Справа: № 2а/2370/4586/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В
Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.
Іменем України
"22" лютого 2012 р. м. Київ
Головуючий суддя Ключкович В.Ю.
Судді: Данилова М. В. Федорова Г. Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Звенигородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Ватутіне на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Звенигородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Ватутіне до Ватутінського комунального виробничого підприємства "Водоканал" про стягнення податкового боргу, -
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 липня 2011 року у задоволенні адміністративного позову Звенигородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Ватутіне до Ватутінського комунального виробничого підприємства "Водоканал" про стягнення податкового боргу відмовлено повністю.
Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, Звенигородським міжрайонним прокурором подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нову про задоволення позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Ватутінське комунальне виробниче підприємство "Водоканал", як платник податків взятий на облік в органах державної податкової служби 24.09.1996 року за № 94.
Відповідачем було самостійно нараховано до сплати за четвертий квартал 2010 року 8633 грн. 99 коп. збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету. Термін сплати вказаного збору, відповідно до розрахунку № 90006516783 від 24.01.2011 року встановлювався до 19.02.2011 року.
Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до ч.1 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету (далі-Інструкція) затвердженої наказом ДПА України № 105/309 від 23.06.1999 року платники складають розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи щоквартально за відповідною формою.
Базовий податковий (звітний) період для збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, дорівнює календарному кварталу.
Розрахунки збору подаються надрокористувачами протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, органам державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин.
Згідно з пунктом 6.5. Інструкції визначено, що надрокористувачі сплачують авансові квартальні внески збору до 20 числа третього місяця звітного кварталу і до 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, у розмірі однієї третини суми збору, визначеної у попередньому розрахунку. Авансові внески розраховуються платником збору самостійно у розмірі одної третини величини збору, нарахованої за попередній звітний квартал.
Платежі (відповідно до платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи), які були сплачені відповідачем, як зобовязання зі збору за геологорозвідувальні роботи, позивачем перенесено на погашення боргів за геологорозвідувальні роботи за інші періоди, тобто не за призначенням платежу, яке було визначене платником податку в платіжному дорученні.
Підпункт 7.7 ст. 7 Закону України № 2181-ІІІ визначає рівність бюджетних інтересів і не наділяє податковий орган правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податку.
Крім цього, в Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який діяв на момент спірних правовідносин), відсутні заходи податкового органу, направлені на зміну призначення платежу, самостійно визначеного платником податку.
Колегія суддів зауважує, що зарахування коштів податковим органом в рахунок погашення податкового боргу платника податку згідно з черговістю його виникнення стосується податкового боргу, який виник після прийняття Податкового кодексу України, тобто після 1 січня 2011 року, а тому зарахування сплаченої суми узгодженого грошового зобов'язання, яке виникло після вказаної дати, в рахунок податкового боргу, який виник до 1 січня 2011 року суд вважає помилковим.
Доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому колегією суддів до уваги прийняті не можуть бути.
Оскільки судом першої інстанції постановлено обґрунтоване рішення, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з»ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, а доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду, то підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Звенигородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Ватутіне - залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 липня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Ключкович В.Ю.
Судді: Данилова М.В.
Федорова Г.Г.