Справа: № 2а-3300/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Федотов І.В.
Іменем України
"01" березня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Федотова І.В.,
суддів -Бабенка К.А. та Мельничука В.П.,
при секретарі Конюшенко Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства фірми «Укргазбуд»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Акціонерного товариства фірми «Укргазбуд»про стягнення заборгованості у розмірі 23934,12 грн., -
Виконавча дирекція Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Акціонерного товариства фірми «Укргазбуд»(далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 23934,12 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2011 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена із порушенням норм процесуального та матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивачем нараховані фінансові (штрафні) санкції всупереч діючому законодавству, оскільки провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства фірми «Укргазбуд» не було припинено та триває мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Окрім цього зазначає, що за змістом абз. 2 ч. 4 ст. 12 Закону боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня, штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, та не застосовують інші санкції, а відтак вимоги про стягнення з нього суми штрафних санкцій є безпідставною.
Заслухавши суддю-доповідача, сторони які прибули в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та як свідчать матеріали справи, Голосіївською міжрайонною виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з 14 по 17 вересня 2009 року проведена документальна ревізія Акціонерного товариства фірми «Укргазбуд»по коштах ФСС з ТВП за період з 1 січня 2007 року по 31 липня 2009 року. За результатами проведеної перевірки складено акт ревізії по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Акціонерного товариства фірми «Укргазбуд»№ 1009 від 17 вересня 2009 року, яким встановлено, що позивачем порушено ч. 1, 2 ст. 23, п. 2 ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням». На підставі вказаного акту виконавчою дирекцією Київського дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийнято рішення № 169 від 29 вересня 2009 року про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яким донараховано до бюджету Фонду пеню у розмірі 1228 грн. та за несвоєчасність сплати страхових внесків в сумі 45412,24 грн. накладено штраф у розмірі 50 %, який складає 22706,12 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, (далі -Закон № 2240-ІІІ) страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам, здійснюючи перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.
У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальник, згідно ч. 1 ст. 30 Закону, сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. При цьому за несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальника було взято на облік. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.
Таким чином, у зв'язку із встановленим порушенням несвоєчасної сплати позивачем страхових внесків позивачем відповідно до вищевказаних вимог законодавства застосовано до позивача штраф та пеню.
Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання скаржника на те, що оскільки ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.12.2008 року №49/18-б року було порушено справу про банкрутство відносно відповідача, то відповідно до ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»борг заявлений позивачем є конкурсною заборгованістю, а тому є погашеним і не підлягає стягненню.
В даному випадку провадження у справі про банкрутство відповідача було порушено у грудні 2008 року, в той час як позов заявлено щодо стягнення заборгованості що виникла після порушення справи про банкрутство.
Отже, позивач в даному випадку не є конкурсним кредитором в розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Дія ж мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.
Крім того, відповідно до п.6 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства фірми «Укргазбуд»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Федотов І.В.
Судді: Бабенко К.А Мельничук В.П.
Повний текст ухвали виготовлено 02.03.2012р.