредитного договору позичальник зобов'язується здійснювати повернення суми кредиту на рахунок №НОМЕР_1, відкритий у ВАТ АБ «Укргазбанк»МФО 320478, щомісячно з 1-го по 10-те число кожного місяця, починаючи з місця наступного за місцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/84 від суми отриманого кредиту, що становить 155,0 дол. США, а останній платіж сплачується в сумі 160,0дол. США не пізніше 05 вересня 2014р.
Відповідно до п.3.1.9 кредитного договору банк зобов'язується на залишок простроченої заборгованості за кредитом проценти нараховувати, виходячи із процентної ставки зазначеної у п.1.1 збільшеної на 1 процент (тобто 12,9% річних) починаючи із дня виникнення простроченої заборгованості.
Пунктом 5.3 кредитного договору передбачено, що за порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 30 березня 2011р. заборгованість відповідачки за кредитом та процентами за користування кредитом становить 9 363,17 дол. США та 4 897,71 грн. пені та складається з: 6 515,0 дол. США строкової заборгованості по кредиту; 2 083,53 дол. США простроченої заборгованості по кредиту; 85,78 дол. США строкової заборгованості по процентах за користування кредитом; 678,86 дол. США простроченої заборгованості по процентах за користування кредитом; 3 805,44 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 1 092,27 грн. пені за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитом.
Звертаючись до суду з зустрічним позовом, сторона позивача за зустрічним позовом просила суд визнати недійсним кредитний договір оскільки її було введено в оману стосовно істотних умов договору, а саме до укладення договору не було надано інформацію про умови кредитного договору на порушення вимог ч.2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»; не повідомлено, що на неї покладаються валютні ризики при взятті кредитних коштів не в національній валюті; положення п.1.2 та п.3.3.2 кредитного договору є нікчемними суперечать пп.17 ч.1 , ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління НБУ за № 168 від 10 травня 2007р., зареєстровано в МЮ України 25 травня 2007 р. за № 541/13808 (далі по тексту - Правила), п.1-4, 11 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, та ведення рахунків, що належать до класів 2203, 2208, 3600; умовами кредитного договору не передбачена відповідальність банку за не виконання чи неналежне виконання умов кредитного договору.
Відповідно до ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», яка діяла на час укладення договору, перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: 1) особу та місцезнаходження кредитодавця; 2) кредитні умови, зокрема: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий; орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); строк, на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови; необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.
Частиною 1 ст. 230 цього Кодексу визначено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.
Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Вищезазначена норма ст. 230 ЦК України передбачає, що правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману, щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману, є умисел.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 20 Постанови № 9 від 6 листопада 2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.
В матеріалах справи міститься Заява позичальника-фізичної особи на отримання кредиту від 10 серпня 2007р., згідно з розділом ІІІ якої позивачка за зустрічним позовом підтвердила, що банк надав їй в письмовій формі та в повному об'ємі інформацію передбачену п.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів». Також позивачкою за зустрічним позовом 10 серпня 2007р. було підписано Умови кредитування по програмі «Автомобіль в кредит»для придбання нових авто», в яких зазначено валюти кредитування, якими може скористатися позичальник за його вибором.
В судовому засіданні не знайшло свого підтвердження, що позивачкою за зустрічним позовом не було отримано всю інформацію про особу та місцезнаходження кредитодавця; кредитні умови.
Відповідно до п. 1.2 кредитного договору комісія за відкриття позичкового рахунку -1% від суми кредиту, зазначеної в п.1.1, що становить 130,25 дол. США 25 центів на рахунок №НОМЕР_2 у ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478. Оплата здійснюється в націанальній валюті України за курсом НБУ на день нарахування комісії не пізніше 06 вересня 2007р.
Пунктом 3.3.2 кредитного договору позичальник зобов'язується до моменту отримання кредиту сплатити комісію за відкриття позичкового рахунку в сумі визначеній в п.1.2 цього договору.
Відповідно до п. 3.4. Правил, Банки зобов'язані в кредитному договорі зазначити: вид і предмет кожної супутньої послуги, яка надається споживачу; обґрунтування вартості супутньої послуги (нормативно-правові акти щодо визначення розмірів зборів та обов'язкових платежів, тарифів нотаріусів, страхових компаній, суб'єктів оціночної діяльності, реєстраторів за надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна, інших реєстрів тощо); про відкриття банківського рахунку, відкритого з метою зарахування на нього суми наданого кредиту або надання кредиту за рахунком (овердрафт), умови відкриття, ведення та закриття такого рахунку, тарифи та всі суми коштів, які споживач має сплатити за договором банківського рахунку у зв'язку з отриманням кредиту, його обслуговуванням і погашенням; правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки Національного банку або в інших випадках.
Пунктом 3.6 Правил, передбачено, що Банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Відповідно до п. 1.37 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»розрахунково-касове обслуговування це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.
Частиною 4 ст. 1068 ЦК України передбачено, що клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.
Згідно ч. 8 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність»комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.
Розрахунково-касове обслуговування клієнтів здійснюється банками на договірній основі (п. 22.8 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).
Згідно з положеннями ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Доводи позивачки, що відповідачем було порушено п. 3.6. Правил, судом оцінюються критично, оскільки 06 вересня 2007 р. позивачкою було підписано Додаток №1 до кредитного договору, вказаним додатком передбачено ряд супутніх послуг та фінансові зобов'язання позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та погашенням кредиту, в тому числі вказано і тариф за відкриття позичкового рахунку в розмірі 1% від суми кредиту, сплата комісії здійснюється за окремим розрахунковим документом до моменту надання кредиту.
З урахування викладеного суд приходить до висновку, що зустрічний позов не підлягає задоволенню, оскільки вимоги позивачки за зустрічним позовом про визнання недійсним кредитного договору не ґрунтуються на вимогах закону, позивачка за зустрічним позовом отримала в письмовій формі та в повному об'ємі інформацію передбачену п.1 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», самостійно обрала валюту кредитування, уклала кредитний договір, на визначених в ньому умовах, добровільно, без будь-якого тиску з боку відповідача на здійснення її волевиявлення.
В судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором №10-Ф/07-16 від 06 вересня 2007 р. не виконує, заборгованість за кредитом не повертається, а тому суд вважає, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості в розмірі 9363, 17 дол. США і 4897,71 грн. пені підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідачки за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягають стягненню судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 1 700,0 грн. та збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи - 120,0 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223-228, 232, 294 ЦПК України; ст. ст. 230, 525, 526, 533, 554, 610, 612, 624, 627, 638, 1054, 1068 ЦК України, ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»; Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління НБУ за № 168 від 10 травня 2007р. суд, -
Позов акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»заборгованість за кредитним договором № 10-Ф/07-16 від 06 вересня 2007р. в розмірі 9363 /дев'ять тисяч триста шістдесят три/ дол. 17 центів США і 4897 /чотири тисячі вісімсот дев'яносто сім/ грн. 71 коп. -пені; судовий збір у розмірі 795 /сімсот дев'яносто п'ять/ грн. 07 коп.; збір на інформаційно -технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 120,0 /сто двадцять/ грн.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»про визнання недійсним кредитного договору - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: