Справа №2-115 Головуючий у суді у 1 інстанції - Сінгур
Номер провадження 22-ц/1890/540/12 Суддя-доповідач - Рибалка
Категорія - 31
01 березня 2012 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Рибалки В. Г.,
суддів - Білецького О. М., Хвостика С. Г.,
за участю секретаря - Кияненко Н.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 30 січня 2012 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином,
Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 30 січня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 50 000 грн., в частині стягнення матеріальної шкоди - відмовлено у зв'язку із недоведеністю позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 30 січня 2012 року та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_2 на його користь 100 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 12 квітня 2011 року, близько 22 години, водій ОСОБА_2, керуючи власним автомобілем марки Daewoo Lanos д/н НОМЕР_1 та рухаючись автодорогою Київ - Чернігів - Нові Яриловичі в напрямку м. Чернігів, на 44 км. + 600 м. автошляху, що в с. Залісся Броварського району Київської області, проявив недбалість і безтурботність, не вибравши в установлених межах безпечної швидкості, не врахувавши дорожню обстановку, рухався в населеному пункті зі швидкістю 63…64 км/год., при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу не надав дорогу пішоходу, при виникненні небезпеки не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1, який перетинав проїзну частину автодороги по пішохідному переходу справа наліво відносно напрямку руху автомобіля. Таким чином, з боку водія ОСОБА_2 мало місце порушення вимог п. п. 12.1, 12.3, 12.4, 18.1, 16.11 Правил дорожнього руху України. ОСОБА_1 отримав відкриту черепно - мозкову травму у вигляді забійних ран з правих лобно - скроневій і тім'яно - потиличній областях, гематом повік, субконьюктивального кровопроливу правого ока, гематом м'яких тканин правої лобно - скроневій області, переломів потиличної кістки справа, пірамідки правої скроневої кістки та передньої стінки лівої гайморової пазухи, субдуральної гематоми над правою півкулею мозку у вигляді згустків крові об'ємом біля 60 куб. см., субарахноїдальних крововиливів, осередків забою - розтрощення головного мозку в правих лобній і скроневій долях, стиснення головного мозку, уламковий перелом кісток лівої гомілки в верхній третині зі зменшенням уламків, які згідно висновків судово - медичної експертизи № 90 від 16 серпня 2011 року, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень. ОСОБА_1 перебував на лікуванні в Центральному госпіталі МВС України де йому була зроблена операція по видаленню субдоральної гематоми. ОСОБА_2 на покриття витрат лікування ОСОБА_1 було передано 12 000 грн.. Згідно довідки Центрального госпіталя МВС України ОСОБА_1 було проведено операцію з приводу закритого перелому верхньої третини лівої великогомілкової кістки. Дана операція була виконана безоплатно, але позивач витратив на лікування додатково кошти в сумі 5 633 грн. 53 коп. (витрати на виготовлення сітки з титановими гвинтами вартістю 2 610 грн., а також витрати понесені позивачем при наданні платних медичних послуг в сумі 1 789 грн.). Крім того, ОСОБА_1 знаходився на лікуванні та потребував стороннього догляду, у зв'язку з чим, його мати ОСОБА_4 приїздила до Києва для надання допомоги сину. Вартість проїзду за період її догляду за сином становила 698 грн. 92 коп. Крім наданих позивачу ОСОБА_2 12 000 грн., ним понесені витрати на придбання ліків на суму 535 грн. 61 коп.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
При розгляді справи суд першої інстанції належним чином з'ясував та перевірив доводи та заперечення сторін, дав належну оцінку зібраним у справі доказам та обґрунтував висновки викладені в ухвалі.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди.
Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 03 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції врахував порушення права ОСОБА_1, їх тривалість та негативні наслідки, що виникли для нього внаслідок дорожньо - транспортної пригоди і дійшов до обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача моральної шкоди в розмірі 50 000 грн.
Ствердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що суд безпідставно занизив суму відшкодування моральної шкоди, оскільки він повністю втратив здоров'я і ступінь втрати його професійної працездатності складає 85 % висновків суду не спростовують.
Доводи апеляційної скарги про те, що саме відшкодування йому моральної шкоди в сумі 100 000 грн. дозволить йому продовжити лікування і забезпечити існування в майбутньому не є підставою для задоволення апеляційної скарги.
Інші доводи апеляційної скарги не є підставою для скасування рішення суду.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судове рішення ухвалене, з додержанням вимог матеріального та процесуального права
У зв'язку з цим апеляційну скаргу на рішення необхідно відхилити.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 30 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -