Справа №2-1061 Головуючий у суді у 1 інстанції - Алфьоров
Номер провадження 22-ц/1890/615/12 Суддя-доповідач - Рибалка
Категорія - 57
27 березня 2012 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Рибалки В. Г.,
суддів - Білецького О. М., Таран С. А.,
за участю секретаря - Кияненко Н.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 січня 2012 року
у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - Сумська міська рада
про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись з вищезазначеним позовом до суду у липні 2010 року. Просили зобов'язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки в АДРЕСА_1, забезпечивши ширину в'їзду з боку вул. Комсомольської 3, 50 м. шляхом знесення паркану.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 січня 2012 року зобов'язано ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, забезпечивши ширину в'їзду у АДРЕСА_2 3,5 м., шляхом знесення паркану.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 45 грн. 50 коп. сплачених ним при подачі позовної заяви судового збору та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 січня 2012 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3
Колегія суддів заслухавши доповідь судді, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно договору купівлі - продажу від 17 липня 2009 року, ОСОБА_2 є власником Ѕ частини будинку АДРЕСА_1. Відповідно до договору дарування від 29 серпня 1990 року, ОСОБА_3 є власником житлового будинку АДРЕСА_1. Садиба позивачів знаходиться на земельній ділянці площею 0,0608 га., розмір якої визначений рішенням виконкому Ковпаківського району м. Суми № 270 від 05 жовтня 1976 року. Розміри земельної ділянки зафіксовані в технічному паспорті на садибу, виготовленого КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації». Ширина в'їзду до садиби з боку вул. Комсомольської становить 3,24 м. З метою приватизації земельної ділянки на якій розташована садиба позивачів, ТОВ «Діната» був виготовлений абрис земельної ділянки, згідно з яким ширина в'їзду до садиби з боку вул. Комсомольської становить 3, 22 м. Згідно плану будинку і земельної ділянки (генерального плану ділянки) від 18 травня 1959 року зазначена ширина для в'їзду в садибу має становити 3,50 м.
Відповідно до 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
При розгляді справи суд першої інстанції належним чином не з'ясував та не перевірив доводи та заперечення сторін, не дав належну оцінку зібраним у справі доказам.
Суд першої інстанції дійшов не обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3
При ухваленні рішення, суд першої інстанції послався лише на дані про ширину в'їзду, яка зазначена в плані будинку і земельної ділянки ( генеральний план ділянки ), і вказав, що оскільки саме ця ширина в'їзду 3,50 м. є первісною та вона має бути відновленою. Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки ці дані не встановлювались в натурі на місцевості та не закріплювались межовими знаками.
Ствердження апеляційної скарги про те, що в плані будівельного кварталу № 790 від 06 серпня 1990 року зазначена ширина в'їзду до АДРЕСА_1 складає 2 м. 97 см., що на протязі 55 років між власниками будинків за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 було встановлено, що ширина в'їзду з вул. Комсомольська становить 3 м. і це не перешкоджало ні його діду, ні батьку є обґрунтованими та спростовують висновки суду.
Дані технічної документації про фактичну ширину проїзду встановлені судом і не оспорюються сторонами, відповідач приватизував свою земельну ділянку і державний акт про право власності на землю ніким не скасовано. Крім того, доводи позивача про те, що саме спорудження відповідачем паркану обмежує його право на користування земельною ділянкою є недоведеними.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судове рішення ухвалене, з порушенням вимог матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає скасуваннюз ухваленням нового про відмову у позові.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 січня 2012 року скасувати.
Відмовити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у позові до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до вищого спеціалізованного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -