Ухвала від 06.03.2012 по справі 2-а-691/11/2516

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-691/11/2516 Головуючий у 1-й інстанції: Киреєв О.В.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

УХВАЛА

Іменем України

"06" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнов А.М., Грибан І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження відповідно до ст. ст. 41, 197 КАС України в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області на постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 31 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату соціальної допомоги «Дітям війни», -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити державну соціальну допомогу як дитині війни відповідно до положень ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за 2009 рік, з 01 січня по 16 липня 2010 року.

Постановою Носівського районного суду Чернігівської області від 31 березня 2011 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду - скасувати, дані позовні вимоги -залишити без розгляду.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.198 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду та залишає позовні заяву без розгляду з підстав, передбачених ст.100 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Позивач відноситься до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється ЗУ «Про державний бюджет України»на відповідний рік.

ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01 січня 2010 року -695,00 грн., з 01 квітня 2010 року -706,00 грн., з 01 липня 2010 року -709,00 грн.

На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим вона звернулась до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Частиною 2 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Про порушення свого права на отримання допомоги дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 16 липня 2010 року, позивач мала дізнатися відповідно в 2007- 2009 роках та січні - вересні 2010 року. Однак з позовною заявою позивач звернулась тільки 17 березня 2011 року, тобто з пропуском строку, встановленого ст.99 КАС України.

Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення позивачу строку, про що постановляється ухвала. Позивач не просить поновити пропущений ним строк звернення до суду та не наводить доказів поважності причин його пропуску.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність задоволення позовних вимог чим порушив норми процесуального права. Оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню, а дані позовні вимоги залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 41, 99, 100, 197, 183-2, 198, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області -задовольнити частково.

Постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 31 березня 2011 року скасувати, позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області про визнання протиправними дії та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити державну соціальну допомогу як дитині війни відповідно до положень ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за 2009 рік, з 01 січня по 16 липня 2010 року -залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М. Грибан І.О.

Попередній документ
22315319
Наступний документ
22315321
Інформація про рішення:
№ рішення: 22315320
№ справи: 2-а-691/11/2516
Дата рішення: 06.03.2012
Дата публікації: 04.04.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: