Справа № 104/604/12
1/104/64/12
22 березня 2012 року Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим в складі: головуючого судді Лущеко Л.Г.
при секретарі Бубновій Н.В.
з участю прокурора Реднікіна М.В., Євтаф”єва І.О.
потерпілого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білогірську кримінальну справу по звинуваченню
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, раніше не судимого, ІНФОРМАЦІЯ_3, покликаного на строкову військову службу 12 травня 2011 року Горохівсько - Локачинським ОРВК Волинської області, пожежник пожежної роти, матрос військової частини А2234, домашня адреса: Волинська область, Горохівський район, с. Цегів, вул. Центральна, 13,
за ст.406 ч.2 КК України,
12 травня 2011 року Горохівсько - Локачинським ОРВК Волинській області громадянин ОСОБА_3 покликаний на строкову військову службу, яку з 12 липня 2011 року проходить у військовій частині А2234, посідаючи посаду пожежника пожежної роти у військовому званні «матрос».
17 жовтня 2011 року Шепетовсько - Полинським ОГВК Хмельницької області, громадянин ОСОБА_1 покликаний на строкову військову службу, яку з 31.10.2011 проходить у військовій частині А2234, посідаючи посаду водія технічного взводу у військовому званні «матрос».
Військова частина А2234 дислокується в с. Міжгір'я, Білогірський район, Автономна Республіка Крим.
У відносинах підлеглості між собою вищезгадані військовослужбовці не перебувають.
Вимоги ст.ст. 11, 49, 50, 128 Статуту внутрішньої служби Озброєних Сил України і ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Озброєних Сил України зобов'язують кожного військовослужбовця поважати честь і гідність кожної людини, не допускати негідних вчинків, поважати інших військовослужбовців, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників), бути ввічливим і справедливим, не принижувати честь і гідність інших військовослужбовців, укріплювати військове товариство, не допускати самому і утримувати інших від негідних вчинків.
У порушення вимог ст.ст. 11, 49, 50, 128 Статуту внутрішньої служби Озброєних Сил України і ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Озброєних Сил України матрос ОСОБА_3 вчинив порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості стосовно матроса ОСОБА_1 при наступних обставинах.
21 грудня 2011 року, близько 7 години 30 хвилин, в с. Міжгір'я Білогірського району Автономної Республіки Крим, в приміщенні гардеробної кімнати їдальні військової частини А2234, пожежник пожежної роти військової частини А2234, матрос термінової служби ОСОБА_3, будучи незадоволеним тим, як матрос ОСОБА_1 виконує обов'язки по несенню військової служби, порушуючи вимоги ст.ст. 11, 16, 49, 50, 128 Статуту Внутрішньої служби Озброєних Сил України і ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Озброєних Сил України, по надуманим причинам, з метою принизити честь та гідність військовослужбовця більш пізнього строку призиву та показати удавану перевагу по військовій службі, діючи з наміром, порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями при відсутності між ними відносин підлеглості, що виразилося в умисному нанесенні матросові ОСОБА_1 одного удару лобовою частиною голови в область правої скроневої сторони голови ОСОБА_1, заподіявши останньому легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я.
В судовому засіданні ОСОБА_3 вину в скоєнні злочину не визнав, суду пояснив, що ніяких не статутних взаємовідносин з матросом ОСОБА_1 у нього не було. Взагалі в військовій частині, де вони проходять строкову службу, не існує не статутних взаємовідносин, він не примушував потерпілого виконувати дії, що не витікають з вимог військової служби, у нього не було бажання незаконно підкорити своїй волі військовослужбовця ОСОБА_1 Вважає, що потерпілий і свідки його оговорюють, ніяких конфліктів ані з цими особами, ані з іншими особами у нього не було.
Суд вважає, що, не дивлячись на невизнання підсудним ОСОБА_3 своєї провини, його винність в скоєнні злочину повністю підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, а саме: поясненнями потерпілого, свідків, матеріалами справи.
Так, потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 21 грудня 2011 року, близько 7 години 30 хвилин він знаходився в приміщенні їдальні військової частини А2234. Перед сніданком, знаходячись в гардеробній кімнаті, до нього підійшов матрос ОСОБА_3 і почав пред'являти йому необгрунтовані претензії по несенню військової служби, ображати і принижувати його честь і гідність, як військовослужбовця строкової служби пізнішого строку призиву. Напередодні і в цей день ОСОБА_3 ображав його, примушував їсти масло, яке він не міг вживати, взагалі тільки прибув зі шпиталю. Після його відмови, матрос ОСОБА_3 застосував до нього не статутні дії, наступив йому на ногу, наніс йому лобовою частиною голови один удар в область правої скроневої сторони голови потерпілого, від чого останній відчув сильний фізичний біль. Просить суд призначити до підсудного покарання на розсуд суду, претензій до нього не має.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив суду, що він є матросом строкової служби військовій частині А2234, 21 грудня 2011 року, близько 7 години 30 хвилин він знаходився в приміщенні їдальні військової частини А2234. Проходячи повз гардеробної кімнати їдальні військової частини А2234 він побачив, що матрос ОСОБА_3 різко уткнувся лобовою частиною своєї голови в область правої скроневої сторони голови матроса ОСОБА_1, ображав його. Він не бачив тілесних ушкоджень у ОСОБА_1, але останній казав, що після дій ОСОБА_3 у нього на голові виникла гуля та синець.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив суду, що він є матросом строкової служби військовій частині А2234, з підсудним і потерпілим, а також вони між собою не знаходяться у відносинах підлеглості один одному. З 20.12.2011 року по 21.12.2011 року він знаходився у добовому наряді. Про нестатутні дії з боку матроса ОСОБА_3 відносно матроса ОСОБА_1 йому стало відомо від ОСОБА_1
Суд не убачає підстав ставити під сумнів свідчення потерпілого ОСОБА_1, оскільки вони є послідовними впродовж досудового і судового слідства, крім того, об'єктивно підтверджуються сукупністю інших доказів у справі.
