Справа: № 2а-998/1009/11 Головуючий у 1-й інстанції: Божок С.К.
Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
Іменем України
"01" березня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Аліменко В.О.,
суддів Грищенко Т.М., Петрика І.Й.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання зробити перерахунок пенсії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 26 травня 2011 року,
У березні 2011 року позивач звернувся у суд з позовом про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання нарахувати та виплатити доплату до пенсії як особі, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до положень ст. ст. 39 та 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 26 травня 2011 року зазначений адміністративний позов задоволено: визнано дії відповідача неправомірними та зобов'язано провести перерахунок та виплату позивачу доплати до пенсії як особі, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю за період з 30.09.2010 року та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за період з 30.09.2010 року, відповідно до положень ст. ст. 39 та 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з послідуючим перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлених нових розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії з урахуванням фактично виплачених сум.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу доплата до пенсії як особі, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю мають розраховуватися відповідно до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, відповідно.
З таким висновком суду не можна не погодитися.
Колегією суддів установлено, що позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, проживає в зоні посиленого радіологічного контролю, є пенсіонером та не працює.
Відповідно до частин першої та другої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю провадиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Відповідно до положень ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до 4 категорії, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим, при визначенні розміру доплати до пенсії, відповідач керувався положеннями постанови КМ України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а при визначенні розміру додаткової пенсії - постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, правомірно керувався положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не приписами вищенаведених постанов уряду.
Окрім того, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Судовою колегією враховується, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, статтею 19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим Законом, для розрахунку позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Однак, колегія суддів не може погодитись з висновком суду про зобов'язання відповідача в подальшому здійснювати позивачу виплату доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушення з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Зі змісту наведеної правової норми видно, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Адміністративний суд не може розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду, на час розгляду, справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга -підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову частково.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 2, 99, 100, 160, 1832, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області -задовольнити частково.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 26 травня 2011 року -скасувати.
Адміністративний позов -задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області щодо невиплати ОСОБА_2 доплати до пенсії як особі, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах, визначених положеннями ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 30.09.2010 року - неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з урахуванням виплачених коштів та доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати у відповідності до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з урахуванням виплачених коштів, за період з 30.09.2010 року.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Аліменко В.О.
Судді: Грищенко Т.М.
Петрик І.Й.