Справа: № 2а/2570/3991/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І.
Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.
Іменем України
"06" березня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
суддів:
при секретарі:
за участю:Федорової Г.Г.,
Беспалова О.О., Данилової М.В.,
Петриченко Ю.П.,
представника апелянта -ОСОБА_5,
представника відповідача -Грищенка О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Бродок»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року по справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «Бродок»до Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування за тимчасової втрати працездатності про скасування рішення, -
У липні 2011 року Фермерське господарство «Бродок»(далі - позивач) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування за тимчасової втрати працездатності (далі - відповідач), в якому просило скасувати рішення Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування за тимчасової втрати працездатності № 460 від 20.06.2011 року.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року в задоволенні адміністративного позову Фермерського господарства «Бродок»відмовлено.
Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 561879, Фермерське господарство «Бродок»є юридичною особою, зареєстрованою Варвинською районною державною адміністрацією Чернігівської області 03.03.2006 року (а.с. 9).
03 червня 2011 року головним спеціалістом контрольно-ревізійного відділу виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було проведено планову перевірку Фермерського господарства «Бродок»з питань правильності нарахування, обліку та використання страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.09.2009 року по 31.03.2011 року.
В ході перевірки було встановлено порушення вимог ст. ст. 4, 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», а саме, призначення та виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності та користування ОСОБА_5 соціальною послугою у вигляді санаторно-курортного лікування.
За результатами проведеної перевірки виконавчою дирекцією Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було складено акт від 03.06.2011 року № 274, на підставі якого заступником директора виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було прийнято рішення № 460 про повернення до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхових коштів в розмірі 3 473,65 грн. та застосовано до Фермерського господарства «Бродок»штраф у розмірі 1 736,83 грн.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.
Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ (далі -Закон № 2240-ІІІ).
Відповідно до ст. 1 Закону № 2240-ІІІ, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону № 2240-ІІІ, право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Застрахована особа - найманий працівник, а у випадках, передбачених цим Законом, також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (п. 2 ст. 2 Закону № 2240-ІІІ).
Відповідно до ст. 47 Закону № 2240-ІІІ, для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про фермерське господарство»від 19.06.2003 року № 973-IV, членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).
Таким чином, дохід членів фермерського господарства не є базою для нарахування та утримання страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, як це встановлено для найманих працівників.
Згідно частин 1, 2 ст. 27 Закону № 973-IV, трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів. У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом).
Трудові відносини членів фермерського господарства регулюються Статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), - законодавством України про працю.
З особами, залученими до роботи у фермерському господарстві, укладається трудовий договір (контракт) у письмовій формі, в якому визначаються строк договору, умови праці і відпочинку (тривалість робочого дня, вихідні дні, щорічна оплачувана відпустка, форми оплати праці та її розміри, харчування тощо) (ч. 3 ст. 27 Закону № 973-IV).
Таким чином, трудовий договір (контракт) укладається з особами, які залучаються до роботи в фермерському господарстві та які не є членами такого фермерського господарства.
Отже, фермерське господарство, як юридична особа є страхувальником (роботодавцем) для фізичних осіб, які працюють у ньому на умовах трудового договору (контракту) і зобов'язано нараховувати на суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників внески на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та сплачувати їх у встановлені строки та в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 2240-ІІІ, загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, підлягають:
1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах;
2) члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу зборів засновників № 1 від 16.11.2005 року та Статуту Фермерського господарства «Бродок», ОСОБА_5 є одним з співзасновників та Головою господарства, відповідно отримує дохід від його діяльності, а не заробітну плату, а тому на нього не поширюється законодавство про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Облік страхувальників здійснюється відповідно до Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 року № 16 (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 7.3 Інструкції, страхувальники щоквартально складають у двох примірниках наростаючим підсумком з початку року звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП із зазначенням у ньому сум, нарахованих і сплачених страхових внесків та інших надходжень, а також сум, витрачених на виплату допомоги та здійснення інших заходів, фінансування яких проводиться за рахунок коштів Фонду.
Що стосується взяття на облік членів фермерського господарства, то воно здійснюється згідно із Порядком страхування осіб на добровільних засадах за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 02.06.2005 року № 62.
Відповідно до спільного листа Міністерства праці та соціальної політики України та Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю від 14.12.2007 року № 013-1866-03, вказані особи згідно з п. 2 ст. 5 Закону № 2240-ІІІ беруть участь у страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на добровільних засадах і на підставі ч. 3 ст. 6 цього Закону мають право на матеріальне забезпечення та страхові послуги відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду, відповідно до діючого законодавства.
Враховуючи вищевикладене, члени фермерських господарств мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до Закону № 2240-ІІІ за умови сплати страхових внесків до Фонду, обрахованих відповідно до чинного законодавства для осіб, які застраховані на добровільних засадах. При цьому, якщо голова фермерського господарства не відноситься до членів фермерського господарства і працює у ньому на умовах трудового договору, то він зобов'язаний відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 2240-ІІІ сплачувати страхові внески із заробітної плати відповідно до ст. 1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування»від 11.01.2001 року № 2213-ІІІ.
Апелянтом, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції доказів того, що він зареєстрований в органах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на добровільних засадах, перебуває на обліку та сплачує до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхові внески надано не було, а тому, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Бродок»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року -залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Федорова Г. Г.
Судді: Беспалов О.О. Данилова М. В.
Повний текст ухвали складено та підписано -12.03.12р.