Справа: №2а-11278/11/2670 Головуючий у 1- й інстанції Огурцов О.П.
Суддя - доповідач: Федорова Г. Г.
Іменем України
"06" березня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
суддів:
при секретарі: Федорової Г.Г.,
Беспалова О.О., Данилової М.В.,
Петриченко Ю.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 серпня 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Генерального прокурора України, за участю третьої особи: Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованої злочинністю і корупцією про зобов'язання вчинити дії, -
У серпні 2011 року ОСОБА_6 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Генерального прокурора України (далі - відповідач), за участю третьої особи: Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованої злочинністю і корупцією, в якому просив постановити судове рішення, яки зобов'язати відновити пряму норму Конституції України -«... Держава відповідає перед людиною за свою діяльність», зобов'язати Генерального прокурора України виконати Конституцію України та дану ним присягу, провести розслідування обґрунтованості витрачання, у той час коли в лікарнях вмирають діти від недоліку грошей на ліки: 85 000 000,00 грн. з бюджету для інформації про Україну іноземцям; 4 000 000,00 грн. на 90 секундний ролик до Євро-2012; виплати 100 000,00 дол. США Міністерством іноземних справ України з бюджету приватній фірмі за розробку неприйнятих символів до Євро-2012.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 серпня 2011 року відмовлено у відкритті провадження.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та постановити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду першої інстанції -скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту позовної заяви не вбачається, яке саме рішення, дія чи бездіяльність Генерального прокурора України оскаржуються позивачем.
Судова колегія не погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень»означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. 3 КАС України). Таким чином, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, відповідно прийнятих чи вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що позивач в своєму позові просить зобов'язати відповідача як суб'єкта владних повноважень поновити пряму норму ст. 3 Конституції України та провести розслідування обґрунтованості витрачання коштів.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про прокуратуру»від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ (далі -Закон № 1789-ХІІ), Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами здійснюється прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами.
Діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань:
1) закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної системи, прав національних груп і територіальних утворень;
2) гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина;
3) основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад, органів самоорганізації населення (ст. 4 Закону № 1789-ХІІ).
Враховуючи те, що предметом спору по даній справі є спонукання до вчинення суб'єктом владних повноважень дій, що належать до його виключної компетенції, колегія суддів приходить до висновку що даний спір є публічно-правовим, оскільки стосується захисту прав, свобод та інтересів позивача від порушень збоку суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Беручи до уваги положення п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, суб'єктний склад учасників спірних правовідносин, відсутність встановленого до спірних правовідносин іншого порядку судового провадження та гарантоване позивачеві право на оскарження до суду рішення органу місцевого самоврядування , колегія суддів вважає, що зазначений спір є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Крім цього, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції приходячи до висновку що зі змісту позовної заяви не вбачається, яке саме рішення, дія чи бездіяльність Генерального прокурора України оскаржуються, він повинен був своєю ухвалою залишити адміністративний позов ОСОБА_6 без руху з наданням строку для усунення зазначеного недоліку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали з постановленням нової ухвали про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 серпня 2011 року -задовольнити частково.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 серпня 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Генерального прокурора України, за участю третьої особи: Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованої злочинністю і корупцією про зобов'язання вчинити дії -скасувати та постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя Федорова Г. Г.
Судді: Беспалов О.О. Данилова М. В.