07 березня 2012 р. Справа № 60823/11/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Багрія В.М., Старунського Д.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові заяву управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області про поновлення строку на апеляційне оскарження постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 30.11.2010р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лановецькому районі Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов"язання перерахувати та виплатити пенсію,-
22.10.2010р. позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила поновити строк звернення до суду та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. В подальшому збільшила позовні вимоги та просить зобов»язати відповідача нараховувати та виплачувати за період з 01.01.2010р. по день винесення рішення.
Ухвалою від 19.11.2010р. позов в частині вимог за період з 09.07.2007р. по 21.04.2010р. включно - залишено без розгляду, відповідно до ст.99, 100 КАС України і вказана ухвала не оскаржена.
Постановою Лановецького районного суду Тернопільської області від 30.11.2010р. заявлений позов задоволено. Зобов'язано пенсійний орган провести перерахунок та виплату позивачу щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, за період з 22.04.2010р. по 30.11.2010р. в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з врахуванням виплачених сум. Постанова допущена до негайного виконання.
Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову по справі про відмову в позові.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовують тим, що відповідно до ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Окрім того, після прийняття Конституційним Судом України рішення №6-рп від 09.07.2007р. та №10-рп/2008 від 22.05.2008р. зміни до Законів України про Державний бюджет на відповідні роки не вносилися, законодавчим органом не приймалися акти на виконання вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати розміри спірного підвищення до пенсії.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітей війни, а тому має право на встановлене ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії.
Безспірно встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) мала право на отримання підвищення виплачуваної їй пенсії за віком.
Позивач перебуває на обліку у відповідача.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за 2010 рік, колегія суддів вважає, що такі підлягають задоволенню, так як Законом України "Про Державний бюджет на 2010 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2010 роки, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач у 2010 році, повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни".
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу в передбаченому ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" розмірі за вказаний період, колегія суддів не вбачає.
У зв'язку з тим, що функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду в Лановецькому районі Тернопільської області, а також виходячи з вимог п.15 Положення про Пенсійний фонду України, затв. постановою КМ України № 1261 від 24.10.2007р., відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України").
Доводи апелянта про неправильне застосування судом вимог ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" колегія суддів до уваги не приймає, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами лише цього Закону, чинним законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, тому слід застосовувати цей розмір.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до задоволення, при цьому належить зобов'язати відповідача провести нарахування і виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 22.04.2010р. по 30.11.2010р., із урахуванням вимог ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та проведених виплат за вказаний період.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплат пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Керуючись ст.ст.160, 195, 197, п.2 ч.1 ст.198, п.1 ст.201, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в Лановецькому районі Тернопільської області задоволити частково.
Постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 30.11.2010р. змінити.
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду в Лановецькому районі Тернопільської області провести нарахування і виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 22.04.2010р. по 30.11.2010р., із урахуванням вимог ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та проведених виплат за вказаний період.
Постанову суду допустити до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя М.П.Кушнерик
Судді В.М.Багрій
Д.М.Старунський