Справа: № 2а-192/11 Головуючий у 1-й інстанції: Казидуб О.Г.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
"22" лютого 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про визнання відмови відповідача протиправною, стягнення підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов'язання відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,-
встановив:
15 листопада 2010 року позивач звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про зобов'язання здійснити перерахунок державної соціальної допомоги ,як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком за 2009 -2010 роки.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 лютого 2011 року залишено без розгляду адміністративний позов позивача до Управління Пенсійного Фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни в частині позовних вимог про визнання відмови протиправною, зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 2009 року по 14 травня 2010 року.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 лютого 2011 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси задоволено частково, а саме: визнано відмову Управління Пенсійного Фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком -протиправною за період з 15 травня 2010 року по 31 грудня 2010 року; зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з її розміру встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 15 травня 2010 року по 31 грудня 2010 року включно, з урахуванням виплачених сум в 2010 році. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного Фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01 січня 2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік.
Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії, яка у 2010 році становила: з 01 січня 2010 року -695,00 грн., з 01 квітня 2010 року -706,00 грн., з 01 липня 2010 року -709,00 грн., з 01 жовтня 2010 року -723,00 грн., з 01 грудня 2010 року -734 грн.
На момент звернення позивача до суду, нарахування підвищення до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим вона звернулася до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси -залишити без задоволення.
Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 лютого 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Грищенко Т.М. Лічевецький І.О.