Рішення від 15.03.2012 по справі 2608/1333/12

ун. № 2608/1333/12

пр. № 2/2608/2624/12

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2012 року

Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого Морозова М.О.

при секретарі Олешко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа: Відділ державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису, вчиненого 13.10.2009 р. за р-м №9367, Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3

При цьому, посилається на те, що 9.11.2006 р. між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк»був підписаний кредитний договір №СNL-007/715/2006 строком до 9.11.2016 р., 9.11.2006 р. між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк»був укладений договір наступної іпотеки №РСL-007/715/2006, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за р-м №6422. Основним зобов'язанням до вказаного договору іпотеки було зобов'язання іпотекодавця за кредитним договором, який укладений з іпотекодержателем. Позивач дізналась, що 6.04.2010 р. ВДВС Святошинського РУЮ в м. Києві було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса від 13.10.2009 р. Виконавчий напис вчинений з порушенням норм закону, а тому є таким, що не підлягає виконанню. Оспорюваний виконавчий напис приватний нотаріус не мав права вчиняти, т.я. згідно п.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 3.03.2004 р. №20/5, із змінами, затвердженими наказом Міністерства юстиції від 15.06.2009 р. №1062/5, зареєстровані Міністерством юстиції від 16.06.2009 р. за №518/16534, передбачено, що виконавчий напис на іпотечному договорі вчиняється у разі закінчення строку основного зобов'язання на іпотечному договорі. Вищевказані зміни до п.283 Інструкції діяли до 4.12.2009 р., до дати опублікування в журналі «Офіційний вісник України»№91 від 4.12.2009 р., де пункт 283 Інструкції був викладений в новій редакції згідно наказу Міністерства юстиції від 16.11.2009 р. №2152/5, зареєстрованого міністерством юстиції від 17.11.2009 р. за №1084/17100. Однак виконавчий напис був вчинений 13.10.2009 р. в той час, коли діяв пункт 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, із змінами, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 15.06.2009 р. №1062/5, зареєстровані Міністерством юстиції від 16.06.2009 р. за №518/16534, та коли не закінчились строки основного зобов'язання - кредитного договору від 9.11.2006 р. і договору наступної іпотеки від 9.11.2006 р. Договір іпотеки діє до моменту виконання основного зобов'язання за кредитним договором, згідно п. 9.1 договору наступної іпотеки, а кредитний договір діє строком до 9.11.2016 р., згідно п.2 ч.1 кредитного договору.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача ПАТ «ОТП Банк»позов не визнала, пояснивши, що у зв'язку з тим, що позичальник порушив умови кредитного договору щодо неповернення кредиту та відсотків, банк вимушений був звернутися до нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки, що приватний нотаріус і здійснила відповідно до ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат». При цьому, банком була направлена вимога позивачу по справі 11.06.2009 р. згідно ст. 35 Закону України «Про іпотеку». Дії банку та приватного нотаріуса відповідають вимогам діючого законодавства України, а саме ст. ст. 18, 589 ЦК України, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», які не містять заборони на вчинення виконавчих написів в разі якщо не сплив строк виконання основного зобов'язання та строку іпотечного договору, а ст.ст. 12, 33 Закону України «Про іпотеку»дозволяють право іпотекодержателю вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки і іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення а предмет іпотеки. Вказані закони мають провий пріоритет перед Інструкцією «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»і надає право вчиняти виконавчі написи до спливу строку та дії кредитного та іпотечного договорів.

Відповідач Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 подала письмові заперечення на позов і просить слухати справу без її участі, тому суд, враховуючи думку представників сторін, матеріали та обставини справи, вважає за можливе вирішити спір без її участі.

Третя особа належним чином про час, місце слухання справи повідомлялась, її представник повторно в судове засідання не з'явився, тому суд, враховуючи думку представників сторін, матеріали та обставини справи, вважає за можливе вирішити спір без участі представника третьої особи.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що 9.11.2006 р. між ОСОБА_1 і АКБ «Райффайзен України», правонаступником якого ПАТ «ОТП Банк», був укладений кредитний договір №СNL-007/715/2006 строком дії до 9.11.2016 р., згідно якого ОСОБА_1 банк надав кредитні кошти в розмірі 64000 доларів США зі сплатою 5, 49 відсотків річних. В якості забезпечення повного і своєчасного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором 9.11.2006 р. був укладений між вказаними особами договір наступної іпотеки №РСL-007/715/2006, предметом якого є нерухоме майно у вигляді квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності. ОСОБА_1 не повернула видані по кредитному договору гроші у вигляді кредиту та відсотків і 13.10.2009 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за зверненням ПАТ «ОТП Банк»було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно у вигляді квартири, який було посвідчено нею за р-м №9367. 6.04.2010 р. старшим державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження (а.с.4-11, 14, 15).

