Справа №2 -131/12
12.03.2012 Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді Васяновича В.М.
при секретарі Воскобойник Н.І., з участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глухів справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 - про стягнення моральної шкоди, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_4 8000 грн. моральної шкоди відмовити за їх необгрунтованістю. На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Сумської області через Глухівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя
Справа №2 -131/12
12.03.2012 Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді Васяновича В.М.
при секретарі Воскобойник Н.І., з участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника позивачів ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глухів справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 - про стягнення моральної шкоди, -
Позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що на праві спільної власності вони є власниками житлового будинку №67 на вул. Інститутська в м. Глухів, і в 2006 році вони дозволили тимчасово поселитися у другій половині цього будинку відповідно їх сину і брату ОСОБА_6 та його дружині ОСОБА_4 Також свої вимоги мотивують тим, що ОСОБА_6 зареєструвався у цьому будинку, а відповідач ОСОБА_4 -ні, й через деякий час без їх згоди поселила там свою матір ОСОБА_7 та племінника ОСОБА_8 Крім того, позивачі посилаються на те, що з 2007 року між ними та ОСОБА_4 та її родичами склалися неприязні відносини. Позов мотивовано й тим, що 25 грудня 2010 року ОСОБА_6 помер, але відповідачка та її родичі продовжили проживати у займаному приміщенні, і на їх пропозицію звільнити його вона категорично відмовилася. Тому 21.04.2011 р. вони звернулися до суду із позовом про захист прва власності, а 05.12.2011 р. їх позов було задоволено, але відповідачка добровільно не звільнила приміщення й лише після втручання державної виконавчої служби 05.01.2012 р. вона була примусово виселена з їх житла. Також позивачі обґрунтовують свої вимоги тим, що протиправна поведінка відповідачки завдала їм моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, пов'язаних з неможливістю тривалий час створити належні умови для життя їх онуки і доньки ОСОБА_9, незручностями, наявністю перешкод використання будинку у повному обсязі, сарая, літньої кухні та присадибної ділянки, а також, що змушені були звертатися до правоохоронних органів з приводу дій відповідачки та її родичів, пов'язаних з незаконним заволодінням майном, яке їм не належало. До того ж, у порушення санітарних норм відповідачкою було переобладнано погріб у вигрібну яму погріб, що що призвело до пошкодження фундаменту літньої кухні, без їх згоди розвалено сарай, самовільно перебудовано веранду, зроблено пере-планування внутрішніх кімнат будинку. Оскільки відповідачка ставилася до них вкрай вороже, постійно погрожувала їм, провокувала сварки, скандали, що створювало атмосферу тривоги хвилювання, що вкрай негативно позначилося на їх здоров'ї, то позивачі просять стягнути з ОСОБА_4 8000 грн. заподіяної моральної шкоди. В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги, пославшись на обставини, викладені у позовній заяві. Також ОСОБА_2 суду пояснила, що ще за життя брата ОСОБА_6 було переобладнано погріб у вигрібну яму, розвалено сарай, перебудовано веранду та зроблено перепланування внутрішніх кімнат будинку. Позивач ОСОБА_1 також підтримала позов у повному обсязі та надала суду пояснення, аналогічні поясненням ОСОБА_2 Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що з липня 2004 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_6, а 10.08.2006 р. зареєструвала з ним шлюб і за пропозицією його матері ОСОБА_1 і сестри ОСОБА_2 стали проживати у 1/2 частині їх будинку на вул. вул. Інститутська, 67, почали проводити там капітальний ремонт, а у 2008 році ці її чоловік ОСОБА_6 запропонував переїхати до них її матері ОСОБА_10, яка стала з ними проживати у цьому будинку з 22.05.2008 р. Заперечуючи проти позову, ОСОБА_4 посилається також на те, що 25.12.2010 р. її чоловік помер й у квітні 2011 року позивачі звернулися з позовом про виселення її та матері зі спірного житлового приміщення, а 05 грудня 2011 року