79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
23 березня 2012 р. № 2а-1725/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Шинкар Т.І.,
за участю секретаря - Дасюк О.С.,
за участю представників позивача Романченка А.П., Жаровського К.К., представника відповідача Козицької Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Виробничого приватного підприємства «Тарко»до Управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі м.Львова про визнання вимоги від 07.02.2012р. №274 в частині нарахованих фінансових санкцій нечинною, -
Виробниче приватне підприємство «Тарко» (далі-Підприємство) звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі м.Львова (далі-Управління), просить визнати вимогу від 07.02.2012р. №274 в частині розміру нарахованих фінансових санкцій -29 297,85грн. нечинною. Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідком проведеної перевірки, що проводилась в період з 12.05.2010р. по 02.06.2010р. Управлінням донараховано Підприємству страхових внесків в сумі 16 897,02грн. про що надіслано вимогу №1376 від 07.06.2010р. та прийнято рішення №436 від 08.10.2010р. про нарахування штрафних санкцій на суму 29 297,85грн. Вважає, що сума недоїмки визначена Управлінням в супереч п.11.17 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків о Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003р., тобто не враховано сплачених Підприємством внесків у складі єдиного податку. Вважає, що в оскаржуваній вимозі Управлінням допущену помилку виправлено і недоїмку по страхових платежах визначено в сумі 5 671,40грн. з врахуванням частини внесків у складі єдиного податку. Фінансові санкції за таке порушення мали б складати 489,74грн., проте перерахунок фінансових санкцій згідно уточненої величини недоїмки Управління в оскаржуваній вимозі не провів.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та просять позов задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях та пояснив, що Управлінням донараховано Підприємству страхових внесків в сумі 16 897,02грн. про що надіслано вимогу №1376 від 07.06.2010р. та прийнято рішення №436 від 08.10.2010р. про нарахування штрафних санкцій на суму 29 297,85грн., які на підставі ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2011р. є узгодженими та передані на виконання у виконавчу службу. 16.12.2011р. державному виконавцю та Підприємству надіслано повідомлення про те, що відрахування 42% від єдиного податку в сумі 11 225,64грн. зарахована в погашення боргу в розмірі 16 897,02грн., а відтак сума несплаченого боргу по узгодженій вимозі №1376 від 07.06.2010р. становить 5 671,38грн. Зазначена сума заборгованості вказана у надісланій Підприємству вимозі від 07.02.2012р. №274 в якій, також, зазначено несплачену суму штрафних санкцій, нарахованих згідно рішення №436 від 08.10.2010р. на суму 29 297,85грн. Зазначив, що чинним законодавством не передбачено проведення уточненої величини перерахунку фінансових санкцій. Просив відмовити у позові.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 23 березня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови суду.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Виробниче приватне підприємство “Тарко” 29.03.2000р. зареєстроване Виконавчим комітетом Львівської міської ради та взято на облік 24.03.2000р. в Управління пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова.
Відповідно до ч.І ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ від 09.07.2003 року (надалі - Закон № 1058), в редакції чинній в період, що був обревізований Управлінням, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
За наслідком проведеної планової перевірки Підприємства, результати якої оформлено Актом №101 від 02.06.2010р., якою встановлено, що Підприємство за період з березня 2005 року по липень 2009 року, з вересня 2009 року по січень 2010 року та за березень-квітень 2010 року не проводило нарахувань страхових внесків (32%; 32,3%; 31,8%; 33,2%) на фонд оплати праці, Управлінням донараховано страхові внески в сумі 16 897,02 грн. та у відповідності до п.8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління ПФУ 19.12.2003р. №21-1 (далі-Інструкція) надіслало вимогу про сплату недоїмки №Ю-1376 від 07.06.2010р. на суму донарахованих страхових внесків.
Відповідно до п.4 ч.9 ст.109 Закону №1058 за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків Управлінням прийнято рішення №436 від 08.10.2010р. про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійним фондом України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків в якому зазначено, що за фактом виявлених порушень п.6 ч.2 ст.17 та ч.1 ст.19 Закону №1058 донараховано 16 897,02 грн. та до Підприємства застосовано фінансові санкції в розмірі 29 297,85 грн.
За наслідком оскарження Підприємством вимоги №1376 від 07.06.2010р. та рішення №436 від 08.10.2010р. в судовому порядку, такі Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2011р. визнані такими, що прийняті з дотриманням вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2011р. Постанова суду від 21.03.2011р. залишена без змін.
В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що оскільки судовими рішеннями вимога №1376 від 07.06.2010р. та рішення №436 від 08.10.2010р. визнані таким, що відповідають вимогам закону, а відтак стали узгодженими та передані на виконання у виконавчу службу.
16.12.2011р. державному виконавцю та Підприємству надіслано повідомлення про те, що відрахування 42% від єдиного податку в сумі 11 225,64грн. зараховано в погашення боргу в розмірі 16 897,02грн., а відтак сума несплаченого боргу по узгодженій вимозі №1376 від 07.06.2010р., як зазначив представник відповідача, становить 5 671,38грн.
Даючи оцінку вимозі від 07.02.2012р. №274 в частині оскаржуваних штрафних санкцій, які нараховані згідно рішення №436 від 08.10.2010р. на суму 29 297,85грн. суд погоджується з представником відповідача, що чинним законодавством не передбачено проведення перерахунку штрафних санкцій в разі погашення частини сум страхових внесків, які були донараховані Пенсійним фондом та які згідно рішення суду стали узгодженими, а відтак така вимога прийнята Управлінням правомірно.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оскільки представниками позивача не наведено передбачених чинним законодавством підстав, в обґрунтування позову, а судом порушень при прийнятті оскаржуваної вимоги не знайдено, а відтак враховуючи наведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не підлягають до задоволення.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАСУ, судові витрати у формі судового збору, зі сторін спору не належить стягувати.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адмінстративного судочинства України, суд -
В задоволені адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 28.03.2012 року.
Суддя Шинкар Т.І.