Справа: №2а/2370/6026/11 Головуючий у 1- й інстанції Мишенка В.В.
Суддя - доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
"15" березня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.
За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бісмак, ЛТД»на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02.08.11р. про закриття провадження у справі №2а/2370/6026/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бісмак, ЛТД»до Державної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області про визнання дій відповідача неправомірними
ТОВ «Бісмак, ЛТД»звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про визнання неправомірними дії відповідача щодо визнання нікчемним договору купівлі-продажу № 22 від 05.01.10р. укладеного між позивачем та ПП «Т-Груп».
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.08.11р. провадження у вказаній справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, у зв'язку з тим, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати ухвалу з мотивів порушення судом норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що відповідно до ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його дій та бездіяльності, отже, позивач вважає, що розгляд даного спору відноситься до компетенції адміністративних судів.
Представник апелянта у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про проведення судового засідання повідомлений належним чином.
В судовому засіданні представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать обставини справи, предметом даного спору є дії податкового органу щодо визнання нікчемним договору купівлі-продажу № 22 від 05.01.10р., укладеного між позивачем та ПП «Т-Груп».
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач фактично оспорює висновки акту перевірки; такий акт не рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ст. 17 КАС України, не спричиняє виникнення будь-яких прав та обов'язків осіб, а отже не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України, проте вважає, що вказана обставина не є правовою підставою для закриття провадження у справі.
Перелік підстав для можливого закриття провадження у справі, визначений частиною першою статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Відповідно до частини другої зазначеної правової норми, у випадку, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. Між тим, суд першої інстанції в оспорюваній ухвалі не зазначив, під яку судову юрисдикцію підпадають спірні правовідносини.
Пунктом 1 ч.2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Частиною другою зазначеної правової норми визначено, що компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
Однією з Конституційних засад судочинства є поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, згідно з частиною другою статті 124 Конституції України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки в розумінні статті 3 КАС справа адміністративної юрисдикції, це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (стаття 2, пункт 1 частини 1 статті 17 КАС).
Із правового аналізу вказаних норм вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Предметом даного спору є визнання протиправними дій відповідача щодо визнання нікчемним договору купівлі -продажу, отже за характером спірних правовідносин даний спір належить до компетенції адміністративних судів.
Встановлення обставин на предмет того, чи порушують такі дії чи то рішення суб'єкта владних повноважень права позивача здійснюється при розгляді спору по суті, у разі коли такий спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відтак, якщо такі дії чи то рішення не порушують прав та інтересів позивача, вказана обставина, за умови її встановлення судом, може бути підставою для відмови у задоволенні позову за результатами його розгляду по суті заявлених вимог.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оспорювана ухвала скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 204, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бісмак, ЛТД»на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02.08.11р. про закриття провадження у справі №2а/2370/6026/2011 -задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02.08.11р. про закриття провадження у справі №2а/2370/6026/2011 - скасувати, справу №2а/2370/6026/2011 направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не підлягає оскарженню відповідно до ч.2 ст. 211 КАС України.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Романчук О.М Пилипенко О. Є.