Справа: № 2а-9692/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О.
Суддя-доповідач: Романчук О.М
Іменем України
"28" лютого 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого-судді: Романчук О.М.,
Суддів: Пилипенко О.Є.,
Шелест С.Б.,
при секретарі: Воронець Н.В.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області до Відокремленого підрозділу «Аварійно-технічний центр»Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»про стягнення заборгованості, -
Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області звернулися до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Відокремленого підрозділу «Аварійно-технічний центр»Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат з виплати та доставки пільгових пенсій за період з 01.07.2010 року по 31.08.2010 року в сумі 37039,87 гривень.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач по справі подали апеляційну скаргу, в якій просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з неявкою у судове засідання учасників процесу, фіксація судового засідання не здійснювалась.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач зареєстрований як юридична особа Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 20.12.1996 року та є платником страхових внесків до Пенсійного фонду, а отже, зобов'язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати до пенсійних органів страхові внески, які також включають фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, що призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Управліням Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області відповідачу було надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», стосовно пенсій, призначених відповідно до п. «а»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.07.2010 року по 31.08.2010 року.
Відповідно до вищезазначених розрахунків відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 37039 грн. 87 коп.
Разом із тим, вказану суму відповідачем добровільно сплачено не було.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до п. 2 розділу ХV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості у позивача перед відповідачем виникла по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, громадянам, які працювали у відповідача, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16
Разом із тим, судом першої інстанції встановлено та підтверждується матеріалами справи, що зазначені особи безпосередньо приймали участь в наслідках ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та підставою для надання пільгової пенсії стала безпосередня участь в роботах по ліквідації наслідків аварії та запобіганню забрудненню навколишнього середовища в 30-кілометровій зоні Чорнобильської АЕС, а не трудова діяльність на підприємстві.
Конституційні права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначаються та закріплюються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Так, відповідно до ст. 49 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно п. 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»різниця між розміром пенсії, на який має право особа -ліквідатор аварії на ЧАЕС, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України
Отже, вказана норма Закону містить пряму вказівку на те, що виплата різниці між розміром пенсії, на який має право особа -ліквідатор аварії на ЧАЕС, та розміром пенсії із солідарної системи, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскільки зазначені особи отримують державну пенсію на пільгових умовах як особи, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, зазначені пенсії мають фінансуватися за рахунок коштів Державного бюджету та, відповідно, не підлягають відшкодуванню відповідачем.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що постановами Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2010 року у справі № 2а-5076/10/1070, від 08.11.2010 року у справі № 2а-5681/10/1070 та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011 року у справі № 2а-5075/10/1070 відмовлено у задоволенні позовних вимог цього ж позивача до цього ж відповідача про стягнення заборгованості з тих же підстав, але за інший період, з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'яку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Романчук О.М
Судді: Пилипенко О.Є. Шелест С.Б.