Справа: № 2а/2570/3826/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Д'яков В.І.
Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.
Іменем України
"06" березня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
суддів:
при секретарі: Федорової Г.Г.,
Беспалова О.О., Данилової М.В.,
Петриченко Ю.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 року по справі за адміністративним позовом Управління праці та соціального Чернігівського окружного адміністративного суду захисту населення Прилуцької міської ради до Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови, -
У липні 2011 року Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради (далі - позивач) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління юстиції у Чернігівській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправними дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про накладення штрафу на Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради у розмірі 1 360,00 грн. та скасування постанови про накладення штрафу від 06.07.2011 року.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 року в задоволенні адміністративного позову Управління праці та соціального Чернігівського окружного адміністративного суду захисту населення Прилуцької міської ради відмовлено.
Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16.04.2011 року, позов ОСОБА_5 до Управління соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області задоволено.
Зобов'язано Управління соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_5 одноразову грошову допомогу на оздоровлення за 2010 рік в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, визначеної ст. 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», з вирахуванням виплаченої допомоги (а.с. 8).
На підставі виконавчого листа № 2-а-4422/11, виданого Прилуцьким міськрайонним судом 29.04.2011 року, головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Петренко С.В. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного судового рішення від 18.05.2011 року.
Для добровільного виконання виконавчого документу Управлінню соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області було встановлено строк до 25.05.2011 року (а.с. 24).
За невиконання позивачем постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16.04.2011 року по справі № 2-а-4422/11, головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області, в порядку ст. ст. 5, 89 Закону України «Про виконавче провадження»було винесено постанову від 17.06.2011 року про накладення на Управління соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області штрафу в розмірі 680,00 грн. (а.с. 21).
За повторне невиконання позивачем постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16.04.2011 року по справі № 2-а-4422/11, головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області, в порядку ст. ст. 11, 89 Закону України «Про виконавче провадження»було винесено постанову від 17.06.2011 року про накладення на Управління соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області штрафу в розмірі 1 360,00 грн. (а.с. 20).
Не погоджуючись з постановою відповідача про накладення штрафу в розмірі 1 360,00 грн., позивач звернувся з позовом до суду про її скасування.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 року № 606-XIV (далі по тексту ухвали - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі -Закон № 606-XIV).
Під виконавчим провадженням, в контексті ст. 1 Закону № 606-XIV розуміють сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 11 Закону № 606-XIV, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим законом неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом;
Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 25 Закону № 606-XIV, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Згідно ст. 89 Закону № 606-XIV, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
З матеріалів справи вбачається, що 18.05.2011 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2-а-4422/11, виданого 29.04.2011 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області.
10 червня 2011 року, позивач листом за № 08-44/3945 звернувся до Підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області, в якому повідомив, що Управлінням проведено перерахунок ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, визначеної ст. 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»з урахуванням виплаченої допомоги, розмір якої складає 3 598,00 грн., однак виплатити вказані кошти немає можливості в зв'язку з відсутністю бюджетних коштів.
17 червня 2011 року, головним державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області за невиконання позивачем постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16.04.2011 року по справі № 2-а-4422/11 було винесено постанову про накладення на Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради штрафу в розмірі 680,00 грн.
За повторне невиконання позивачем постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16.04.2011 року по справі № 2-а-4422/11, головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області, в порядку ст. ст. 11, 89 Закону України «Про виконавче провадження»було винесено постанову від 17.06.2011 року про накладення на Управління соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області штрафу в розмірі 1 360,00 грн.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради суд першої інстанції виходив з того, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»від 23.02.2006 року № 3477-IV (далі -Закон № 3477-IV), суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Положення ст. 2 Закону № 3477-IV у взаємозв'язку зі ст. 46 Конвенції встановлюють, що рішення Суду є обов'язковим для виконання Україною.
Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України»зазначив, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Крім цього, позивачем не було надано доказів того, що Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради зверталося до вищестоящих органів розпорядників бюджетних коштів з листами про надання додаткового фінансування з метою виконання судових рішень, у тому числі коштів на постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16.04.2011 року.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16.04.2011 до задоволення не підлягають.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 року не вбачається.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 року -залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Федорова Г. Г.
Судді: Беспалов О.О. Данилова М. В.