Справа: № 2а-10245/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.
Суддя-доповідач: Романчук О.М
Іменем України
"21" лютого 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого-судді: Романчук О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Пилипенко О.Є.,
при секретарі: Воронець Н.В.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.07.2011 року № 0000744240 та № 0000724240.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2011 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі подали апеляційну скаргу, в якій просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, про що складено Акт № 420/42-40/35442481 від 15.06.2011 року.
Так, зазначеним актом перевірки зафіксовано порушення позивачем:
п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 8 0 13 131,00 гривень, у тому числі: за 2010 рік у сумі 8 013 131,00 гривень, завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 25 005 330,00 гривень, в тому числі за три квартали 2010 року в сумі 25 005 330,00 гривень
пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5, 7.5.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за червень 2010 року в розмірі 500 гривень; занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в розмірі 34 611 870,00 гривень, у тому числі: за червень 2010 року на суму 30801497,00 гривень, за липень 2010 року на суму 2406799,00 гривень, за серпень 2010 року на суму 73535,00 гривень, за жовтень 2010 року на суму 957337,00 гривень, за грудень 2010 року на суму 372702,00 гривень;
пп. 13.1, 13.2, 13.6 ст. 13, п. 16.13 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток нерезидента, отриманий ним з джерелом його походження з України в сумі 234 753,39 гривень;
п. 16.1 ст. 16, пп. 8.1.1 ст. 8, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в результаті чого встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб за період, що перевірявся, всього на суму 4186,05 гривень.
Відповідно Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000724240 від 08.07.11 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 8013131,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2003283,00 гривень та № 0000744240 від 08.07.11 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 34611870,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 8652968,0 гривень.
Позивач вважає прийняті податкові повідомлення-рішення від 08.07.2011 року № 0000744240 та № 0000724240 неправомірними, оскільки підприємством з дотриманням вимог податкового законодавства було визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Позивач є підприємством, яке здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 52.11.0 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; 51.90.0 інші види оптової торгівлі; 52.12.0 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; 70.12.0 купівля та продаж власного нерухомого майна; 70.20.0 здавання в оренду власного нерухомого майна.
Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач мав господарські відносини з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, за результатами яких на придбання товару ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» понесено витрати в розмірі 160 800,00 гривень та сплачено постачальнику податок на додану вартість у розмірі 32 160,00 гривень в ціні придбання товару.
Як зазначено податковим органом, в ході проведення перевірки TOB «Ашан Україна Гіпермаркет»від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було отримано Акт від 14.03.2011 р. № 717/17-321 «Про результати документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання фізичної особи ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків TOB «ЯТУС»код за ЄДРПОУ 32746080 за серпень, вересень 2010 року», відповідно до якого, за результатами перевірки визнано нікчемними правочини, в тому числі з контрагентом-покупцем TOB «Ашан Україна Гіпермаркет».
До ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська листом № 4093/7/23-321 від 04.02.11 р. від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ надійшов Акт № 74 233/32746080 від 04.02.11 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та ПДВ TOB «ЯТУС», код за ЄДРПОУ 32746080 з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово- господарських відносин з TOB «Е-Восток Україна»(ЄДРПОУ 34478763) та TOB «Елфра Дисплей»(ЄДРПОУ 33743908) за серпень 2010 року)»за результатами якого встановлено (Витяги з акту): «...Відповідно до первинних документів (податкових накладних), використаних під час складання акту від 28.10.10 № 5408/152/32746080 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість TOB «ЯТУС»(код 32746080, іпн. 327460804621) за серпень 2010 року, TOB ЯТУС»отримано від TOB «Е-Восток Україна»(ЄДРПОУ 34478763) у серпні 2010 року: консультативні послуги; жмих соєвий; труба 48x4 06хН28МДТ; маркетингові послуги; підшипник 1306; та TOB «Елфра Дисплей»(ЄДРПОУ 33743908) у серпні 2010 року: антикорозійна коробка, шліфовка; колісна пара; труба 48x4 06хН28МДТ; жмих соєвий.