було винесено рішення про їх примусове виселення. Це рішення вона виконала добровільно і виселилася 05.01.2012 р., тобто, у строк, вказаний у постанові державного виконавця (до 06.01.2012 р.), тому з цього приводу вона не завдавала позивачам ніяких моральних страждань. Також вважає необґрунтованими звинувачення в переобладнанні погребу у вигрібну яму, знесенні сараю, перебудові веранди та переплануванні житлових приміщень у тій частині будинку, яка була передана їм з чоловіком, бо ці питання вирішувалися її чоловіком за згодою з позивачами, тому просить відмовити у задоволенні позову за його необґрунтованістю. Допитаний в суді свідок ОСОБА_9 показав, що позивач ОСОБА_1 є його матір'ю, а ОСОБА_2 -сестрою. Також свідок суду показав, що дійсно після смерті його брата ОСОБА_6 дружина останнього ОСОБА_4 відмовилася добровільно виселитися з належного матері та сестрі будинку, і це негативно вплинуло на їх стан здоров'я, призвело до душевних страждань, так як вони не могли користуватися належним їм будинком. Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, думку їх пред-ставників, показання свідка ОСОБА_9, суд приходить до висновку, що в задовленні позову необхідно відмовити з наступних підстав:
Так, в суді встановлено, що позивачам ОСОБА_1 і ОСОБА_2 належить на праві власності 1/2 частина жилого будинку №67 на вул. Інститутська в м. Глухів. Судом також установлено, і цього не заперечують сторони, що з дозволу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вказаному будинку з 2006 року став проживати відповідно їх син і брат ОСОБА_6 з дружиною ОСОБА_4 Згідно рішення Глухівського міськрайонного суду від 05 грудня 2011 року, яке набрало законної сили 16.12.2011 р., ОСОБА_4 і її матір ОСОБА_7 примусово виселено з будинку, розташованого на вул. Інституська, 67/2, в м. Глухів, без надання іншого житла. Згідно ч.3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування заподіяної йому в тому числі й моральної шкоди. З постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Глухівського міськрайонного управління юстиції від 22.12.2011 р. вбачається, що ним відкрито провадження з виконання виконавчого листа, виданого 05.12.2011 р. Глухівським міськрайонним судом про примусове виселення ОСОБА_4, і останній запропоновано добровільно його виконати, а саме, виселитися з квартири №2 на вул. Інститутська, 67, в м. Глухів до 06.01.2012 р. А з акту державного виконавця від 05 січня 2012 року вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виселилися з будинку по вул. Інституська, 67/2, і претензій у сторін не має. Дані обставини позивачками у судовому засіданні також не заперечувалися. Крім того, позивачами не заперечувалися й ті обставини, що переобладнання погребу у вигрібну яму, знесення сараю, перебудова веранди та перепланування житлових приміщень у тій частині будинку, де проживала відповідачка з чоловіком ОСОБА_6, який помер 25.12.2010 р., відбулося ще за його життя. Оскільки відповідач ОСОБА_4 проживала у належному ОСОБА_1 і ОСОБА_2 будинку, розташованому на вул. Інституська, 67/2, в м. Глухів, з їх дозволу, і на підставі рішення суду добровільно виселилася з вищевказаного будинку, то суд вважає, що вона не заподіяла їм моральної шкоди. Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Разом з тим, сам факт існування між сторонами неприязних стосунків із-за існуючого спору з приводу користування відповідачкою вищевказаним будинком не є доказом заподіяння нею моральної шкоди позивачкам. Також суд вважає безпідставним посилання позивачок на те, що вони зазнали душевних страждань у зв'язку з протиправною поведінкою відповідачки, оскільки та добровільно виселилася з будинку у зазначений у постанові державного виконавця строк для добровільного виконання судового рішення про її примусове виселення, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити за його необґрунтованістю. На підставі ст.ст. 23, 386 ЦК України, та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212 -215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_4 8000 грн. моральної шкоди відмовити за їх необгрунтованістю. На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Сумської області через Глухівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя