Справа № 2518/613/2012
22 березня 2012 року
Ріпкинський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Шляхова В.І.,
за участю секретаря Нерус Н. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ріпки справу відносно
ОСОБА_1,
18. 09. ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, доход не визначений,
у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 2041 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),
встановив:
22 березня 2012 року о 00 год. 15 хв. громадянин України ОСОБА_1 на території Новояриловицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області намагався перетнути Державний кордон України з РБ, через пункт пропуску «Нові Яриловичі»без дійсного паспортного документу, пред'явивши під час прикордонного контролю паспорт в який не вклеєна фотокартка при досягненні 25 -річного віку, через що не надає права на перетинання державного кордону, тобто вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 2041 КУпАП, через що і був затриманий.
ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи в його відсутність та до суду не з'явився у день визначений в протоколі, про відмову з'явлення до суду чітко при цьому зазначив, вину у спробі незаконно перетнути державний кордон України письмово визнав і пояснив що про те, що потрібно вклеїти у паспорт наступну вікову фотокартку, - забув. Вина ОСОБА_1 у спробі незаконно перетнути державний кордон України підтверджена дослідженими матеріалами справи, зокрема паспортом МЕ 224909 на його ім'я, в якому на стор. 3 відсутня вклеєна фотокартка, що відповідає віку порушника, матеріалами затримання та рапортом військовослужбовця прикордонної служби, письмовим поясненням порушника на зміст протоколу, з яких убачається, що він їхав з України по недійсному паспорту. Внутрішня сторінка задньої обкладинки книжечки паспорту громадянина України містить витяг з Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 02. 09. 1993 року, пункти 7 і 8 у ньому визначають як підставу недійсності паспорту громадянина України саме відсутність вікових фотокарток особи, вклеєних до книжечки паспорту уповноваженим державним органом. Уперше отримавши паспорт громадянина України у 2003 році ОСОБА_1 достеменно повинен був знати про термін його дії, але своїх громадських обов'язків громадянина України відповідно до викладеного не виконав, що свідчить про спростування зайнятої ним позиції, яка є такою, що спрямована на ухилення від відповідальності за те що, що ним фактично вчинене. Згідно ч. 1 ст. 9 та встановлених судом обставин вчинене ОСОБА_1 є інкримінованим йому правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 2041 КУпАП, отже він повинен нести відповідальність за вчинене.
При накладенні стягнення враховуються характер правопорушення, особа порушника, ступінь його вини і майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність. Пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 щире каяття, незначний віковий термін від отримання порушником вперше паспорту громадянина України до вчинення інкримінованого йому правопорушення, вчинення якого ним визнається та знайшло своє
підтвердження внаслідок цієї справи судом. З метою виховання особи та запобігання вчиненню нових правопорушень до нього належить застосувати стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, що достатньо для виправлення особи і попередження правопорушень.
Керуючись ст. ст. 22, 283, 284 КУпАП, суд -
постановив:
ОСОБА_1 (ідентифікаційний № не зазначено) визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 2041 КУпАП, через що накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1 700 грн. 00 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня
вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, з наданням квитанції до суду в указаний строк. У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної
виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 3 400 (три тисячі чотириста) гривень та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанову може бути оскаржено заінтересованими особами або опротестовано прокурором протягом 10 днів з дня її винесення до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд.
Суддя В. І. Шляхов