Свідчення потерпілого і свідків узгоджуються між собою і з письмовими матеріалами справи, дослідженими в ході судового розгляду, а саме:
відповідно до висновку експерта № 625 у ОСОБА_1 виявлені пошкодження у вигляді удару м'яких тканин правої скроневої області, які не спричинили за собою короткочасного розладу здоров'я і відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с. 17-18).
З довідки №2/180 від 31.01.2012 року витікає, що 22.11.2011 року на момент проведення судового медичного огляду № 3066, у матроса ОСОБА_1, крім тілесних ушкоджень скроневої частини голови, також були виявлені тілесні ушкодження в області грудної клітки. Дані тілесні ушкодження матросові ОСОБА_1 заподіяв матрос військової частини А2234 ОСОБА_6, відносно якого було порушено кримінальну справу по ознаках злочину передбаченого ч.2 ст.406 КК України (а.с. 19).
Протоколом відтворення обстановки і обставин події, де потерпілий ОСОБА_1 показав і розповів, за яких обставин 21 грудня 2011 року, близько 7 години 30 хвилин в приміщенні гардеробної кімнати їдальні військової частини А2234, матрос ОСОБА_3 застосував до нього фізичне насильство (а.с. 43-49).
Протоколом відтворення обстановки і обставин події, де свідок ОСОБА_7 показав і розповів, за яких обставин 21 грудня 2011 року, близько 7 годин 30 хвилин в приміщенні гардеробної кімнати їдальні військової частини А2234, матрос ОСОБА_3 застосував до матроса ОСОБА_1 фізичне насильство (а.с. 53-59).
Висновком експерта № 625 від 23 грудня 2011 року, згідно якого, у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: удару м'яких тканин правої скроневої області, синець грудної клітки зліва. Вказані пошкодження заподіяні в результаті дії тупого предмету (предметів), з обмеженою поверхнею, що діє, в даному випадку, можливо, кулаків або яким-небудь іншим предметом з подібними властивостями і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я. Вказані пошкодження заподіяні 21.12.2011 року (а.с.17-18).
Характер і локалізація тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого не суперечать фактичним даним, зокрема, свідченням в суді потерпілого і свідків, які пояснили, що саме ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження ОСОБА_1
Зібрані у справі докази суд вважає допустимими за способом їх збирання, спроможними і такими, що не суперечать один одному.
Доводи підсудного ОСОБА_3 та його захисника про те, що підсудного слід виправдати, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази винності підсудного, суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнути відповідальності за скоєний злочин, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і спростовуються як свідченнями потерпілого, так і свідченнями свідків, матеріалами справи. ОСОБА_3 в судовому засіданні погодився з поясненнями свідків, суду пояснив, що у нього ніяких поганих стосунків не було ані з потерпілим, ані зі свідками, або будь з ким в військовій частині, тобто, у потерпілого і свідків немає ніяких причин для його оговору.
Згідно довідки командира військової частини А2234, матрос ОСОБА_3 і матрос ОСОБА_1 у відносинах підлеглості не знаходилися (а.с.83).
Таким чином, оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, что ОСОБА_3 винен у скоєнні злочину і його дії слід кваліфікувати за ст.406 ч.2 КК України, як порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилося в завданні легких тілесних ушкоджень.
При призначенні покарання ОСОБА_3, у відповідності з вимогами ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, що відноситься за ст. 12 КК України, до злочину середньої тяжкості, дані про особу підсудного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (а.с.92), по місцю служби характеризується позитивно (а.с.79, 87), на диспансерному обліку у лікарів психіатра і нарколога не знаходиться (а.с.81, 89).
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3, суд визнає молодий вік підсудного, позитивну характеристику.
Обставин, які обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Зважаючи на конкретні обставини справи, враховуючи вищеперераховані дані про особу підсудного, думку потерпілого, що просив призначити покарання на розсуд суду, а також відсутність з боку потерпілого претензій матеріального і морального характеру, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного можливо без ізоляції від суспільства і відбування покарання, зі встановленням випробувального строку, а також з покладанням обов'язків, передбачених ст.76 КК України, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження здійснення ним нових злочинів. Дане покарання, на думку суду, відповідає вимогам, передбаченим ст. 50 КК України, є необхідним і достатнім.
Запобіжний захід ОСОБА_3 слід залишити спостереження командування військової частини до вступу вироку до законної сили.
Цивільний позов не заявлений, речових доказів і судових витрат у справі немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321, 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченому ст.406 ч.2 КК України і призначити покарання - два роки позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України, ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання і встановити строк випробування - один рік.
На підставі ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_3 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне мешкання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця мешкання.
Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити спостереження командування військової частини до набрання вироком законної сили.
На вирок може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом 15 діб з моменту його проголошення, через Білогірський районний суд АР Крим.
Головуючий