Справа № 2-210
2012 року
06 квітня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва
В складі головуючого судді - Лазаренко В.В.
з участю секретаря -Подобєда О.В.
прокурора - Скакун О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Скакун О.М. про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Головного управління внутрішніх справ МВС України в м. Києві, Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про звільнення майна з-під арешту та виключення майна з опису, -
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом в якому просять визнати за ними право власності, звільнити з-під арешту, виключити з акту опису та повернути їм як власникам грошові кошти, автомобіль «Фольксваген-Транспортер», 2001 р.в., вогнепальну зброю та набої для неї, а також інше майно, яке було описано та вилучене 21.09.2009 року та 22.09.2009 року працівниками міліції Солом'янського РУГУ МВС України під час проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_1 та гаражного боксу за № НОМЕР_2, який знаходиться на території АГК «Супутник»за адресою м.Київ, вул. Крайня, 15, в рамках розслідування кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, , п.5 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивачі посилаються на те, що вказане майно належить їм на праві спільної сумісної власності подружжя, між тим, на спірне майно безпідставно було накладено арешт, як на майно, що належить ОСОБА_3
05 квітня 2012 року у судовому засіданні прокурор Скакун О.М. звернулася до суду з клопотанням про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про зняття арешту зі спірного майна та виключення цього майна з опису, посилаючись на те, що вимоги в цій частині не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Представник позивачів у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання і просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.
Представники відповідачів - Головного управління внутрішніх справ МВС України в м. Києві та Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві, а також третя особа ОСОБА_4 підтримали заявлене клопотання і просили його задовольнити.
Третя особа ОСОБА_3 перебуває під вартою в СІЗО №13 м. Києва, до суду не доставлений. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.
Суд, заслухавши клопотання, думку всіх учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
З позовної заяви вбачається, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять суд визнати за ними право власності, звільнити з-під арешту, виключити з опису та повернути їм грошові кошти, автомобіль «Фольксваген-Транспортер», 2001 р.в., вогнепальну зброю та набої для неї, а також інше майно, яке було описано та вилучене 21.09.2009 року та 22.09.2009 року працівниками міліції Солом'янського РУГУ МВС України під час проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_1 та в гаражному боксі за № НОМЕР_2, який знаходиться на території АГК «Супутник»за адресою м. Київ, вул. Крайня,15, в рамках розслідування кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, п.5 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведених обшуків працівниками міліції складені протоколи обшуку від 21.09.2009 р. та 22.09.2009 р. з описом вилученого майна та протокол огляду та вилучення транспортного засобу від 01.10.2009 р.
10.11.2009 року на вилучені грошові кошти у розмірі 18 080 доларів США, 100 Євро та 17'370 гривень було накладено арешт постановою слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві Цуркан Д.В. «Про накладення арешту на грошові кошти»та передано зазначеним слідчим в управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС України в м. Києві.
01.10.2009 року постановою слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві Цуркан Д.В. автомобіль «Фольксваген-Транспортер», 2001 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1, визнано речовим доказом, приєднано до кримінальної справи в якості речового доказу та здано на зберігання до штраф майданчику Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві.
Постановою слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві Цуркан Д.В. від 12.11.2009 року визнано та приєднано до речових доказів по справі боєприпаси у кількості 24 597 шт. та прицілочний станок.
05.03.2010 року старша слідча СУ ГУ МВС України в м. Києві Кірєєва О.Ю. своєю постановою наклала арешт на автомобіль «Фольксваген-Транспортер», 2001 р.в., та передала його на зберігання до штраф майданчику Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві. Цією ж постановою слідча визнала речовими доказами, приєднала до матеріалів кримінальної справи та передала на зберігання до складу озброєння ГУ МВС України в м. Києві металеві банки з порохом, мисливські патрони, сигнальні ракети, патрони до вогнепальної зброї та інше.
Таким чином, частина спірного майна на яке позивачі просять визнати за ними право власності, звільнити з-під арешту, виключити з акту опису та повернути власникам, було визнано речовими доказами у кримінальній справі і на це майно накладено арешт в рамках розслідування кримінальної справи в порядку, передбаченому ст. ст. 29, 126 КПК України. На іншу частину майна, це грошові кошти, було накладено арешт для забезпечення цивільного позову потерпілої особи у зазначеній вище кримінальній справі.
Згідно ст. 78 КПК України речовими доказами є предмети, які були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину або були об'єктом злочинних дій, гроші, цінності та інші речі нажиті злочинним шляхом, і всі інші предмети, які можуть бути засобами для розкриття злочину і виявлення винних або для спростування обвинувачення чи пом'якшення відповідальності.
За змістом ч. 1 ст. 79 КПК України речові докази приєднуються до справи постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або ухвалою суду.
За ст. 80 КПК України речові докази зберігаються до набрання вироком законної сили або до закінчення строку оскарження постанови чи ухвали суду про закриття справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КПК України у тих випадках, коли виникає спір про право власності на предмети, які є речовими доказами, вони зберігаються, поки набере законної сили рішення суду, винесене по даному спору в порядку цивільного судочинства.
Згідно ст. 81 КПК України питання про речові докази вирішується вироком, ухвалою чи постановою суду або постановою органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи.
За ч. 1 ст. 126 КПК України забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт.
Відповідно до ч. 6 ст. 126 КПК України накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.
Згідно статті 110 КПК України дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені прокуророві або до суду.
Відповідно до ст. 234 КПК України дії слідчого можуть бути оскаржені прокуророві, як безпосередньо, так і через слідчого, а також до суду.
Виходячи з наведеного вище, питання щодо зняття арешту зі спірного майна та оскарження дій посадових осіб щодо проведення обшуку мають вирішуватися виключно за нормами кримінального судочинства.
Що стосується позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в частині вимог про визнання права власності на спірне майно та виключення майна з опису, то ці вимоги підлягають розгляду в рамках цивільного судочинства.
Згідно статті 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи обставини наведені вище суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 в частині вимог про звільнення майна з-під арешту не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в цій частині.
Що стосується позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в частині вимог про визнання права власності на майно та виключення його з опису, то провадження в цій частині в порядку цивільного судочинства відкрите правильно і в цій частині має бути продовжено розгляд справи.
Виходячи з обстави наведених вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання прокурора.
На підставі викладеного та керуючись ст. 122 ч. 2 п. 1 ЦПК України, суд, -
Клопотання задовольнити частково.
Закрити провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Головного управління внутрішніх справ МВС України в м. Києві, Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про звільнення майна з-під арешту.
В інші частині в задоволення клопотання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: