02.04.2012 Справа № 2-2166/11 Провадження по справі № 2/1522/2473/12 РІШЕННЯ
02 квітня 2012 року Приморський районний суд міста Одеси
у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.
при секретарі Довгань Ж.А.
за участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права спільної сумісної власності та визнання права власності на частину будинку ;
В жовтні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про :
- визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку, розташованого за адресою : АДРЕСА_1, укладеного 29.12.2006 року між ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та спадкоємцями першої черги за законом якої є відповідачі ОСОБА_4 і ОСОБА_5, і відповідачем ОСОБА_6, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за р.№ 6531, як фіктивного та удаваного правочину на підставі ст.ст.234,235,236 ЦК України ;
- відновлення її, ОСОБА_3, майнового стану шляхом застосування передбачених ст.216 ЦК України правових наслідків недійсності вищевказаного правочину купівлі-продажу від 29.12.2006 року за р.№ 6531, та скасування в КП „ОМБТІ та РОН” реєстрації цього правочину ;
- визнання об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_3 і ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, домоволодіння, яке розташоване за адресою : АДРЕСА_1 ;
- й поділ домоволодіння, що розташоване за адресою : АДРЕСА_1, шляхом визнання права власності на Ѕ частину цього домоволодіння за ОСОБА_3 та визнання права власності на Ѕ частину цього домоволодіння за ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 21 лютого 2011 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13 липня 2011 року, провадження у даній справі, у частині визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку від 29.12.2006 року за р.№ 6531, відновлення майнового стану та скасування реєстрації, закрито у відповідності до п.2 ст.205 ЦПК України.
Мотивуючи свої позовні вимоги, позивач вказує, що є власником земельної ділянки площею 0,0718 га, яка розташована по АДРЕСА_2, а ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, була власником земельної ділянки площею 0,0668 га, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1, та в 2000 році ними було прийняте рішення про спільну діяльність, а саме -будівництво будинку та гаражу на належних ним вищевказаних земельних ділянках, у зв'язку з чим вони почали готувати документи для будівництва, в тому числі зверталися до відповідних компетентних органів та отримували дозвільні документи на будівництво.
При цьому, організаційні питання та всі фінансові витрати вирішувалися та здійснювалися нею, ОСОБА_3
Позивач вважає, що подана нею та ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, до Приморської райадміністрації виконкому Одеської міськради спільна заява про надання дозволу на будівництво та інші документи є доказами того, що вони уклали угоду про створення спільної сумісної власності, а саме будинку та гаражу за адресою : АДРЕСА_1, а тому збудоване за наслідками їх спільної діяльності домоволодіння є їх спільною сумісною власністю та належні їм в цьому домоволодінні частки є рівними.
Також позивач зазначає, що ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, порушуючи укладену між ними угоду про спільне будівництво та бажаючи одноособово отримати право власності на збудований будинок по АДРЕСА_1, звернулася із відповідною позовною заявою до Приморського районного суду м.Одеси, та рішенням цього суду від 23.08.2006 року по цивільній справі № 2-7679/2006 було визнано право власності за ОСОБА_9 на домобудівництво за адресою : АДРЕСА_1. А згодом ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, переоформила право власності на це домоволодіння на ім'я своєї сестри -відповідача ОСОБА_6 на підставі укладеного між ними фіктивного та удаваного договору купівлі-продажу від 29.12.2006 року за р.№ 6531.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та її представник -адвокат ОСОБА_1 підтримали позов, а відповідач ОСОБА_5, яка також є представником відповідача ОСОБА_4, та інший представник останнього -адвокат ОСОБА_2 не визнали позов, посилаючись, що позивач не довела свої позовні вимоги.
Дослідивши матеріали справи і вислухавши пояснення сторін, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Позивач стверджує, що в 2000 році між нею і ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, був укладений договір про сумісну діяльність про будівництво будинку та гаражу на належних їм земельних ділянках за адресою : АДРЕСА_1.
Таким чином, до спірних правовідносин застосовується ЦК УРСР у редакції 1963 року.
У відповідності до положень ст.ст.44,430 ЦК УРСР у редакції 1963 року, договір про сумісну діяльність між громадянами на суму понад 100 рублів належить вчиняти у письмовій формі.
Проте на підтвердження своїх доводів стосовно того, що в 2000 році між нею і ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, був укладений договір про сумісну діяльність про будівництво будинку та гаражу за адресою : АДРЕСА_1, у передбаченій діючим на той час законодавством простій письмовій формі, позивач не надала суду належних доказів, як цього вимагає ст.60 ЦПК України.
Відповідно до ст.46 ЦК УРСР у редакції 1963 року, недодержання простої письмової форми угоди позбавляє сторони права в разі виникнення спору посилатися для підтвердження угоди на показання свідків.
Вирішуючи дану справу, суд також враховує, що згідно з рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 23.08.2006 року по цивільній справі № 2-7679/06, яке набрало законної сили, за ОСОБА_7 визнано право власності на домобудівництво по АДРЕСА_1, яке складається з : літери А -житловий будинок загальною площею 333,8 кв.м., житловою площею 73,1 кв.м. ; літери Б -будинок охорони площею 11,4 кв.м. ; літери В -сарай площею 3,5 кв.м. ; № 1-2 -огорожа ; 1 -вимощення.
В подальшому ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, відчужила згадане домоволодіння на користь ОСОБА_6 на підставі укладеного між ними договору купівлі-продажу від 29.12.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за р.№ 6531.
Крім того, станом на день розгляду судом даної справи рішення суду від 23.08.2009 року по цивільній справі № 2-7679/06 у встановленому законом порядку не скасоване, а договір купівлі-продажу від 29.12.2006 року за р.№ 6531 у встановленому законом порядку не визнаний недійсним.
З огляду на наведене, суд доходить висновку, що позивач не довела в суді свої позовні вимоги.
Більш того, відповідно до діючого законодавства зі смертю фізичної особи припиняється її дієздатність та правоздатність, а отже позовні вимоги позивача в частині визнання за ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, права власності на Ѕ частину спірного домоволодіння, є такими, що суперечать діючому законодавству.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,212,214-215 ЦПК України, ст.ст.44,430 ЦК УРСР в редакції 1963 року, ст.ст.372,1130,1131 ЦК України в редакції 2003 року, суд, -
У задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права спільної сумісної власності та визнання права власності на частину будинку відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення складено 05 квітня 2012 року.
Суддя Н.А.Ільченко