Справа: № 2-а-18022/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.
Суддя-доповідач: Шостак О.О.
Іменем України
"06" березня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Шостака О.О.,
суддів: Горяйнова А.М., Грибан І.О.,
при секретарі: Лелюх М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ СОФТ»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ СОФТ»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000782320/0 від 19.11.2010 р.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.03.2011 року в задоволенні позовних вимог відмолено в повному обсязі.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Подільському районі м. Києва проведено перевірку ТОВ «ІЗІ СОФТ»за результатами якої складено акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за періоди з 01.10.2008 р. по 30.06.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.06.2010 р.
В акті зафіксовано порушення п 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1974637,00 грн.; пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1654680,00 грн.; абз. «б»п. 17.2. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», підприємством не нараховано штрафні санкції в розмірі 23092,00 грн. за самостійно виявлені помилки в декларації з податку на прибуток підприємств за І півріччя 2010 року; п. 13.2 ст. 13 з урахуванням вимог п. 16.13. ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого несвоєчасно утримано та сплачено податок з доходів іноземних юридичних осіб в сумі 12109 грн. на 53 дні; граничний термін сплати податку - 04.12.2009 р., фактично сплачено - 26.01.2010 р.; пп. 4.2.1, 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, ст. 8, ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»внаслідок чого донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 490,20 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 19.11.2010р. №0000782320/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання усього на суму 3662711,00 грн. у тому числі за основним платежем -1997729,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1664982,00 грн.
Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку про необхідність відмови в позові.
Апеляційна інстанція не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції погодився з висновком податкового органу, що діяльність позивача суперечить визначенню господарської діяльності, однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком.
Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що господарська діяльність - самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до п. 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі -Закон № 334/94-ВР), валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно із пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вищезазначеного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті, які не містять особливостей обліку витрат при продажу товарів нижче за їх купівельну ціну, тобто не має заборони щодо віднесення таких витрат до валових.
Із системного аналізу чинного податкового законодавства та визначення господарської діяльності, наведеного у п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР вбачається, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. При цьому слід зазначити, що терміни «господарська діяльність»та «господарська операція»не є тотожними, оскільки оподаткуванню підлягає сукупність господарських операцій.
Тобто, прибутковість діяльності не може визначатись окремо взятою господарською операцією, яка може не бути спрямована на одержання доходу, хоча і є передумовою для його отримання.
Як вбачається з матеріалів справи господарська діяльність позивача спрямована на одержання доходу.
Відповідно до частини першої та другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про доведеність вимог апелянта, в зв'язку з чим постанова суду підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ СОФТ»-задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ СОФТ»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -скасувати.
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ СОФТ»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.11.2010 р. №0000782320/0.
Постанова набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Горяйнов А.М.
Грибан І.О.