Суд вважає безпідставними вимоги, викладені в позові про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ст.12 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 589, 590 ЦК України у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як передбачено умовами договору наступної іпотеки від 9.11.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення здійснюється на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса. Право визначення підстави та способу звернення стягнення належить іпотекодержателю.

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат»нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 3.03.2004 р. №20/5, виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним віл іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Всі документи, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, були надані стягувачем ПАТ «ОТП Банк»(досудова вимога боржнику з повідомленням про вручення, розрахунок заборгованості та оригінал нотаріально засвідченого договору іпотеки та копія кредитного договору) приватному нотаріусу ОСОБА_3, після чого останньою була дотримана процедура вчинення виконавчого напису.

Згідно ст.33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Розмір боргу не впливає на звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису і важливим є лише факт заборгованості.

Суд оцінює критично твердження позивача про те, що не настав кінцевий строк дії кредитного договору, бо ОСОБА_1 прострочила виконання зобов'язання за вказаним договором щодо чергових платежів у вигляді кредиту та відсотків, встановлених цим договором.

Як передбачено п. 289 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 3.03.2004 р. №20/5, із змінами від 15.06.2009 р. №1062/5, в редакції на дату вчинення виконавчого напису-13.10.2009 р., виконавчий напис на іпотечному договорі вчиняється у разі закінчення строку основного зобов'язання та іпотечного договору. Вищевказані зміни до п. 283 Інструкції діяли до 4.12.2009 р., до дати опублікування в журналі «Офіційний вісник України»№91 від 4.12.2009 р., де пункт 283 Інструкції був викладений в новій редакції згідно наказу міністерства юстиції України від 16.11.2009 р. №2152/5, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 17.11.2009 р. за №1084/17100, а саме: «виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за мови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання».

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Отже, у разі несплати будь-якого платежу за кредитним договором позикодавець має право вимагати сплати всієї суми кредиту, чим ПАТ «ОТП Банк»і скористалось.

Суд враховує, що на момент вчинення оскаржуваного напису Закон України «Про нотаріат», Закон України «Про іпотеку»не містили обмежень, на які посилається подавач позову щодо строку дії кредитного договору та договору іпотеки.

Згідно ст. 50 Закону України «Про нотаріат»нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Згідно ст. 34 Закону України «Про нотаріат»нотаріуси вчиняють, зокрема, такі нотаріальні дії, як вчиняють виконавчі написи.

Як роз'яснено в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 січня 1992 р. №2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при безпідставності вимог, зазначених у виконавчому напису, суд скасовує виконавчий напис і відмовляє у їх задоволенні, а у разі часткової їх обґрунтованості-постановляє рішення про скасування виконавчого напису і стягнення з боржника на користь кредитора дійсної суми боргу. У цих випадах справа розглядається в позовному провадженні, позивачем в якому є кредитор, а відповідачем-боржник.

Враховуючи вищевикладене, Закон України «Про нотаріат»та Закон України «Про іпотеку»мають правовий пріоритет (вищу юридичну силу) перед Інструкцією «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»і вказані закони надавали право приватному нотаріусу вчинити виконавчий напис до спливу строку дії кредитного та іпотечного договорів, і тому суд погоджується з діями приватного нотаріуса, та керується при вирішенні спору в цьому питанні п.4 ст. 8 ЦПК України.

З огляду на вищевказане, законних підстав для задоволення позовних вимог не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 42, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 12, 33, 35 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 18, 589, 590, 1050 ЦК України, ст.ст. 8, 10, 60, 110, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа: Відділ державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя

Попередній документ
22314833
Наступний документ
22314835
Інформація про рішення:
№ рішення: 22314834
№ справи: 2608/1333/12
Дата рішення: 15.03.2012
Дата публікації: 05.04.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Святошинський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження