Справа: № 2-а-781/10/06 Головуючий у 1-й інстанції: Міланіч А.М.
Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
Іменем України
"23" лютого 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді : Ганечко О.М.,
Суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в Бородянському районі Київської області на постанову Бородянського районного суду Київської області від 10 грудня 2010 р. у справі №2-а-781\10 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити певні дії, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся до Бородянського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 10.12.2010 р. позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, судове рішенням та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в УПФУ в Бородянському районі Київської області, є інвалідом 1 групи 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у редакції, що діяла, на момент виникнення спірних правовідносин, особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 1 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у редакції, що діяла, на момент виникнення спірних правовідносин, в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 1 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 10 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 39 ч.2 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення підвищуються у розмірах, встановлених частиною 1 цієї статті, зокрема: у зоні посиленого радіологічного контролю -одна мінімальна заробітна плата.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки пенсія позивачу має визначатися, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму, перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Разом із тим, судом першої інстанції встановлено, що при нарахуванні позивачу пенсії відповідач в порушення вимог законодавства керувався Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, слід зазначити, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
Таким чином, відповідачем не правомірно нараховувалася основна та додаткова пенсія позивачу в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Разом з тим, судом першої інстанції не правомірно було вирішено питання про поновлення строку на звернення до суду.
У відповідності до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Позивач звернувся до суду з позовом 12.11.2010 року.
З урахуванням того, що колегія суддів не вбачає підстав для поновлення строку звернення до суду згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, тому необхідно залишити без розгляду вимоги позивача в частині за період з 01.11.2007 р. по 11.05.2010 р. включно.
Отже, оскільки з 12.05.2010 р. позивач має право на перерахунок державної та додаткової пенсії та підвищення до пенсії, то дії відповідача з 12.05.2010 року у зв'язку з виплатою позивачу державної та додаткової пенсії та підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року є неправомірними та не відповідають ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч.3 ст. 2 КАС України.
Враховуючи, що у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції було неправильно вирішено справу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 202, 205,207, 212 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в Бородянському районі Київської області -задовольнити частково.
Постанову Бородянського районного суду Київської області від 10 грудня 2010 р. -скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду в Бородянському районі Київської області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії -задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду в Бородянському районі Київської області щодо здійснення перерахунку та виплати позивачу державної та додаткової пенсії та підвищення до пенсії в розмірі, меншому, ніж передбачено ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду у Васильківському районі Київської області здійснити перерахунок та провести виплату позивачу державну та додаткову пенсії, підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 12.05.2010 р.
В іншій частині адміністративний позов залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.