Справа: № 2а-68/09 Головуючий у 1-й інстанції: Харечко Л.К.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
"14" березня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Костюк Л.О., Романчук О.М.,
при секретарі: Акуленко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.01.2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради про стягнення заборгованості, -
ОСОБА_2 26.11.2008 року звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова з адміністративним позовом до УПСЗН Деснянської районної у м. Чернігові ради про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку в сумі 6471 грн 81 коп.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.01.2009 року позов задоволено частково: стягнуто з відповідача недоплачену допомогу у сумі 2543 грн 81 коп.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, УПСЗН Деснянської районної у м. Чернігові ради подали апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неправомірність оскаржуваної постанови, її незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2010 року апеляційну скаргу залишено без руху.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2010 року апеляційну скаргу повернено апелянту у зв'язку з неусуненням апелянтом недоліків такої скарги.
26.02.2010 року УПСЗН Деснянської районної у м. Чернігові ради подали апеляційну скаргу до Апеляційного суду Чернігівської області. В апеляційній скарзі містилося прохання про поновлення пропущеного з поважних причин строку звернення до суду.
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 02.04.2010 року у задоволенні клопотання апелянта відмовлено, апеляційну скаргу залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, УПСЗН Деснянської районної у м. Чернігові ради подали до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій містилося прохання скасувати ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 02.04.2010 року та направити справу до апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.11.2011 року ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 02.04.2010 року скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для розгляду питання про відкриття апеляційного провадження.
01.02.2012 року дана справа надійшла до Київського апеляційного адміністративного суду.
Згідно з ч. 1 ст. 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Суддя, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.01.2009 року, прийшов до висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду і, як наслідок, необхідність задоволення клопотання апелянта та поновлення строку звернення до суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в своєму позові просить суд стягнути з відповідача недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 6471 грн 81 коп. грн. без оскарження дій або бездіяльності відповідача.
Деснянський районний суд м. Чернігова прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову. Проте, суд першої інстанції не звернув увагу на порушення в даному випадку підвідомчості спору. А саме: предметом судового розгляду в цій справі є питання стягнення грошової суми, що ні в якому разі не може бути самостійним предметом адміністративного спору. По своїй суті дані правовідносини є цивільно-правовими, а тому взагалі не підлягають розгляду адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.ст. 198, ч. 1 ст. 203 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати таку постанову і закрити провадження по справі з підстав, визначених ст. 157 КАС України.
Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції, при вирішенні даного спору, не взято до уваги положення ч. 1 ст. 2 КАС України, відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Частиною 2 ст. 21 КАС України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Тобто, якщо б позивач ставив одночасно вимоги про визнання незаконними дій/бездіяльності відповідача та стягнення певної грошової суми як відновлення свого порушеного права, завданого оспорюваними ним діями чи бездіяльністю, то за таких умов виник би публічно-правовий спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України).
Таким чином, встановивши фактичні обставини справи та проаналізувавши правові норми, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при вирішенні спору не враховано одну обставину -підвідомчість спору, а тому всі процесуальні дії по даній справі, починаючи з прийняття даного позову, відкриття провадження та постановлення судового рішення, є такими, що здійсненні з порушенням вимог законодавства.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 157 КАС України колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що спір з таким предметом спору відноситься до юрисдикції місцевих загальних судів в порядку цивільного судочинства.
Отже, виходячи з вимог чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, в зв'язку з чим скасовує постанову суду першої інстанції та закриває провадження по даній справі.
Керуючись ст.ст. 157, 160, 189, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради - задовольнити частково.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.01.2009 року -скасувати.
Провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку в сумі 6471 грн 81 коп. -закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Костюк Л.О. Романчук О.М
Повний текст ухвали виготовлено: 19.03.2012 року