Справа: № 2-а-1571/10 Головуючий у 1-й інстанції: Охрімчук І.Г.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
"22" лютого 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 06 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій незаконними, зобов'язання провести перерахунок та виплати недоотриманої пенсії по інвалідності, стягнення допомоги і доплати до пенсії, як особі яка проживає на території радіоактивного забруднення,-
встановив:
01 вересня 2010 року позивач звернувся до Олевського районного суду Житомирської області з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо не нарахування і несплати пенсії у повному розмірі, та зобов'язання зробити перерахунок пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” за період з 01 серпня 2007 року по 01 серпня 2010 року, а також виплат згідно ст.ст.37,39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, за період з 01 серпня 2007 року по 01 серпня 2010 року.
Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 06 жовтня 2010 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій незаконними, зобов'язання провести перерахунок та виплати недоотриманої пенсії по інвалідності, стягнення допомоги і доплати до пенсії, як особі яка проживає на території радіоактивного забруднення задоволено частково, а саме: визнано дії Управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі Житомирської області щодо не доплаченої пенсії по інвалідності протиправними; стягнуто з Управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі Житомирської області на користь позивача 40727,20 грн. невиплаченої пенсії по інвалідності за період з 01 лютого 2010 року по 01 серпня 2010 року; стягнуто з Управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі Житомирської області на користь позивача 10493,00 грн. доплати до пенсії як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення за період з 01 лютого 2010 року по 01 серпня 2010 року; зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі Житомирської області виплачувати позивачу пенсію відповідно до ст.ст.50,54,67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01 серпня 2010 року; визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області неправомірними; стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на користь позивача 2098,60 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення за період з 01 лютого 2010 року по 01 серпня 2010 року. В решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нову, якою відмовити в позові.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду і прийняти нову постанову.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що на користь позивача необхідно здійснити перерахунок та виплату відповідно до ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Олевському районі Житомирської області, визнаний інвалідом 1 групи захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС, віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується довідкою МСЕК серії МСЕ- №054015 та посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Житомирською облдержадміністрацією 23 лютого 2004 року, проживає в с. Жубровичі, яке відновиться до зони гарантованого добровільного відселення.
У відповідності до ст. 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
За змістом ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам I групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 100 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 1 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 10 мінімальних пенсій за віком.
Всупереч ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України №654 від 16 липня 2008 року та № 530 від 28 травня 2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
Згідно з положеннями ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Зі змісту ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про обгрунтованість висновків суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок пенсії та додаткової пенсії в розмірі, передбаченому ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата, яка становить у зоні гарантованого добровільного відселення -дві мінімальні заробітні плати.
Відповідно до статті 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 відсотків від мінімальної заробітної плати.
Всупереч ст. ст. 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу проводились відповідні виплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України N 836 від 26 липня 1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Враховуючи положення ст. ст. ст. 21, 105, 162 КАС України, суд першої інстанції встановивши, що відповідач порушив норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, має визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а тому вимоги про стягнення невиплачених коштів не підлягають задоволенню, оскільки суд не є органом, який має повноваження щодо нарахування та встановлення розміру доплати.
Суд першої інстанції дійшов необгрунтованого висновку в частині зобов'язання відповідача виплачувати основну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в подальшому, оскільки встановлення обов'язків на майбутнє, без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце в подальшому, та без наявності спірних правовідносин є передчасним і безпідставним.
В силу ст.ст. 99,100 КАС України позовні вимоги за період з 01 серпня 2007 року по 28 лютого 2010 року підлягають залишенню без розгляду, враховуючи, що позивач звернувся з позовом 01 вересня 2010 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Олевського районного суду Житомирської області від 06 жовтня 2010 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-
постановив:
Апеляційні скарги Управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області -задовольнити частково.
Постанову Олевського районного суду Житомирської області від 06 жовтня 2010 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій незаконними, зобов'язання провести перерахунок та виплати недоотриманої пенсії по інвалідності, стягнення допомоги і доплати до пенсії, як особі яка проживає на території радіоактивного забруднення задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо виплати ОСОБА_2 державної та додаткової пенсії, підвищення до пенсії та доплати за проживання на території радіоактивного забруднення не у відповідності із ст.ст. 50, 54, 39, 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" -протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі Житомирської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_2 відповідно до ст.ст. 50,54,39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" державної пенсії з розрахунку 10 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з розрахунку 100 % мінімальної пенсії за віком, підвищення до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 01 березня 2010 року по 01 серпня 2010 року, з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 доплати за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі 40% від мінімальної заробітної плати за період з 01 березня 2010 року по 01 серпня 2010 року, з урахуванням виплаченого.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій незаконними, зобов'язання провести перерахунок та виплати недоотриманої пенсії по інвалідності, стягнення допомоги і доплати до пенсії, як особі яка проживає на території радіоактивного забруднення за період з 01 серпня 2007 року по 28 лютого 2010 року залишити без розгляду.
В іншій частині в позові відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Грищенко Т.М.
Лічевецький І.О.