12.10.2010 року ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська отримано лист ДПІ у Печерському районі м. Києва (від 05.10.10 за № 9985/7/15-710), в якому зазначено наступне: TOB «Е-ВОСТОК УКРАЇНА»зареєстровано за адресою масової реєстрації: м. Київ, Грушевського, 28/2, кв. 43, за адресою - не знаходяться. Звітність до ДПІ не надає. Тривають оперативно розшукові заходи встановлення засновників та посадових осіб на причетність до фінансового-господарської діяльності підприємства. До ДПІ 27.09.2010 року надійшли відомості з Єдиного державного реєстру щодо державної реєстрації змін до установчих документів - зміна керівника юридичної особи TOB «Е-Восток Україна», на 05.10.2010 року довідка про взяття на облік за Формою 4-ОПП з новим керівником платнику не видавалась.
На підставі Акту № 173/1/15-7 від 05.05.10 р. TOB «Е-Восток Україна»анульовано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 37730329 від 24.07.2006 р., Інд. Под. номер 344787626551.
12.10.10 року (вх. 25698) ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська отримано лист ДПІ у Печерському районі м. Києва (від 05.10.10 р. за № 9984/7/15-710), в якому зазначено, що TOB «Елфра Дисплей»зареєстровано за адресою масової реєстрації: м. Київ, вул. Щорса, 29, за адресою - не знаходиться. Звітність до ДПІ не подає. Тривають оперативно розшукові заходи встановлення засновників та посадових осіб на причетність до фінансово-господарської діяльності підприємства. До ДПІ 27.09.2010 р. надійшли відомості з Єдиного державного реєстру щодо державної реєстрації змін до установчих докуметів - зміна керівника юридичної особи TOB «Елфра Дисплей», станом на 05.10.2010 р. довідка про взяття на облік за формою 4-ОПП з новим керівником платнику не видавалась.
На підставі Акту № 171/1/15-3 від 05.05.2010 р. TOB «Елфра Дисплей»анульовано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 37700941 від 10.10.2005 р.
Таким чином, податковим органом зроблено висновок про те, що операції з поставки по ланцюгу TOB «Е-Восток Україна»- TOB «ЯТУС»та TOB «Елфа Дисплей»- TOB «ЯТУС»не спричиняють реального настання правових наслідків, порушують вимоги ст. 228 Цивільного кодексу України, а тому, в силу ст. 216 ЦК України, є нікчемними.
Спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР).
Так, згідно п. 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР до податкового кредиту не дозволяється включення суми податку на додану вартість, сплаченого в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що не відносяться до складу валових витрат чи основних фондів (п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7) та витрати по сплаті податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Таким чином, Закон України «Про податок на додану вартість»визначає два випадки неможливості включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту:
- у разі, коли вартість придбаних товарів не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) чи основних фондів;
- у разі не підтвердження витрат по сплаті податку на додану вартість податковими накладними чи митними деклараціями.
Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість зазначений Закон не містить.
Зі змісту Закону України «Про податок на додану вартість»вбачається, що ненадходження сум податку на додану вартість до бюджету від контрагентів платника ПДВ не є підставою для виключення відповідних сум зі складу податкового кредиту такого платника, оскільки для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету. Питання від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Враховуючи зазначене, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.
Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Таким чином, право позивача на податковий кредит відповідно до зазначеної норми Закону виникає по факту отримання податкових накладних.
Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна має містити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Згідно з п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.
Так, відповідно до ст. 16 Закону, Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з Єдиного державного реєстру.
