Справа № 702/570/12 ( Категорія 2.36)
04.04.2012 року смт. Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Цибика І.Й., при секретарі Полуян М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоберезнянської селищної ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок,
Позивачка звернулася до суду з цим позовом, з тих підстав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_3, якій належав житловий будинок АДРЕСА_1, про що свідчить довідка видана виконкомом Великоберезнянської селищної ради за № 433 від 06.02.2012 року.
На момент відкриття спадщини позивачка, а також її батько - ОСОБА_4, проживали разом з матір'ю у вказаному будинку та фактично прийняли спадщину. 01.09.2001 року помер батько позивачки, якому на день смерті фактично належала Ѕ частина вказаного житлового будинку.
Брат позивачки ОСОБА_2 на день смерті матері і батька у спадковому будинку не проживав, не був у ньому зареєстрований і заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини не подавав.
Таким чином, позивачка успадкувала і другу половину будинку, що належала її батькові, однак не може оформити спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на будинок.
Позивачка подала до суду заяву, в якій підтримала позов, просила його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просила розглянути справу без її участі.
Голова Великоберезнянської селищної ради та третя особа - ОСОБА_2 також подали до суду заяви, в яких не заперечили проти задоволення позовних вимог та просили розглянути справу без їх участі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
В судовому засіданні належними доказами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки - ОСОБА_3, якій належав житловий будинок за адресою АДРЕСА_1.
Ці обставини встановлено на підставі виписки з рішення № 136 виконавчого комітету Великоберезнянської районної ради депутатів трудящих про приділення земельної ділянки під індивідуальне житлове будівництво від 27.02.1954 року,
договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки від 20.05.1955 року, акту про відведення в натурі земельної ділянки від 25.05.1954 року, генплану
земельної ділянки забудовника від 13.12.1954 року, інвентаризаційної справи
№ 279/19, інвентаризаційної справи б/н, технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок № 4992 від 19.01.2012 року, виданого КП “Великоберезнянське РБТІ”, довідки Великоберезнянської селищної ради № 433 від 06.02.2012 року, свідоцтва про смерть ОСОБА_3
Після смерті померлої, спадкоємцями залишились чоловік ОСОБА_4, дочка ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 Однак, на момент відкриття спадщини у вказаному будинку проживали тільки чоловік померлої та дочка, які фактично прийняли спадщину.
01.09.2001 року помер батько позивачки, якому на день смерті фактично належала Ѕ частина вказаного житлового будинку.
Брат позивачки ОСОБА_2 на день смерті матері і батька у спадковому будинку не проживав, не був у ньому зареєстрований і заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини не подавав.
Оскільки, у зв'язку з смертю власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на житловий будинок не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна первинному власнику та наступному власнику (спадкоємцю) вирішується в судовому порядку.
Відповідно до ст. 549 діючого на момент правовідносин Цивільного кодексу Української РСР (1963 р.), спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Правовідносини між сторонами врегульовані главою 3 «Захист цивільних прав та інтересів» ЦК України, де зокрема відповідно до ст. 16 цього Кодексу - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути в тому числі і визнання права; ст. 328 ЦК України - право власності набувається
на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-214 ЦПК України, ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР (1963 р.), ст.ст.16, 328 ЦК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, за ОСОБА_1.
Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановлені ст. 223 ЦПК України.
На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області в десятиденний строк з дня проголошення рішення через цей суд.
Головуючий: “підпис”
Суддя Великоберезнянського районного суду І. Й. Цибик