Справа: № 2а/2570/3226/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
Іменем України
"15" березня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Чернігівській області про скасування рішення, за апеляційною скаргою Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року,
Фізична особа -підприємець ОСОБА_2 звернулася у суд з позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Чернігівській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 01.06.2011 року № 250748/09/32/075.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду -скасуванню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність винесення відповідачем оскаржуваного рішення про застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн.
Проте, з таким висновком суду погодитися не можна.
Судовою колегією встановлено, що 24 травня 2011 року співробітниками відповідача проведена фактична перевірка магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та використовується позивачем на підставі договору оренди об'єкта нерухомості №26 від 29.10.2010 року.
Перевіркою встановлено зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місці, яке не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання. За результатами перевірки прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 01.06.2011 року № 250748/09/32/075 на загальну суму 1700,00 грн.
Таким чином, відповідно до висновків акту позивачем в порушення вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового та тютюнових виробів»місце зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Обговорюючи такі твердження відповідача судова колегія зважає на таке.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19.12.1995 року №481/95-ВР, з наступними змінами та доповненнями у відповідній редакції.
Частиною 22 статті 15 зазначеного Закону встановлено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта підприємницької діяльності таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Відповідно до частин 23 та 24 названої правової норми внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта підприємницької діяльності з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, номера свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності. До заяви додаються нотаріально посвідчена копія ліцензії на відповідний вид діяльності, виданої заявнику, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.
На виконання вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»Державною податковою адміністрацією України виданий наказ «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру»від 28 травня 2002 № 251.
Пунктом 2.1 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання передбачено, що для внесення місць зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного реєстру суб'єкти підприємницької діяльності подають заяву до Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України.
Заява про внесення місця зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів Єдиного реєстру подається за встановленою формою, у разі реєстрації місця зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів до заяви додаються нотаріально посвідчена копія ліцензії на відповідний вид діяльності та документ, що підтверджує право користування приміщенням (пункт 2.2 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання).
Разом з тим, колегією суддів установлено, що позивач не має ліцензії на оптову чи роздрібну торгівлю лікеро-горілчаними виробами та не здійснює торгівлю вказаними видами продукції, про що застережено у самому акті перевірки. До того ж, відповідно до пояснень продавця ОСОБА_3 виявлені алкогольні напої належать їй особисто, придбані для власних потреб та зберігалися у підсобному приміщенні магазину, яке не передане позивачу в оренду для здійснення підприємницької діяльності.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 1700,00 грн. спірним рішенням, оскільки алкогольні напої зберігалися позивачем не з метою продажу, а для власних потреб.
Зважаючи на наведене, доводи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження, а рішення суду постановлене з помилковим застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 -задовольнити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року -скасувати.
Адміністративний позов -задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Чернігівській області від 01.06.2011 року № 250748/09/32/075 про застосування до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 фінансових санкцій.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Романчук О.М