Частиною 1 ст. 18 Закону визначено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до ЄДР, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Господарські відносини з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, за результатами яких позивач здійснив витрати на придбання товару, підтверджуються товарними накладними № 0904 від 06.08.2010 р., № 0908 від 07.08.2010 р., № 0918 від 10.08.2010 р., № 0927 від 12.08.2010 р., № 0936 від 16.08.2010 р., № 0949 від 20.08.210 р., № 0953 від 21.08.2010 р., № 0955 від 23.08.2010 р., № 0974 від 28.08.2010 р., № 0981 від 31.08.2010 р., № 0987 від 03.09.2010 р., № 0999 від 06.09.201 р., № 1020 від 10.09.2010 р., № 1040 від 14.09.2010 р., № 1057 від 18.09.2010 р., № 1069 від 18.09.2010 р., № 1088 від 21.09.2010 р., № 1113 від 25.09.2010 р., № 1128 від 2010 р., які в свою чергу відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Крім того, матеріаліми справи підтверджується, що вищезазначені податкові накладні отримані позивачем від ФОП - ОСОБА_3, який на момент їх видачі був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому податковим законодавством порядку та відповідно мав право на видачу таких накладних.
При цьому, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що визнання недійсними установчих документів юридичних осіб у ланцюгу господарських операцій, які не мали безпосередніх господарських відносин з позивачем, та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за цими господарськими операціями податкових накладних. Позивач не може нести відповідальність ні за несплату податків контрагентів продавця, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
Крім того, доказів того, що на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту суми податку на додану вартість) TOB «ЯТУС», TOB «Е-Восток Україна»та TOB «Елфра Дисплей»були виключені з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців надано не було.
Колегією суддів також не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, та порушення публічного порядку.
В свою чергу, факт безтоварності операції (відсутність придбання товару) та умисність укладення угод між позивачем та ФОП - ОСОБА_3 з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, відповідачем доведено не було.
Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно з дотриманням норм податкового законодавства сформовано податковий кредит з ПДВ по вищезазначених господарських операціях.
Також не знайшли свого підтвердження посилання відповідача на безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ в розмірі 29 610 805,00 гривень за податковими накладними, які були виписані в попередніх періодах, оскільки, як вже було зазначено вище, у відповідності до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР право позивача на податковий кредит виникло саме по факту отримання податкових накладних.
Крім того, податковим органом було встановлено порушення позивачем п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 8 0 13 131,00 гривень.
Так, відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пункту 1.32. статті 1 Закону № 334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Так, судом першої інстанції встановлено, що за умовами Договору № AUCH 2008/02 від 01.01.2008 р., укладеним з Компанією FRANCE» (юридична особа за законодавством Французької Республіки) та за Договором № RUS 2009/10 від 20.09.2009 р., укладеним з TOB «Ашан»(юридична особа за законодавством Російської Федерації), позивачем були придбані послуги з надання персоналу контрагентом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до п. 2.4. первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
На виконання вищевказаних Договорів до TOB «Ашан Україна Гіпермаркет»відряджені для виконання частини функцій з надання управлінських послуг іноземні спеціалісти, які перебувають в трудових відносинах з підприємством позивача.
Виконання Договорів підтверджується Актами № 2 від 01.04.2010 р., № 3 від 01.07.2010 р., № 4 від 30.09.2010 р., № 5 від 31.12.2010 р., вартість послуг за якими без ПДВ складає 1 570 922,00 грн.
Колегія суддів зазначає, що наявні в матеріалах справи копії вищезазначених актів свідчать про їх відповідність ознакам первинних документів, що визначені статтями 1 та 9 Закону України від 16.07.1999 р № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.
Отже, обсяг наданих послуг повністю підтверджено первинними документами, а витрати понесені TOB «Ашан Україна Гіпермаркет», у зв'язку з придбанням послуг з надання персоналу, безпосередньо пов'язані із організацією, веденням позивачем власної господарської діяльності.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано, відповідно до норм чинного податкового законодавства, включено до складу валових витрат витрати, понесені TOB «Ашан Україна Гіпермаркет»у зв'язку із отриманням послуг від Компанії FRANCE», а тому, порушень позивачем п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»судом апеляційної інстанції не вбачається.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обгрунтованість позовних вимог та, відповідно, визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 08.07.2011 року № 0000744240 та № 0000724240.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'яку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено: 27 лютого 2012 року.
Головуючий суддя Романчук О.М
Судді: Глущенко Я.Б. Пилипенко О.Є.